Рішення № 95361739, 04.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 р. №520/13552/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про вирішення питання про судові витрати по справі №520/13552/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду 23.02.2021 позивачем подано заяву про вирішення питання про судові витрати, в якій останній просить суд: вирішити питання про судові витрати Позивача, а саме присудити на користь Позивача, ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Харківській області, судові витрати:

- судовий збір за подання позовної заяви;

- витрати на професійну правничу (правову) допомогу - 10400,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що судом 18.02.2021 винесено рішення по суті позовних вимог, яким позовні вимоги було задоволено частково. При цьому, позивачем вказано, що за змістом поданого позову було здійснено заяву про покладення всіх судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, а розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (щодо роботи адвоката) зазначається в цій заяві. Водночас, позивачем зазначено, що у зв`язку з розглядом даної справи ним понесено витрати, а саме: судовий збір за подання позову; витрати на професійну правничу (правову) допомогу - 10400,00 грн. Так, позивачем із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, вказано, що витрати можуть стягуватись навіть за відсутності доказів їх сплати, якщо є документи на підтвердження їх розміру і сторона має сплатити ці витрати, а даному випадку підтвердженням обґрунтованості витрат є складання позову і наявність підготовлених додатків до позову, квитанції про сплату судового збору. У зв`язку з зазначеними обставинами, на думку позивача, наявні підстави для покладення на відповідача судових витрат.

Відповідач не скористався правом надання заперечень на подану заяву про стягнення судових витрат.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо нерозгляду Заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску (форма 7-ЄСВ), що була подана ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) 27 травня 2019 року, незняття ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з обліку як страхувальника з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і невиключення ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і як страхувальника з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з інформаційних баз органів доходів та зборів та з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області розглянути по суті Заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску (форма 7-ЄСВ), що була подана 27 травня 2019 року ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), зняти ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з обліку як страхувальника з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і виключити з інформаційних баз органів доходів і зборів інформацію про ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) як про платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - особу, що проводить незалежну професійну діяльність, виключити з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформацію про ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) як про страхувальника - особи, які проводять незалежну професійну діяльність;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо нерозгляду Заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків (форма 8-ОПП), що була подана ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) 27 травня 2019 року, незняття ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з обліку як самозайнятої фізичної особи - платника податків, що проводить незалежну професійну діяльність, і невиключення інформації відносно ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) як платника податків - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну діяльність, з інформаційних баз органів доходів та зборів, та зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області розглянути по суті Заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків (форма 8-ОПП), що була подана 27 травня 2019 року ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), зняти ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з обліку як самозайняту фізичну особу - платника податків, що проводить незалежну професійну діяльність, і виключити інформацію про ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) як платника податків - самозайняту особу, що проводить незалежну професійну діяльність, з інформаційних баз органів доходів та зборів.

Також разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про покладення всіх судових витрат на відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо нерозгляду: заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску (форма 7-ЄСВ) та заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків (форма 8-ОПП), що були подані ОСОБА_1 27.05.2019.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області розглянути по суті: заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску (форма 7-ЄСВ) та заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків (форма 8-ОПП), що були подані 27.05.2019 ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судове рішення станом на час розгляду заяви про вирішення питання про судові витрати не набрало законної сили.

Позивач, звертаючись до суду із заявою про вирішення питання про судові витрати, зазначив, що за змістом поданого позову було заявлено про покладення всіх судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, а розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (щодо роботи адвоката) зазначається в цій заяві.

Суд, дослідивши матеріали поданої заяви та зміст судового рішення, зазначає наступне.

За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, у позовній заяві позивачем зазначено, зокрема, і заяву про судові витрати та їх розмір, відповідно до якої позивач очікує понести наступні види судових витрат та вбачає такий їх розрахунок: судовий збір; витрати, пов`язані з розглядом справи: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду та на момент подання позову позивачем витрачено кошти на сплату судового збору. При цьому, позивачем вказано, що після відкриття провадження у справі буде здійснено розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, а конкретну суму судових витрат в даний час позивач не має можливості зазначити через складність спору та невизначеність з приводу розгляду справи.

Суд зазначає, що згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, приписами ч. ч. 3 та 5 ст. 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Зі змісту поданої до суду заяви вбачається, що позивачем було понесено витрати на професійну правничу/правову допомогу у розмірі 10400,00 грн., на підтвердження чого до зазначеної заяви долучено: копії договору про надання правової допомоги від 27.06.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Андрій Яценко», додаткової угоди №27/06-2 від 27.06.2020 до договору про надання правової допомоги б/н від 27.06.2020; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №818, виданого 05.05.1998 року, акт приймання виконаних робіт/послуг про надання правничої/правової допомоги з детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги б/н від 20.02.2021.

Отже, надаючи оцінку поданій позивачем до суду заяві про вирішення питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 252 КАС України), суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч. 3 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що 27.06.2020 між адвокатським бюро «Андрій Яценко» та позивачем укладено договір про надання правової допомоги. Пунктом 3 договору передбачено, що оплата витрат та оплата правової допомоги здійснюється на підставі розрахунків/рахунків.

Також судом встановлено, що сторонами було складено та підписано додаткову угоду №27/06-2 від 27.06.2020 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якої сторони правочину досягли домовленості, зокрема, про те, що ця додаткова угода визначає тарифи за надання професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги б/н від 27.06.2020, укладеним між Адвокатським бюро «Андрій Яценко» і гр. ОСОБА_1 в частині надання професійної правової (правничої) допомоги. Відповідно до п. 2 додаткової угоди види надаваємої правової/професійної правничої допомоги зі сторони Адвокатського бюро «Андрій Яценко» на користь клієнта: аналіз: наявних у клієнта документів, положень законодавства, рішень Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, можливих заперечень (відзивів, відповідей на відзив, пояснень, тощо) та доказів інших учасників справи; надання усних/письмових консультацій; складання позову, клопотань та інших необхідних документів; участь/представництво Клієнта у судових засіданнях суду першої, апеляційної, касаційної інстанцій; складання письмових пояснень, відзивів, заперечень, відповідей на відзив, апеляційних/касаційних скарг. Сторонами у п. 3 додаткової угоди визначено, що правова підстава для укладення цієї додаткової угоди: ЦК України, ст.ст. 133-139 КАС України, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", інші акти законодавства. Відповідно до п.4 додаткової угоди тарифи за надання професійної правничої (правової) допомоги з питань, визначених у п.1 цієї додаткової угоди: 1300,00 грн. - за одну годину професійної правничої (правової) допомоги, не пов`язаною з прибуттям для участі та/або участю в судовому засіданні; 1300 грн. - участь в одному судовому засіданні в суді першої, апеляційної інстанції без залежності від тривалості. Також у п. 5 додаткової угоди зазначено, що обґрунтування розміру вартості однієї години роботи (ст.ст. 21, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 133-139 КАС України, інші обставини).

Матеріали заяви свідчать, що на виконання умов зазначеного договору та додаткової угоди сторонами підписано акт приймання виконаних робіт/послуг про надання правничої/правової допомоги з детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги, зі змісту якого вбачається, що в п.2 визначено детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) і арифметичний розрахунок наданої професійної правничої (правової) допомоги за цим актом.

У п.2.1 акту зазначено, що всього станом на, за цим актом Адвокатським бюро «Андрій Яценко» на користь ОСОБА_1 надано правничої/правової допомоги в сумі 10400,00 грн.

У п. 3 акту також вказано, що правнича/правова допомога у сумі 10400,00 грн. прийнята ОСОБА_1 , зауважень з приводу кількості та якості немає, підлягає оплаті до 31.12.2021 включно.

Підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, де сформовано висновок про помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги обумовлено час оплати протягом кількох місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.

Аналогічний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/10548/19.

Враховуючи викладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи ціну позову, та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10400,00 грн. є співмірною та доведеною.

Також позивач поніс витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1681,60 грн. Разом з тим, суд здійснив розподіл зазначених витрат у рішенні від 18.02.2021 з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та стягнув з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про вирішення питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про вирішення питання про судові витрати по справі №520/13552/2020 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу/правову допомогу у розмірі 10400 (десять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

В решті вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов