
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/691/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областідо Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)про про скасування постанови У С Т А Н О В И В:
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також – позивач, ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (надалі також – відповідач, Відділ примусового виконання рішень) про скасування Постанови про накладення штрафу від 18.01.2021 у виконавчому провадженні № 63750560.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідь на Постанову про відкриття виконавчого провадження позивач поінформував відповідача про те, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі № 620/1894/20 виконано, з 17.07.2018 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії. Зазначає, що вказаним рішенням суду не встановлений порядок здійснення виплати нарахованих сум. Посилаючись на Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, зазначає, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішеннями суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою надходження. Кошти, які нараховані та підлягають виплаті стягувачу на підставі рішення суду у справі № 620/1894/20, будуть виплачені у порядку черговості за відповідного фінансування. Разом з тим, до позивача кошти на погашення заборгованості для виконання вказаного рішення ще не надходили. Вважає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області, як боржник у виконавчому провадженні, вжило всі дії та конкретні заходи, спрямовані на повне фактичне виконання рішення суду у справі № 620/1894/20, дотримуючись чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку № 649. Таким чином, враховуючи те, що позивачем здійснено перерахунок пенсії Заявнику, нарахований та обліковується борг в сумі 52438,83 грн за попередній період виплати пенсії, а також відсутні бюджетні кошти на виплату зазначеної суми, що не залежить від позивача особисто, то фактично ним наразі вчинені всі можливі дії по виконанню вказаного вище судового рішення, а тому оскаржувана Постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Від відповідача, у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому останній просив відмовити ГУ ПФУ в Чернігівській області у задоволенні позовних вимог, оскільки боржником рішення суду в повному обсязі без поважних причин не виконано. За наведених обставин, при винесенні оскаржуваної Постанови державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Також зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/5248/19 від 12.11.2019 (із змінами внесеними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020), пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних ви за рішеннями суду» визнані протиправними та не чинними, а отже втратив чинність і вищезазначений Порядок.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином.
Відповідач, у поданому до суду відзиві з-поміж іншого просив розгляд справи провести без участі його представника.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліку.
У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недолік позовної заяви, допущений при її поданні до суду.
Ухвалою суду від 23.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 620/691/21.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На підставі Виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 № 620/1894/20 відповідачем 26.11.2020 була прийнята Постанова про відкриття виконавчого провадження № 63750560. Стягувачем є ОСОБА_1 , боржником – ГУ ПФУ в Чернігівській області. Із змісту вказаної Постанови вбачається, що позивача зобов`язано із 17 липня 2018 року призначити ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (згідно із законом України про Державний бюджет України на відповідний рік).
Також у Постанові зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 58-59).
Листом від 14.12.2020 № 2500-0426-8/48873 позивач повідомив відповідача про те, що рішення Чернігівського окружного адміністративної суду від 03.08.2020 по справі № 620/1894/20 ним виконано, гр. ОСОБА_1 . Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 17.07.2018 відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яким установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Пенсія, нарахована за рішенням суду, в сумі 6044,30 грн виплачується з 01.12.2020. Доплата пенсії за період з 17.07.2018 по 30.11.2020 в сумі 52438,83 грн буде виплачуватись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Здійсненню виплат, які фінансуються згідно з законодавчими нормами за рахунок коштів Державного бюджету України, передує отримання в бюджет Пенсійного фонду України таких коштів. Враховуючи вищевикладене, погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється в межах бюджетних призначень (а.с. 11-12).
Із копії роздруківки з пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що з 01.01.2021 їй здійснено призначення пенсії, однією із складових якої є підвищення особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі 1841,00 грн (а.с. 13).
18.01.2021 відповідачем прийнято Постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин (а.с. 64-65).
Вважаючи вказану Постанову протиправною, ГУПФУ в Чернігівській області звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
За змістом частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Кореспондуюча норма закріплена і в частині другій статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
В частині сьомій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII закріплено, що судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі також - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону № 1404-VIII).
За приписами частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, приймаючи рішення від 03.08.2020 у справі № 620/1894/20 Чернігівський окружний адміністративний суд вирішив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із 17 липня 2018 року призначити ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (згідно із законом України про Державний бюджет України на відповідний рік).
Судом встановлено, що листом від 14.12.2020 № 2500-0426-8/48873 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило відповідача про те, що рішення Чернігівського окружного адміністративної суду від 03.08.2020 по справі № 620/1894/20 ним виконано, гр. ОСОБА_1 позивачем здійснено перерахунок пенсії з 17.07.2018 відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яким установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Пенсія, нарахована за рішенням суду, в сумі 6044,30 грн виплачується з 01.12.2020. Доплата пенсії за період з 17.07.2018 по 30.11.2020 в сумі 52438,83 грн буде виплачуватись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Вказане також підтверджується копією роздруківки з пенсійної справи ОСОБА_1 , із якої вбачається, що з 01.01.2021 їй здійснено призначення пенсії, однією із складових якої є підвищення особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі 1841,00 грн. При тому, що станом на 01.01.2021 розмір однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», у місячному розмірі становить 6000 гривень (стаття 8).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 по справі № 620/1894/20 виконано частково, а саме підвищення до пенсії ОСОБА_1 із 17 липня 2018 року призначено, але не в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (згідно із законом України про Державний бюджет України на відповідний рік), як зазначено у вказаному вище рішенні суду.
Таким чином, у відповідача були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваної Постанови.
Суд звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини у пункті 23 рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення.
У відповідності до вимог частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940. .
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518.
Дата складення повного рішення суду - 04.03.2021.
Суддя Ю. О. Скалозуб
Судове рішення № 95362949, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/691/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: