Рішення № 95362673, 05.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/18/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 128767,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 128 767,96 грн який виник починаючи з 26.04.2018 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі актів перевірок.

До боржника застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, а саме на підставі підпункту 59.1 статті 59 ПК України відповідачу вручено податкову вимогу.

Однак, вказані дії контролюючого органу не призвели по погашення податкового боргу, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача.

Ухвалою від 06.01.2021р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказана ухвала направлена на адресу відповідача, однак не отримана останнім з причин незалежних від суду.

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Станом день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 19.02.2018р. по 21.02.2018р. співробітником ГУ ДФС у Херсонській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань визначених п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.02.2018 № 236/21-22-13-06/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано порушення: п. 292.1 ст. 292 Розділу XIV ПК України, що полягає у заниженні доходу на загальну суму 1078975,09 грн., що призвело до заниження єдиного податку за 2015рік у сумі 43159,00 грн.; пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 ст.44, пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПК України.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.03.2018 № 0004671306 на суму 53 948,75 грн. та від 20.03.2018 № 0004681306 на суму 510,00 грн.

Вказані акт та податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача та отримані уповноваженою особою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень.

Крім того, судом встановлено, що 23.01.2019р. контролюючим органом проведена камеральна перевірка повноти та своєчасності сплати до бюджету єдиного податку з 14.07.2017р., за результатами якої складено акт від 23.01.2019 № 000776/21-22-51- 13/ НОМЕР_1 "Про результати камеральної перевірки повноти та своєчасності сплати до бюджету єдиного податку платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з 14.07.2017". У вказаному акті зафіксовано порушення п.295.3 ст.295 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті єдиного податку у сумі 7250,95 грн., за період з 19.02.2018р. по 20.02.2018р.

На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 № 0025555113 на суму 1 450,19 грн.

Акт від 23.01.2019 № 000776/21-22-51-13/ НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 № 0025555113 направлені на адресу відповідача, однак не отримані останньою з причин незалежних від податкового органу.

Згідно абз. 2 п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно ст.129 ПК України контролюючим органом нарахована пеня в сумі 72 859,02 грн, відповідно податкового повідомлення-рішення від 20.03.2018 №0004671306.

Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 02.02.2018 № 1161-17 на суму 156816,24 грн. та прийнято рішення від 02.02.2018 № 1161-17 про опис майна у податкову заставу, які вручені уповноваженій особі 21.02.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням, наявним в матеріалах справи.

Вищезазначені грошові зобов`язання, нараховані податковими повідомленнями-рішеннями та пеня не сплачені відповідачем у встановлені законодавством строки, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Також судом встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом, податковим органом допущено описку у позовній заяві, а саме у шапці позовної заяви відповідача вказано, як фізичну особу-підприємець. Разом з тим, у всьому тексті позовної заяви, у прохальній частині позову та у всіх доданих до позову документів відповідачем зазначена платник податків фізична особа ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд розглядає даний позов, приймаючи до уваги вказану описку та вирішує спірні правовідносини, що склались між Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та платником податків фізичної особи ОСОБА_1 .

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України, встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Доказів оскарження, відкликання чи скасування таких податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, станом на день розгляду даної справи, усі нараховані контролюючим органом грошові зобов`язання, відповідно до податкових повідомлень-рішень від 20.03.2018 № 0004671306, від 20.03.2018 № 0004681306 та від 12.02.2019 № 0025555113 є узгодженими, але не сплаченими у встановлені строки.

Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення на підставі якого виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору.

Проте, таку оцінку суд може надати під час розгляду справи про правомірність податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 25.01.2019р. у справі №810/1760/17. У цій же постанові Верховний Суд вказав на те, що "…Суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, оскільки предметом спору за вирішенням якого звернувся позивач не є правомірність податкового повідомлення - рішення.

В межах вказаного спору перевірці підлягали обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Проте саме під час з`ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягало з`ясуванню і підстави його виникнення (наявність податкового повідомлення - рішення, чинного на час звернення з позовом про стягнення боргу)…".

Отже, з огляду на викладене та приймаючи до уваги, що предметом спору в межах даної справи не є правомірність податкового повідомлення - рішення, суд позбавлений можливості надавати правову оцінку правомірності податковим повідомленням-рішенням, які прийняті за наслідками проведеної позивачем документальної планової виїзної перевірки.

Окремо, суд звертає увагу, що відповідачем не були оскаржені ані висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті такої перевірки, а ні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту за результатами перевірки.

В межах даного спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Під час з`ясування обставин щодо наявності податкового боргу судом з`ясовані підстави його виникнення, а саме податковий борг відповідача виник у результаті несплачених грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 20.03.2018 № 0004671306, від 20.03.2018 № 0004681306 та від 12.02.2019 № 0025555113, прийнятих на підставі актів перевірок від 27.02.2018 № 236/21-22-13-06/ НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань визначених п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2014" та від 23.01.2019 № 000776/21-22-51- 13/ НОМЕР_1 "Про результати камеральної перевірки повноти та своєчасності сплати до бюджету єдиного податку платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з 14.07.2017".

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 02.02.2018 № 1161-17 на суму 156816,24 грн., яка вручена уповноваженій особі 21.02.2018р.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З інтегрованих карток платника податків вбачається, що загальна сума податкового боргу відповідача складає 128767,96 грн.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем прийнято рішення від 02.02.2018 № 1161-17 про опис майна у податкову заставу, яке також вручено відповідачу.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наявності узгодженого грошового зобов`язання, за стягненням якого звернувся позивач (зокрема не чинності податкових повідомлень-рішень, погашення податкового боргу, тощо), натомість позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності узгодженого грошового зобов`язання, дотримання процедури визначення податкового зобов`язання відповідача, повідомлення останнього про наявність податкового боргу та вчинення усіх встановлених дій, які б призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 128767 (сто двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 96 (дев`яносто шість) грн. - отримувач: УК у м. Херсоні/м. Херсон/18050400, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA668999980314030699000021002 код бюджету - 11010500.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 111020300