Рішення № 95361952, 02.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 березня 2021 року № 520/18265/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому, з урахуванням заяви про виправлення технічної помилки, просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в особі відділу з питань перерахунків пенсій № 23 управління застосування пенсійного законодавства від 28.08.2020 року № 164932/68 про відмову у переведенні її пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати відповідача з 26 серпня 2020 року перевести її пенсію за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 60 % середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї та виплатою у зв`язку з цим компенсації з урахуванням отриманих нею пенсійних виплат;

- стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію, розмір якої на даний час складає 4 200 грн.

З 12 червня 1960 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Після смерті чоловіка позивачка звернулась до відповідача із заявою від 26.08.2020 року про переведення пенсії на пенсію чоловіка.

За результатами розгляду заяви отримала витяг з рішення № 164932/68 від 28.08.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій № 23 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Харківській області про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію у випадку втрати годувальника, « оскільки розмір пенсії зменшується, згідно наданих документів та матеріалів пенсійної справи померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримував пенсію за вислугу років згідно до закону України « Про прокуратуру».

З таким рішенням відповідача позивачка не погоджується, вважає його незаконним, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача, у встановлений судом строк, надав відзив на адміністративний позов, в якому представник позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи викладені у відзиві.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 12 червня 1960 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про одруження від 12.06.1960 НОМЕР_1 (а.с.9, т1.), який працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України та з 26 травня 1998 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 72 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати (а.с.118, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08 серпня 2020 року Серія НОМЕР_2 (а.с.10, т.1)

26.08.2020 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо переведення її на пенсію у разі втрати годувальника (а.с.20, т.1).

Рішенням № 164932/68 від 28.08.2020 р. позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію у випадку втрати годувальника, оскільки розмір пенсії зменшується згідно наданих документів та матеріалів пенсійної справи померлого чоловіка ОСОБА_2 (а.с.22, т.1)

Не погодившись з правомірністю рішення органів пенсійного фонду, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

В силу частини першої статті 9 Закону № 1058 призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно частини другої статті 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім`ї, зокрема, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014.

Відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З долучених матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2016 року у справі №641/8326/16-а, яка набрала законної сили 05.12.2016 року, адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-494 від 01.06.2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження її максимального розміру.

Так, згідно довідки Прокуратури Харківської області №18-494 від 01.06.2016 року, заробітна плата, з якої обчислено розмір пенсії ОСОБА_2 , становила 22201,97 грн. (а.с.7, т.2).

Обставини, встановлені у справі №641/8326/16-а у відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема, розмір пенсії померлого ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджено, що Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2016 року у справі №641/8326/16-а виконано та померлому ОСОБА_2 був проведений відповідний перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Харківської області №18-494 від 01.06.2016 року, що підтверджено протоколом (а.с.22, т.2).

Таким чином, позивачка має право на визначення розміру пенсії на підставі ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, саме згідно довідки Прокуратури Харківської області №18-494 від 01.06.2016 року, оскільки пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається, зокрема, на одного члена сім`ї - у розмірі 60 відсотків середньомісячного саме (чинного) заробітку померлого.

В матеріалах справи відсутні будь-які інші довідки на підтвердження середньомісячного (чинного) заробітку померлого, що видавались після 01.06.2016р.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови у переведенні позивачки з 26 серпня 2020 року на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку зі зменшенням розміру пенсії є протиправними. Враховуючи викладене задоволенню підлягає вимога про визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.08.2020 року № 164932/68 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача з 26 серпня 2020 року перевести її пенсію за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 60 % середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї та виплатою у зв`язку з цим компенсації з урахуванням отриманих нею пенсійних виплат, суд зазначає наступне.

Суд також акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Довідкою Прокуратури Харківської області №18-494 від 01.06.2016 року, підтверджено, що заробітна плата, з якої обчислено розмір пенсії ОСОБА_2 , становила 22201,97 грн.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

При цьому, відповідно до ч. 3. ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2020 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо переведення її пенсії на пенсію по втраті годувальника.

Таким чином, враховуючи те, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області саме із заявою про переведення її пенсії з виду на вид, відповідачем має бути здійснено переведення ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника з дня подання заяви, зокрема, з 26.08.2020 року.

Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення, в даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача з 26 серпня 2020 року перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку відповідно до довідки Прокуратури Харківської області №18-494 від 01.06.2016 року та здійснити відповідні виплати пенсії, з урахуванням виплачених за цей період сум пенсії.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплатити компенсацію втраченої частини доходів, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Водночас, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Так, використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16 та від 30.09.2020 у справі № 280/676/19.

Оскільки судом встановлено, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не переведено ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, не перераховано та не виплачено позивачці пенсію з 26.08.2020, пенсійний орган зобов`язаний здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а відтак позовна вимога позивача в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.08.2020 року № 164932/68 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) з 26 серпня 2020 року перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку відповідно до довідки Прокуратури Харківської області №18-494 від 01.06.2016 року та здійснити відповідні виплати пенсії, з урахуванням виплачених за цей період сум пенсії, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати в загальному розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02 березня 2021 року.

Суддя Бадюков Ю.В.