Рішення № 95362721, 04.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 675/1035/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника медичної частини державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" Бондара Василя Васильовича про визнання бездіяльності незаконною та визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника медичної частини ДУ "Замкова виправна колонія (№58)" Бондара Василя Васильовича, в якому просить:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні належної і потрібної медичної допомоги;

- визнати незаконними дії відповідача щодо перешкоджання здійснити якісне обстеження для з`ясування наслідків від катувань 27.02.2017, що вчинили службовці НГУ і СІЗО№29;

- згідно з статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 107 Цивільного процесуального кодексу України призначити належну комплексну медичну експертизу для з`ясування наслідків від катувань та з`ясування дійсного стану його здоров`я і збільшення позовних вимог в частині морального та матеріального відшкодування;

- належну медичну експертизу провести в найближчому закладі охорони здоров`я "ШЦПЛ", м. Шепетівка, вул. Валі Котика 85, Хмельницька область, 30400, а саме: МРТ головного мозку; УЗД - щитовидної залози, серця, печінки, нирки; рентген колінних суглобів; стоматолог і т д.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що будучи засудженим до довічного позбавлення волі у 27.02.2017 зазнав катувань від службовців НГУ і СІЗО№29, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я. Позивач вказав, що відповідач не перевіряв його медичного стану, заяви та скарги щодо проведення якісного обстеження ігнорував, належним чином або взагалі не фіксував в медичній картці хворого усі вказані ним ушкодження. На переконання позивача бездіяльність відповідача щодо надання належної медичної допомоги та дії останнього щодо перешкоджання здійснити якісне медичне обстеження є протиправними та спрямовані на приховування дійсного стану здоров`я засудженого.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що не надав будь-яких належних доказів на підтвердження обставин, які зазначені в позовній заяві. Вказав, що позивачу неодноразово надавалась медична допомога, яка в кожному випадку супроводжувалась відповідним лікуванням. Також позивачу призначалось амбулаторне лікування, результати якого занесені до медичної картки засудженого. Позивач в свою чергу відмовлявся від призначеного йому лікування та унеможливлював виконання медичними працівниками покладених на них обов`язків. Стан здоров`я позивача на час розгляду справи задовільний та не потребує стаціонарного або амбулаторного лікування. Вказані доводи відповідач підтвердив у запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив та у відповіді на заперечення позивач не погодився з доводами відповідача з підстав їх необґрунтованості. Просив позов задоволити.

Ухвалою від 18.01.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №675/1035/19, розгляду справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 01.02.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 03.03.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд виключив з числа відповідачів ДУ "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України", відмовив у задоволенні вимог про залучення відповідачем ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор №29".

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Позивач - ОСОБА_1 відбуває покарання в ДУ "Замкова виправна колонія (№58)", ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі, що не оспорюється учасниками справи.

Вважаючи протиправними бездіяльність відповідача щодо надання належної медичної допомоги та дії останнього щодо перешкоджання здійснити якісне медичне обстеження, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

За змістом частин 1, 2, 4 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.

Згідно з частиною 4 статті 116 Кримінально-виконавчого кодексу України порядок надання особам, які позбавлені волі, медичної допомоги, організації і проведення санітарного нагляду, використання лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних установ охорони здоров`я і залучення з цією метою їхнього медичного персоналу визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

При цьому у відповідності з частиною п`ятою вказаної статті засуджений має право звертатися за консультацією і лікуванням до закладів охорони здоров`я, що мають ліцензію Міністерства охорони здоров`я України, які надають платні медичні послуги та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюється засудженим або його рідними та близькими за рахунок власних коштів. Консультування та амбулаторне лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах колоній за місцем відбування покарання під наглядом персоналу медичної частини. У разі необхідності лікування в умовах стаціонару засуджений має право отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких, у зазначених закладах охорони здоров`я. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок. Режим перебування засуджених на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, не віднесених до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, визначається законодавством.

Основні засади організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі та взаємодію закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги засудженим визначає Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 №1348/5/572 (далі по тексту - Порядок №1348/5/572).

Відповідно до пункту 14 розділу І вказаного Порядку висновок медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем в обов`язковому порядку включаються до медичної карти №025/о або медичної карти №003/о.

Так, консультування, обстеження і лікування обраним засудженим лікарем здійснюються в умовах закладу охорони здоров`я ДКВС у присутності медичного персоналу. У разі потреби в додаткових обстеженнях, які не можуть бути здійснені в закладах охорони здоров`я ДКВС (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), їх проведення здійснюється на базі закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку, де таке обстеження може бути проведено (пункт 16 розділу І Порядку №1348/5/572).

Пункт 18 розділу І Порядку №1348/5/572 визначає, що про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення засудженого до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку, медичний працівник закладу охорони здоров`я ДКВС готує медичну довідку про стан здоров`я такого засудженого, в якій визначає строк, протягом якого керівництво УВП має направити засудженого для проведення такого обстеження, та запит до керівництва УВП.

При цьому, якщо за результатами огляду чи обстеження засудженого встановлено, що він потребує надання медичної допомоги в закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар закладу охорони здоров`я ДКВС готує медичну довідку про стан здоров`я засудженого та звертається із запитом до керівництва УВП (пункт 20 розділу І Порядку №1348/5/572).

Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов`язковому порядку вносяться до медичної карти№ 025/о або медичної карти №003/о (пункт 23 розділу І Порядку №1348/5/572).

Розділ ІІ Порядку №1348/5/572 визначає положення про первинний медичний огляд засуджених.

В разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник негайно повідомляє керівництво УВП і складає довідку у трьох примірниках, у якій детально описуються характер ушкоджень, їх розміри та розташування. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти №025/о, а третій примірник видається особисто засудженому.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого керівництво УВП упродовж доби з моменту виявлення тілесних ушкоджень письмово інформує прокурора, а також фіксує у журналі обліку виявлення тілесних ушкоджень в осіб, які прибули до УВП, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку.

Під час проведення первинного медичного огляду в разі виявлення у засудженого захворювання медичний працівник медичної частини УВП оцінює стан здоров`я засудженого та можливу небезпеку, яку несе наявне в засудженого захворювання для оточення, а також визначає можливість надання медичної допомоги в умовах медичної частини УВП чи направлення засудженого до лікарняного закладу або закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

У випадку необхідності направлення засудженого до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку медичний працівник медичної частини УВП готує медичну довідку про стан здоров`я такого засудженого, в якій визначає строк, протягом якого керівництво УВП має направити засудженого на лікування.

Медична допомога засудженому надається негайно в умовах медичної частини УВП. При неможливості надання такої допомоги в повному обсязі засуджений направляється до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку не пізніше строку, визначеного медичним працівником у медичній довідці.

Результати профілактичного медичного огляду реєструються у журналі обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду, форма якого наведена в додатку 4 до цього Порядку, та заносяться до медичної карти №025/о (пункт 6 розділу ІІ Порядку №1348/5/572).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №1348/5/572 направлення засуджених, які потребують госпіталізації, до закладів охорони здоров`я ДКВС здійснюється за висновком лікаря медичної частини з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень) згідно з додатком 7 до цього Порядку та згідно з нарядом управління медичного забезпечення Міністерства юстиції України про направлення на лікування за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, або нарядом міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про направлення на лікування за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 27.02.2017 зазнав катувань від службовців НГУ і СІЗО№29, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я. Відповідач не перевіряв його медичного стану, заяви та скарги щодо проведення якісного обстеження ігнорував, належним чином або взагалі не фіксував в медичній картці хворого усі вказані ним ушкодження.

На переконання позивача бездіяльність відповідача щодо надання належної медичної допомоги та дії останнього щодо перешкоджання здійснити якісне медичне обстеження є протиправними та спрямовані на приховування дійсного стану здоров`я засудженого.

Разом з тим, в рішеннях від 14.03.2018 у справі №675/1758/17 та від 26.06.2019 у справі №675/2429/18 Ізяславський районний суд Хмельницької області встановив, що засуджений ОСОБА_1 27.12.2014 прибув до ДУ "Замкова виправна колонія (№58)", де за медичною допомогою звертався:

1) 20.01.2015, огляд лікаря-терапевта, діагноз: Епідермофітія стоп, призначено амбулаторне лікування;

2) 13.10.2016, огляд лікаря-терапевта, діагноз: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в стадії нестійкої ремісії; призначено лікування;

3) 10.04.2017, огляд лікаря-терапевта, діагноз: Хронічний гастрит стадії ремісії; призначено амбулаторне лікування;

4) 20.04.2017, огляд лікаря-терапевта, діагноз: Артрит колінного суглобу; призначено амбулаторне лікування;

5) 30.07.2017, огляд лікаря-терапевта, діагноз: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в стадії загострення; призначено амбулаторне лікування, дієтичне харчування;

6) 12.08.2017, огляд лікаря-терапевта, діагноз: Епідермофітія стоп; призначено амбулаторне лікування;

7) 15.09.2017, огляд ЛОР, діагноз: Викривлення носової перегородки. Деформація лівої вушної раковини;

8) 27.10.2017, огляд лікаря-терапевта, діагноз: Епідермофітія стоп; призначено амбулаторне лікування;

9) 27.10.2017, огляд лікаря-терапевта з приводу відмови йти на прогулянку;

10) 07.11.2017, огляд начальника медичної частини: зі слів засудженого його турбували періодичні оніміння кінцівок, серцеві болі, по телефону консультувався зі своїм лікарем, який поставив підозру на інсульт, хворий хотів провести MPT головного мозку. Для виключення серцевої патології викликана кардіологічна бригада "швидкої допомоги", проведено ЕКГ серця, копію ЕКГ видано засудженому на руки для консультування в клініці;

11) 25.01.2018, огляд лікаря-травматолога Ізяславської ЦРЛ, діагноз: Остеохондроз хребта з переважним ураженням грудного та поперекового відділів хребта, на момент обстеження оперативного лікування не потребував;

12) 25.01.2018, огляд лікаря-невролога Ізяславської ЦРЛ, діагноз: Остеохондроз хребта з переважним ураженням грудного та поперекового відділів хребта, корінцевий синдром. Даних про гостре порушення мозкового кровообігу на момент огляду не було. Показів до МРТ-обстеження головного мозку на момент огляду не виявлено;

13) 22.02.2018, огляд з приводу поміщення в дисциплінарні приміщення; за станом здоров`я в ДІЗО утримуватись може;

14) 30.03.2018 на прохання хворого проведено надання стоматологічної допомоги приватним стоматологом.

Вказані рішення набрали законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вказані вище обставини відповідно до вимог статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування.

У частині доводів позивача щодо невнесення відомостей до медичної карти, які на його думку мають бути внесеним, суд зазначає наступне.

Так, згідно приписів Порядку 1348/5/572 усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов`язковому порядку вносяться до медичної карти.

При цьому, дані, які підлягають внесенню до медичної карти хворого заносяться у необхідному обсязі, що визначається відповідними підзаконними нормативно-правовими актами та входять у виключну компетенцію медичного працівника, а не самого хворого та його власного трактування.

Надані позивачем копії заяв, скарг до органів прокуратури, слідчого судді, ДБР, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не є належними, допустими, достовірними та достатніми доказами, у зв`язку з тим, що по своїй суті не містять інформації щодо предмета доказування, на підставі їх неможливо встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України України кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не надав суду жодних доказів щодо обставин на які він посилається.

Разом з тим, доводи позивача щодо неправомірних дій та бездіяльності з боку відповідача з приводу ненадання йому належної допомоги спростовані рішеннями Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14.03.2018 у справі №675/1758/17 та від 26.06.2019 у справі №675/2429/18, які набрали законної сили.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника медичної частини державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" Бондара Василя Васильовича про визнання бездіяльності незаконною та визнання дій незаконними відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) Відповідач:Начальник медичної частини державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" Бондар Василь Васильович (вул. Гагаріна, 2, Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)

Головуючий суддя О.Л. Польовий