Рішення № 95362040, 25.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 лютого 2021 року № 520/10550/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника відповідача - Красникова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 березня 2020 року №Ф-3794-54 ГУ ДПС у Харківській області та рішення №ЄВ01495405 від 5 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату / неперерахування / або несвоєчасну сплату / несвоєчасне перерахування / єдиного внеску начальника Салтівського управління ГУ ДПС у Харківській області за період з 22.01.2013 року по 28.08.2018 року штраф 1092,12 грн., період з 20.01.2015 року по 28.08.2018 року - штраф 507,18 грн., та нарахування пені на 16232,84 грн., всього 17832,14 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17 березня 2020 року №Ф-3794-54 ГУ ДПС у Харківській області та рішення №ЄВ01495405 від 05 травня 2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача вказано, що недоїмка позивача виникла ще в Пенсійному фонді, у зв`язку з чим після переходу до відповідача повноважень стосовно адміністрування єдиного внеску було передано сальдо у сумі 4704,63 грн. станом на 31.12.2012 року. Також, представником відповідача вказано, що у зв`язку з тим, що позивачем було порушено терміни сплати єдиного внеску до останнього було застосовано штрафні санкції. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач або представник позивача в судове засідання, призначене на 25 лютого 2021 року, не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про відкладення слухання справи у зв`язку з хворобою представника. При цьому, у поданій до суду заяві вказано, що без представника позивача слухати дану справу неможливо.

Суд зазначає, що протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без видалення до нарадчої кімнати, ухвалено відмовити у задоволенні зазначеної заяви представника позивача у зв`язку з неодноразовим зверненням останнього до суду із аналогічними заявами та не наданням доказів в її обґрунтування.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд. заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встанови наступне.

ОСОБА_1 був зареєстрований як суб`єкт господарювання фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощений системі оподаткування з 27.07.2012 року, реєстраційний номер 11443. При цьому, 30.03.2015 року стосовно позивача внесено запис № 24750060002007459 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

У позовній заяві позивачем вказано, що 25 січня 2020 року він отримав рішення № ЄВ 00435405 від 20 січня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску начальника Салтівського управління ГУ ДПС у Харківській області за період з 22.01.2013 року до 13.06.2017 року штраф 612,04 грн., за період з 14.01.2015 року по 28.08.2018 року штраф в сумі 1467,34 грн., та нарахування пені на 13364,61 грн., всього на 15443,99 грн.

Також позивачем вказано, що 23.06.2020 року він отримав рішення № ЄВ 01495405 від 05 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску начальника Салтівського управління ГУ ДПС у Харківській області за період з 22.01.2013 року по 28.08.2018 року штраф 1092,12 грн., період з 20.01.2015 року по 28.08.2018 року штраф 507,18 грн., нарахування пені на 16232,84 грн., всього 17832,14 грн.

Крім того, позивачем зазначено, що 17.04.2020 року ним було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2020 року №Ф-3794-54 Головного управління ДПС у Харківській області.

Позивачем зазначено, що рішення № ЄВ 00435405 від 20 січня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ним було оскаржено до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 16.03.2020 року № 9495\6100-00-08-0б-01-0б рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № ЄВ 00435405 від 20 січня 2020 року скасовано та вказано вважати останнє відкликаним з дня прийняття рішення Державної податкової служби України, скаргу позивача задоволено частково та зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області винести та направити нове рішення.

Зі змісту зазначеного рішення про результати розгляду скарги вбачається зазначення про те, що позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок за III – IV квартали 2013 року, І – IV квартали 2014 року, І квартал 2015 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. За порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Харківській області винесене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 № ЄВ0043540. Одночасно вказано, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено без врахування коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника, проведеного контролюючим органом 09.02.2015, що призвело до завищення штрафної санкції та пені.

Судом зі змісту позовної заяви встановлено, що після прийняття контролюючим органом вищого рівня зазначеного рішення, відповідачем було винесено рішення № ЄВ 01495405 від 05 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.01.2013 року по 28.08.2018 року штраф 1092 ,12 грн., за період з 20.01.2015 року по 28.08.2018 року - штраф 507,18 грн., та нарахування пені на 16232,84 грн., що загалом складає 17832,14 грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, після прийняття зазначеного рішення йому стало відомо про те, що штраф та пеня не зменшились, а збільшились, що є неможливим, оскільки суперечить рішенню Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 16.03.2020 року № 9495\6100-00-08-0б-01-0б.

Одночасно позивачем вказано, що актом від 09.02.2015 року встановлені коригування даних інформаційної системи, про що в рішенні ДПС України від 16.03.2020 року не вказано, які це дані станом на 09.02.2015 року, а також не зроблено розрахунок боргу та штрафу, пені з урахуванням змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI до 01.01.2015 року та після 01.01.2015 року, строки несплати, що має значення для розрахунку пені 0,1% за кожен день прострочення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем було оскаржено зазначене рішення до Державної податкової служби України, за результатами чого отримано рішення про результати розгляду скарги від 15.07.2020 року № 16/99-00-06-03-01-06, яким позивача повідомлено, що рішення № ЄВ 01495405 від 05 травня 2020 року не підлягає розгляду Державною податковою службою України, оскільки питання, порушене у скарзі є фактично повторним та вже вирішено по суті у розумінні п. 7 розділу І Порядку №1124.

Відтак, на думку позивача, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № ЄВ 01495405 від 05 травня 2020 року є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Також, позивачем вказано на протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 березня 2020 року №Ф-3794-54 ГУ ДПС у Харківській області, відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити недоїмку, штраф в сумі 2036,46 грн., пеню в сумі 13364,61 грн., що в загальному складає 15401,07 грн.

У позовній заяві позивачем вказано, що він не є особою, яка проводить підприємницьку діяльність, та він не має боргу по сплаті єдиного соціального внеску з 30.03.2015 року, що свідчить про незаконність нарахування штрафу та пені. Одночасно позивачем вказано, що оскільки базові суми нарахування відсутні у відповідача, строк зберігання даних сум пройшов і відповідач не може надати ці суми, а отже рішення Державної Податкової служби України про результати розгляду скарги від 16.03.2020 року № 9495/б100-00-08-06-01-06, за яким вирішено вказане рішення скасувати та вважати відкликаним, а скаргу позивача задоволено частково та зобов`язано відповідача ДПС у Харківській області винести та направити нове рішення з урахуванням вимог чинного законодавства не може бути виконано, враховуючи відсутність облікових даних щодо позивача за 2015 рік і до цього часу. Вказані обставини є підставою для скасування оскаржуваних позивачем у даній справі рішення та вимоги.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).

Згідно із приписами ч.2 ст. 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі Закону № 2464-VІ розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 (далі - Інструкція № 449) та визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 р. №435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015р. за №460/26905 (далі - Порядок №435).

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.

Як передбачено положеннями п.п. 4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Як передбачено положеннями п.3 ч.1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суми, що визначаються такими платником самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону №2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з нормами ч.5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ в редакції згідно із Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч.12 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Отже, законодавством визначено єдині умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем адміністрування єдиного соціального внеску здійснюється з 01.01.2013 року.

Зі змісту наданого до суду відзиву на позов встановлено, що згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_1 перебував на обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування з 24.07.2012 по 30.03.2015 в Салтівському управлінні ГУ ДПС області.

При цьому, як зазначено представником відповідача недоїмка позивача виникла ще в Пенсійному фонді України, а адмініструванням єдиного соціального внеску органами доходів і зборів здійснюється з 01.10.2013 року, що свідчить на користь того, що відповідним управлінням Пенсійного фонду України було передано сальдо на початок року заборгованість (недоїмку) по єдиному соціальному внеску до контролюючого органу у сумі 4704,63 станом на 31.12.2012 року.

Відповідно до акту інвентаризації № 107 від 04.03.2015 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в ІС «Податковий блок» було проведено списання у сумі 4800,76 грн. по строку 13.01.2015 за 2013 рік.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень судом встановлено, що перебуваючи на спрощеній системі з 24.07.2012 по 30.03.2015 платнику податків ОСОБА_1 нараховувався єдиний соціальний внесок відповідно до Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім`ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Однак, у зв`язку з тим, що платником податків ОСОБА_1 належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464-VI, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувався єдиний соціальний внесок відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI контролюючим органом було застосовано штрафні санкції за несплату (неперерахування) єдиного соціального внеску у розмірі 20 відсотків та відповідно до ч, 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов`язкове соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що за період з 22.01.2013 по 28.08.2018 року та період 20.01.2015 по 28.082018 року згідно рішення від 05.05.2020 № ЄВ01495405 позивачу здійснювалось нарахування сум єдиного внеску, які останнім своєчасно не сплачувались, а саме: нараховано 22.01.2013, сплачено 06.11.2013 - 900,00 грн, кількість днів несплати 289, сума штрафної санкції 90,00 грн. та сума пені - 260,10 грн.; нараховано 22.01.2013 сплачено 16.11.2015 - 1416,57 грн., кількість днів несплати 1029, сума штрафної санкції - 141,66 грн., сума пені - 1457,65 грн.; нараховано 23.04.2013 сплачено 16.11.2015 - 583,43 грн., кількість днів несплати 938, сума штрафної санкції - 58,34 грн., сума пені - 547,26 грн.; нараховано 23.04.2013 сплачено 15.12.2015 - 610,06 грн., кількість днів несплати 967, сума штрафної санкції - 61,06 грн., сума пені - 590,45 грн.; нараховано 23.07.2013 сплачено 15.12.2015 - 389,4 грн., кількість днів несплати 876, сума штрафної санкції - 38,94 грн., сума пені - 341,11 грн.; нараховано 23.07.2013 сплачено 28.11.2016 - 500,00 грн., кількість днів несплати 1225, сума штрафної санкції - 50,00 грн., сума пені - 612,50 грн.; нараховано 23.07.2013 сплачено 10.01.2017 - 304,6 грн., кількість днів несплати 1268, сума штрафної санкції - 30,46 грн., сума пені - 386,27 грн., нараховано 22.10.2013 сплачено 10.01.2017 -195.4 грн., кількість днів несплати 1177, сума штрафної санкції - 19,54 грн., сума пені - 229,95 грн.; нараховано 22.10.2013 сплачено 13.06.2017 - 998,7 грн, кількість днів несплати 1331, сума штрафної санкції - 99,87 грн., сума пені -1329,22 грн., нараховано 21.01.2014 сплачено 13.06.2017 - 501,3 грн., кількість днів несплати 1240, сума штрафної санкції - 50,13 грн., сума пені - 621,66 грн., нараховано 21.01.2014 сплачено 28.06.2017 - 717,3 грн., кількість днів несплати 1408, сума штрафної санкції - 71,73 грн., сума пені - 1010,00 грн., нараховано 23.04.2014 сплачено 28.11.2017 - 282,7 грн., кількість днів несплати 1316, сума штрафної санкції - 28,27 грн., сума пені - 371,99 грн., нараховано 23.04.2014 сплачено 28.08.2018 - 985,3 грн., кількість днів несплати 1589, сума штрафної санкції 98,53 - грн., сума пені - 1565,61 грн., нараховано 22.07.2014 сплачено 28.08.2018 - 1268,3 грн., кількість днів несплати 1499, сума штрафної санкції - 126,8 грн., сума пені -1900,66 грн., нараховано 21.10.2014 сплачено 28.08.2018 -1268,3 грн., кількість днів несплати 1408, сума штрафної санкції - 126,8 грн., сума пені - 1785,27 грн., нараховано 21.01.2015 сплачено 28.08.2018 -1267,95 грн., кількість днів несплати 1316, сума штрафної санкції - 253,59 грн., сума пені -1668,62 грн., нараховано 21.04.2015 сплачено 28,08,2018 -1267,95 грн., кількість днів несплати 1226, сума штрафної санкції - 253,59 грн., сума пені -1554,51 грн.

Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 17.03.2020 №Ф-3794-54 на загальну суму 15401,07 грн., що відповідає абз.2 п.3 ст.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та отримана ним особисто 25.04.2020 року.

При цьому, станом на 31.08.2020 року згідно даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 значиться недоїмка у сумі 1556,38 грн. та сума пені - 16232,84 грн., яка виникла на підставі рішення від 05.05.2020 №ЄВО1495405 про застосування штрафних санкцій у сумі 1092,12 грн. за період з 22.01.2013 по 28.08.2018; штрафних санкцій у сумі 507,18 грн. за період з 20.01.2015 по 28.08.2018 та нараховано пеню у розмірі 16232,84 грн., та проведених нарахувань по єдиному соціальному внеску.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не було надано до суду жодних доказів або обґрунтувань стосовно протиправності оскаржуваних рішення та вимоги, але наголошено, що підстави виникнення недоїмки та пені йому невідомі.

Стосовно посилань позивача на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування штрафів та пені особі, яка не фізичною особою-підприємцем, та закінчення строку позовної давності стосовно нарахованих сум у 2015 році, суд зазначає, що останні є необґрунтованими і недоведеними, оскільки законодавством не передбачено строку давності стосовно сплати недоїмки штрафів та пенсі зі сплати єдиного соціального внеску.

Стосовно посилань позивача на обставини неврахування відповідачем рішення Державної податкової служби України від 16.03.2020 року №9495/0199-00-08-06-01-06 щодо розгляду його скарги, суд зазначає, що зазначеним рішенням встановлено, що скаржником ОСОБА_1 належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок за ІІІ - IV квартали 2013 року, І - IV квартали 2014 року, І квартал 2015 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку і за порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Харківській області винесене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 № СВ0043540, проте зазначене рішення було скасоване, оскільки, винесено без врахування коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника, проведеного контролюючим органом 09.02.2015, що призвело до завищення штрафної санкції та пені.

Відтак, оскаржуване у даній справі рішення від 05.05.2020 №ЄВ01495405 було прийнято відповідачем з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 16.03.2020 року №9495/0199-00-08-06-01-06, натомість позивач жодним чином не обґрунтував протиправності зазначеного рішення контролюючого органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення №ЄВ01495405 від 05 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску начальника Салтівського управління ГУ ДПС у Харківській області за період з 22.01.2013 року по 28.08.2018 року штраф 1092,12 грн., період з 20.01.2015 року по 28.08.2018 року - штраф 507,18 грн., та нарахування пені на 16232,84 грн., всього 17832,14 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Як встановлено судом, на підставі зазначеного рішення та у зв`язку з наявністю у позивача недоїмки контролюючим органом було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2020 №Ф-3794-54.

З огляду на висновки суду у даній справі та враховуючи не наведення позивачем жодних належних обґрунтувань протиправності зазначеного рішення контролюючого органу суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування зазначеної вимоги.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 02 березня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.