Ухвала суду № 95361831, 01.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

01 березня 2021 року Справа № 520/2882/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши питання наявності підстав для відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Департаменту соціального захисту населення (ДСЗН ХОДА), Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування протиправного рішення комісії № 135/8-20 від 23.07.2020, про визначення відповідальності (похідної) через обов`язкових представників-Департаменту соціального захисту населення та ГУ Держпраці у Харківській області, про невиконання Головним управлінням ПФУ виконавчого листа від 09.06.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні по адміністративній справі 520/10026/19, задоволення позовних вимог, заявлених позивачем в адміністративній справі 520/10026/19,

установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просить

скасувати рішення комісії № 135/8-20 від 23.07.2020;

підтвердити пільговий стаж роботи на підприємстві «Здоров`я» за списком № 1 ОСОБА_1 з 21.01.1987 по 07.09.1998

задовольнити заяву від 18.03.2019 року до Шевченківського об`єднаного управління ОСОБА_1 , а саме

а. переглянути помилкове рішення управління ПФУ Ленінського району м.Харкова при призначенні мені первинної пенсії за Списком №1 із-за неврахованого пільгового стажу роботи з 21.10.1996 року по 07.09.1998 року як апаратника підготовки сировини та відпуску сировини та напівфабрикатів;

б. нарахувати та виплатити суму пенсії, не отриману з вини органу, із-за зменшення пільгового стажу роботи із-за неврахованого пільгового стажу роботи з 21.10.1996 року по 07.09.1998 року як апаратника підготовки сировини та відпуску сировини та напівфабрикатів;

в. надати повний розрахунок при нарахуванні та виплаті суму пенсії, не отриманої ОСОБА_1 з вини органу, із-за зменшення пільгового стажу роботи із-за неврахованого пільгового стажу роботи з 21.10.1996 року по 07.09.1998 року як апаратника підготовки сировини та відпуску сировини та напівфабрикатів для перевірки незалежним органом для правильності розрахунків;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати та почати виплачувати пільгову пенсію за Списком №1: ОСОБА_1 за повних 11 років з 18.03.2019 року;

стягнути судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем по справі не виконується виконавчий лист по справі 520/10026/19 від 09.06.2020, оскільки є незрозумілим питання стосовно того як члени комісії розуміють постанови КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 та КМУ від 11.03.1994 № 162 в частині … а) робітники (код 1180100к-10065) передбачені апаратиками усіх найменувань, особливо за умови наявності двох типових справ по апаратчикам ФХЦ підприємства «Здоров`я»; яким чином при виконання виконавчого листа по справі 520/10026/19 враховані правові оцінки , викладені у рішенні суду, коли у позивачів є в наявності належним чином отримані копії електронних звукозаписів судових засідань по справам 640/17914/16, по справі 220/13264/2012, 614/1466/14а.

Вирішуючи питання наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Із долучених до матеріалів позовної заяви документів, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі 520/10026/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Шевченківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування протиправного рішення Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 04.04.2019 року №226/Г-11, скасування противоправного рішення ГУ ПФУ в Харківській області щодо ОСОБА_1 № 1202/Г-14 від 12.04.2019 року; задоволення заяви від 18.03.2019 року до Шевченківського об`єднаного управління ОСОБА_1 , а саме Переглянути помилкове рішення управління ПФУ Ленінського району м.Харкова при призначенні ОСОБА_1 первинної пенсії за Списком №1 із-за неврахованого пільгового стажу роботи з 21.10.1996 року по 07.09.1998 року як апаратника підготовки сировини та відпуску сировини та напівфабрикатів; нарахувати та виплатити суму пенсії, не отриману з вини органу, із-за зменшення пільгового стажу роботи із-за неврахованого пільгового стажу роботи з 21.10.1996 року по 07.09.1998 року як апаратника підготовки сировини та відпуску сировини та напівфабрикатів; надати повний розрахунок при нарахуванні та виплаті суму пенсії, не отриманої ОСОБА_1 з вини органу, із-за зменшення пільгового стажу роботи із-за неврахованого пільгового стажу роботи з 21.10.1996 року по 07.09.1998 року як апаратника підготовки сировини та відпуску сировини та напівфабрикатів для перевірки незалежним органом для правильності розрахунків; зобов`язання Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати та почати виплачувати пільгову пенсію за Списком №1: ОСОБА_1 за повних 11 років з 18.03.2019 року - задоволено частково:

визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1202/Г-14 від 12.04.2019 року;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2019 року про перегляд рішення комісії від 23.12.2009 року №1373 при призначенні первинної пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючі позовні вимоги суд звернув увагу відповідача на те, що «….Судом встановлено, що до заяви про перегляд рішення комісії про перегляд рішення комісії при призначенні первинної пенсії від 14.03.2019 року, позивачем надано трудову книжку та зазначено, що для підтвердження зазначеного стажу роботи всі необхідні документи (п.11 Постанови правління ПФУ №18-1) були надані до відповідного управління ПФУ м. Харкова при оформленні пільгової пенсії за віком за Списком №1. Крім того до заяви про перерахунок пенсії додані роз`яснення з посиланням на рішення судів щодо третіх осіб.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 наведеного Порядку).

Однак, Головним управлінням ПФУ в Харківській області не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача.

Судом встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.04.2019 року №1202/Г-14, викладене у формі листа, є передчасним та винесеним без дотримання Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Суд зазначає, що вказане рішення прийнято не Комісією, а одноособово. Також, єдиною підставою для відмови розглядати заяву позивача зазначено, що Порядком не передбачено підтвердження на Комісії пільгового стажу на підставі документів щодо трудової діяльності третіх осіб, однак відповідачем не вчинено дії щодо встановлення фактів, про які просить заявник іншими, передбаченими Порядком, заходами….

… Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2019 року про перегляд рішення комісії від 23.12.2009 року №1373 при призначенні первинної пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Відносно посилань представника відповідача у відзиві на адміністративний позов на відсутність з 21.08.1992 року атестації робочого місця позивача, суд зазначає, що питання відсутності атестації робочого місця позивача не слугувало підставою для відмови у прийнятті до розгляду заяви позивача, відповідно жодним чином не впливає на встановлену судовим розглядом протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1202/Г-14 від 12.04.2019 року»

Рішення набуло законної сили та 09.06.2020 у справі видано виконавчий лист.

На виконання виконавчого листа в адміністративній справі 520/10026/19 комісією при ГУ ФПУ в Харківській області за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено у підтвердженні стажу роботи позивача у період з 21.01.1987 по 26.05.1987 учнем апаратника, з 22.08.1992 по 20.10.1996 за професією апаратник центрифугування ФХЦ та з 21.10.1996 по 08.09.1998 за професією апаратник підготовки сировини та напівфабрикатів і продукції ФХЦ, оскільки Порядком не передбачено підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, за свідчення або на підставі документів третіх осіб та відсутністю підстав для застосування наказу № 193 від 07.10.1996 « Про затвердження переліку робочих місць на пільгове пенсійне забезпечення/ за результатами атестації робочих місць», яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад , робітникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, де передбачені апаратники підготовки сировини та відпуску напівфабрикатів та продукції по ФХЦ за списком №1, оскільки атестація робочого місця апаратника центрифугування в ФХЦ вказаним наказом не передбачена, а сам наказ згідно припису головного державного експерта з умов праці від 23.10.1997 № 64 застосуванню не підлягає. За результатами проведення додаткового обстеження робочих міць встановлено відсутність підстав для пільгового призначення пенсії за списками №1,2 визначено перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці, тривалість роботи на яких складає менше 80 відсотків робочого часу, що дає підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за рахунок підприємства.

Суд зазначає, що у даній справі, предметом спору є правомірність дій (бездіяльності), рішення відповідача під час виконання рішення суду від 23.10.2019 у справі 520/10026/19, в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2019 року про перегляд рішення комісії від 23.12.2009 року №1373 при призначенні первинної пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі №520/10026/19, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що приписами ст. 1291 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювало питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Так, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання , судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень; невиконання, неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, враховуючи висновки Харківського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 23.10.2019 у справі 520/10026/2019, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення. Відповідно, при розгляді справи суд має дослідити і перевірити порядок виконання вказаного рішення та врахування правової оцінки наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18, від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.

Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. ст. 5, 17, 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Зоркіна Ю.В.