Рішення № 95362388, 04.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 березня 2021 р. № 520/14939/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013) до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (с. Черкаська Лозова, Дергачівський район, Харківська область, 62340, код ЄДРПОУ 00994058) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" в Дергачівському районі Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 224; с. Черкаська Лозова, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позову зазначив, що в ході перевірки будівель Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 224, Дергачівськнй район, с. Черкаська Лозова, було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що з матеріалів справи не слідує наявність передбачених ст. 6 Закону №877-V підстав для здійснення позапланового заходу органу державного нагляду (контролю) у розрізі предмету та питань проведеної перевірки. Відповідач ставить під сумнів приналежність підпису начальника Дергачівського РУ ГУ ДСНС у Харківській області Р. Соляник на наявних у справі копіях документів, оскільки поставлений на вказаних документах підпис, з точки зору нефахівця-криміналіста, має зовсім інші літерні позначення й не належить ОСОБА_1 . Наголосив на недопустимості доказів, які подані позивачем. Відповідач зазначив, що врешті-решт, якщо як вважає позивач виявлені ним порушення начебто становлять загрози, які ним вказуються, позивач починає дорікати цим відповідачу лише через більше ніж 4 роки. Позивач не вказує у позові, який же конкретно пункт ст. 70 КЦЗ України, обраний ним у якості підстави для звернення до суду з заявленими вимогами. Відповідачем замовлено проведення спеціалізованого дослідження з питань, які ініційовані у позовній заяві. Згідно складеного атестованими експертами Розрахунку рівня пожежної безпеки людей та індивідуального пожежного ризику на об`єктах відповідача на підставі проведених досліджень та отримання вихідних даних, які мав би у дійсності провести позивач було зроблено висновок, що рівень пожежної безпеки людей на відповідних об`єктах відповідача є прийнятим та відповідає нормативно встановленим, безпека людей забезпечена. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголосив на правомірності своїх дій. Зазначив, що відповідачем жодних доказів на усунення виявлених позивачем порушень надано не було. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідачем заявлено клопотання про призначення судової пожежно-технічної експертизи, в якому зазначено, що «…з огляду на необхідність дослідження доказів та встановлення фактичних обставин справи вирішити питання про розгляд справи з повідомленням (викликом) представників сторін…».

З приводу зазначеного, суд наголошує, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України передбачено у виключних випадках проведення судового засідання. Підставою для застосування зазначеного законодавчого припису є або клопотання, або власна ініціатива суду.

Суд наголошує, що вимога відповідача, що міститься в клопотанні про призначення судової пожежно-технічної експертизи, не носить характеру процесуального документу, оскільки чинний КАС України визначає, що є заявою, клопотанням та запереченням.

Так, статті 166 та 167 КАС України містять чіткі вимоги до форми та змісту заяви, клопотання і заперечення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вимога, яка міститься у клопотанні про призначення судової пожежно-технічної експертизи за правовою природою не є, ані клопотанням, ані заявою, ані запереченням.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд наголошує, що оскільки зазначена вимога, заявлена відповідачем у клопотанні про призначення судової пожежно-технічної експертизи не відповідає вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, то вона залишається без розгляду.

Повернення в даному випадку виконати фактично неможливо, оскільки зазначена вимога міститься в процесуальному документі – клопотанні про призначення судової пожежно-технічної експертизи.

Суд наголошує, що у відзиві міститься твердження відповідача наступного змісту: «…з точки зору ст. 9 КАС України вважаю необхідним в цілях перевірки вказаного витребувати від позивача оригінали наказу від 07 серпня 2020 року №97 та посвідчення на перевірку від 10 серпня 2020 року №50 в цілях проведення почеркознавчої експертизи проставленого на них підпису…».

З цього приводу суд зазначає, що відповідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч.4 ст.79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на те, що відповідачем не виконані приписи чинного адміністративного процесуального законодавства та вказане, яке значення мають зазначені докази по справі, не зазначено заходів, які вживалися відповідачем для отримання цих доказів самостійно.

Суд наголошує, що в матеріалах справи не містяться докази відмови суб`єкта владних повноважень у наданні доказів. Окрім того, за формою та змістом зазначене твердження відповідача, яке міститься в відзиві на позовну заяву не відповідає вимогам, які ставить ст. 80 КАС України до клопотання про витребування доказів по справі.

Відповідач в клопотанні про призначення судової пожежно-технічної експертизи просив продовжити процесуальний строк розгляду справи.

Враховуючи приписи КАС України, а також з метою дотримання принципу рівності, змагальності та диспозитивності сторін, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк розгляду справи.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справ в період з 10.08.2020 року по 11.08.2020 року Дергачівським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та з 10.08.2020 року по 12.08.2020 року Київським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведені позапланові перевірки виконання вимог приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (далі за текстом – ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція"), за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 224, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова.

Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу від 07.08.2020 року № 97 "Про проведення позапланових перевірок об`єктів" Дергачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, наказу від 07.08.2020 року №101 "Про проведення позапланових перевірок об`єктів" Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, посвідчення на проведення перевірки від 10.08.2020 року №50 Дергачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та посвідчення на проведення перевірки від 10.08.2020 року № 255 Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Відповідно до вимог пункту 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в останній день позапланових заходів державного нагляду (контролю) - 11.08.2020 року та 12.08.2020 року керівництву ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" було направлено акти № 25 та № 140, складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

В ході перевірки будівель ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 224, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- не обладнано приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (установкою автоматичної пожежної сигналізації);

- системи зовнішнього протипожежного водопостачання не справні та не утримуються таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

- не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

- не проведено в повному обсязі технічне обслуговування вогнегасників;

- в приміщенні гаражу №4 допускається влаштування порогу на шляхах евакуації;

- пожежні щити недоукомплектовані необхідними первинними засобами пожежогасіння, а саме: протипожежними покривалами та гаками.

- мережа зовнішнього протипожежного водопостачання південного лісництва знаходиться в несправному стані;

- не проведено перевірку та іспит пожежних гідрантів на тиск та витрату води з оформленням акту;

- приміщення адміністративної будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме відсутній звуковий спосіб оповіщення людей (дзвінок, тонований сигнал тощо);

- дерев`яні елементи даху адміністративної будівлі не оброблені засобами вогнезахисту для забезпечення І групи вогнезахисної ефективності;

- в адміністративній будівлі не проведено заміри ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- на шляху евакуації з приміщень адміністративної будівлі для опорядження (облицювання) стін фоє застосовуються матеріали з невизначеними показниками по горючості, займистості, поширенню полум`я, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння;

- приміщення гуртожитку не обладнанні системою протипожежного захисту (автоматичною пожежнею сигналізацією) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- приміщення гуртожитку не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: відсутній звуковий спосіб оповіщення людей (дзвінок, тонований сигнал тощо);

- дерев`яні елементи даху гуртожитку не оброблені засобами вогнезахисту для забезпечення 1 групи вогнезахисної ефективності;

- не проведено технічне обслуговування двох вогнегасників розміщених в гуртожитку відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС від 15 січня 2018 року №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за №225/31677;

- гаражні бокси та складські приміщення не обладнанні системою проти пожежного захисту (автоматичною пожежнею сигналізацією) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- дерев`яні елементи горищних покриттів гаражних боксів та складу не оброблені засобами вогнезахисту для забезпечення 1 групи вогнезахисної ефективності;

- в гаражних боксах та складських приміщеннях не проведено заміри ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- гаражні бокси та складські приміщення не в повному обсязі забезпечені вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за №225/31677;

- не проведено технічне обслуговування двох вогнегасників розміщених в гаражних боксах відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за №225/31677;

- у гаражних боксах допускається експлуатація світильників зі знятими розсіювачами або ковпаками;

- у гаражних боксах та складських приміщеннях допускається з`єднування жил проводів електромережі скруткою, а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- не надані підтверджуючі матеріали щодо експлуатаційної придатності технічного обслуговування та працездатності системи протипожежного захисту гаражних боксів південного лісництва (системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- в гаражних боксах та конторській будівлі південного лісництва не проведено заміри ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Позивач наголосив на тому, що усунення зазначених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки попередить виникнення пожежі (надзвичайної ситуації), а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі (надзвичайної ситуації) та безпеку для життя і здоров`я людей від небезпечних чинників. За наявності таких порушень, до повного їх усунення, будівля відповідача не може підлягати експлуатації.

З метою забезпечення виконання відповідачем вимог чинного законодавства, а також усунення небезпеки, яку створює експлуатація об`єктів за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 224, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно вимог пункту 1 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

Згідно вимог пункту 3 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, визначено: "Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.. ".

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Суд погоджується з доводами позивача, що вказані в акті порушення, які при виникненні пожеж (надзвичайних ситуацій) створять небезпеки людям (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть задіяні в їх ліквідації), оскільки пожежа (надзвичайна ситуація) може виникнути на об`єкті у зв`язку із стихійним лихом (блискавки, шквали, повені, пориви вітру тощо), терористичним актом або порушенням вимог пожежної та техногенної безпеки безпосередньо персоналом об`єкту (необережне поводження з вогнем, паління, проведення вогневих і зварювальних робіт, порушення технологічного процесу, підпали тощо).

Суд наголошує, що твердження відповідача щодо складання розпорядчих документів посадовими особами позивача-суб`єкта владних повноважень без передбачених законом повноважень, вчинені на їх виконання дії посадових осіб позивача та викладені висновки є незаконними є предметом іншого спору визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Отже, зазначене твердження не відноситься до предмету спору.

Суд наголошує, що відповідачем до суду не надано жодного доказу на усунення порушень, виявлених суб`єктам владних повноважень.

З огляду на те, що відповідачем не усунуті виявлені в ході перевірки позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає, що є всі підстави для зупинення експлуатації будівлі на об`єктах за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 224, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова..

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

На підставі викладеного та, керуючись приписами ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013) до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (с. Черкаська Лозова, Дергачівський район, Харківська область, 62340, код ЄДРПОУ 00994058) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду – задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" в Дергачівському районі Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 224; с. Черкаська Лозова, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 березня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях