Рішення № 95363062, 05.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/648/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 66% до 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язання відповідача відновити право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Чернігівського апеляційного суду № 7-09/37 від 28.02.2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в лютому 2020 звернувся до відповідача за перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, під час здійснення якого протиправно було зменшення розмір відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 66% до 56% від суддівської винагороди судді.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки зарахування до роботи на посаді судді періоду служби в армії, а також навчання, стажу роботи у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття позивачем права для призначення на посаду судді, з метою обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання, чинним законодавством не передбачено. Вказує, що період роботи позивача на посаді судді становить 25 років 04 місяці 27 днів, що є недостатнім для відсоткового збільшення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці. Крім того, вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є суддею у відставці, з травня 2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.

02.03.2020 у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку Чернігівського апеляційного суду № 7-09/37 від 28.02.2020 (а.с. 33, 43).

Згідно проведеного перерахунку пенсії, копія якого міститься в матеріалах справи, до стажу позивача для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді зараховано 25 років 4 місяці 27 днів роботи на посаді судді за період з 26.12.1994 по 27.04.2018 та визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди (а.с. 37, 41-42).

Не погоджуючись з таким перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак листом від 05.01.2021 № 47-5709/С-02/8-2500/21 позивачу повідомлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перераховано у розмірі 56% суддівської винагороди з 19.02.2020 з урахуванням вимог законодавства, чинного на дату проведення перерахунку (а.с. 7).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.

Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі - в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Згідно частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Аналогічний порядок визначення стажу роботи на посаді судді передбачений пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, згідно якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивач був призначений на посаду судді до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

Таким чином, з огляду на викладені положення, при обчисленні стажу роботи позивача на посаді судді слід керуватися положеннями нормативно-правового акту, що був чинний на момент його призначення на посаду судді – Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII.

Згідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 (в редакції, чинній на момент призначення позивача суддею) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до здійсненого Чернігівським апеляційним судом розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, станом на 27.04.2018 стаж роботи позивача, крім безпосередньо роботи суддею, включає в себе строкову військову службу з 11.05.1986 по 04.06.1988, половину навчання у Харківському інституті внутрішніх справ з 01.09.1989 по 02.07.1993, роботу на посаді слідчого Бахмацького РВВС Чернігівської області з 04.09.1993 по 21.12.1994 (а.с. 8).

Таким чином, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання, серед іншого, має бути зараховано, відповідно до зазначених даних половина періоду навчання у Харківському інституті внутрішніх справ з 01.09.1989 по 02.07.1993 (1 рік 11 місяців), строкова військова служба (2 роки 23 дні), робота на посаді слідчого Бахмацького РВВС Чернігівської області (1 рік 3 місяці 17 днів).

Крім того, як було досліджено судом, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі № 2540/2476/18 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії було встановлено, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (23 роки 4 місяців 3 дні), період роботи слідчим слідчого відділу внутрішніх справ Бахмацького району Чернігівської області (1 рік 3 місяці 17 днів), та календарний період проходження строкової служби (2 роки 23 дні), половину терміну навчання у Харківському інституті внутрішніх справ (1 рік 11 місяців). Таким чином, загальний стаж позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 28 років 7 місяців та 10 днів (а.с. 44-46).

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», зокрема, Чернігівське об`єднаного управління Пенсійного фонду України реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, факти, встановлені вищенаведеним судовим рішенням, не потребують доказуванню.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що рішенням суду від 02.08.2018 у справі № 2540/2476/18 встановлено, що стаж роботи позивача, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання становить 28 років 07 місяців 10 днів, тому позивач має право на виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі 66% грошового утримання судді (50% за 20 років стажу + 2 % за 8 років понаднормового стажу).

Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.

Так, положеннями частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 05.01.2021 № 47-5709/С-02/8-2500/21, яким відповідач повідомив про відсоток призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому, враховуючи звернення позивача до суду 01.02.2021, строк звернення позивача до суду не пропущено.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 66% до 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Чернігівського апеляційного суду № 7-09/37 від 28.02.2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Водночас суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача відновити право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді охоплюється зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, тобто порушені права позивача вже захищені судом.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 66% до 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 66% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Чернігівського апеляційного суду № 7-09/37 від 28.02.2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.03.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна