
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
04 березня 2021 року м. Рівне №460/575/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доКостопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними дій та скасування рішення.
З змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд зокрема:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів)) Никончука Олександра Анатолійовича щодо винесення Постанови про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 в рамках виконавчого провадження №59001214.
- визнати протиправною та скасувати Постанову головного державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів)) Никончука Олександра Анатолійовича про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 в рамках виконавчого провадження №59001214.
На обґрунтування позовної заяви позивач вказав, що 26.04.2019 державним виконавцем Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів)) Никончуком О.А. на підставі заяви ОСОБА_2 (стягувача), на виконання Виконавчого напису №584 від 07.06.208 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмік Ю.Є., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59001214 щодо стягнення з позивача суми боргу в розмірі 1 306 700,00 грн.
В рамках виконання виконавчого провадження №59001214 державним виконавцем Никончуком О.А. також винесено постанову від 10.12.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу, що становить 130 670,00 грн.
Разом з тим, 16.10.2020 виконавчий документ повернуто стягувачу за її заявою, про що державним виконавцем Никончуком О.А. винесено відповідну постанову. Водночас постанову про стягнення з позивача виконавчого збору виокремлено в окреме виконавче провадження.
Станом на 16.10.2020 позивачем було сплачено заборгованість за основним зобов`язанням у сумі 4931,12 грн. та виконавчий збір у розмірі 227,62 грн.
У зв`язку із чим 19.10.2020 державним виконавцем Никончуком О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63335235, якою постановлено відкрити виконавче провадження з виконання постанови №59001214 від 10.12.2019 про стягнення з позивача залишку виконавчого збору у сумі 130442,38грн.
Саме вважаючи дії державного виконавця Никончука О.А. щодо винесення постанови від 10.12.2019 про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження №59001214 протиправними, а постанову від 10.12.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від загальної суми, що підлягає стягнення за виконавчим документом (130 670,00 грн.) такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства – позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Позивач у поданій заяві звертає увагу на те, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем не будь-яких дій пов`язаних з організацією виконавчого провадження, а виключно фактичні дії примусового характеру щодо виконання виконавчого документу.
Тобто обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення; вжиття державним виконавцем заходів по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум.
З огляду на що, на переконання позивача виконавчий збір має обраховуватися лише від розміру фактично стягнутих сум.
Позивач наголошує, що відповідачем постановою від 16.10.2020 в межах виконавчого провадження №59001214 виконавчий документ було повернуто стягувачу без його повного виконання, а тому, вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору.
Крім того, позивач вважає що такими діями та рішенням відповідачем порушено принцип співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями передбачений п.9 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», що спричинить стягнення виконавчого збору у подвійному розмірі.
Ухвалою суду від 03.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві представник відповідача вказав, що дії та оскаржувана постанова державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів)) Никончука О.А. в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті, що відбулось 23.02.2021 представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Додатково звернув увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду з такими позовними вимогами.
Ухвалою суду від 23.02.2021 постановленою судом без виходу судді до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено на 25.02.2021.
Представник позивача у судове засідання 23.02.2021 не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Додатково подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача також в судове засідання призначене на 25.02.2021 не прибув, подав заяву про розгляд справи в порядку письмово провадження.
Враховуючи факт належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи та обмежені строки розгляду даної категорії справ, з урахуванням клопотання позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.04.2019 Головним державним виконавцем Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Никончуком О.А. на підставі заяви ОСОБА_2 про примусове виконання Виконавчого напису № 584 від 07.06.2018, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмік Ю. Є., винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 59001214 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 1 306 700,00 грн.
Вказана постанова рекомендованим листом про вручення була направлена позивачу 26.04.2019.
10.12.2019 державним виконавцем Никончуком О. А. в рамках Виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 130 670,00 грн.
Поряд з тим, 24.12.2019 державним виконавцем Никончуком О.А. в рамках Виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з позивача витрати на проведення виконавчих дій у сумі 540,00 грн.
10.01.2020 державним виконавцем Никончуком О.А. в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про передачу виконавчого провадження, якою постановлено передати виконавче провадження №59001214 з примусового виконання виконавчого напису до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
11.01.2020 державним виконавцем Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Никончуком О. А. в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про прийняття виконавчого провадження, якою постановлено прийняти виконавче провадження №59001214 з примусового виконання виконавчого напису до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
16.10.2020 державним виконавцем Никончуком О. А. на підставі заяви стягувача від 13.10.2020, в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою постановлено:
- виконавчий документ повернути стягувачу;
- припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення;
- постанову про стягнення виконавчого збору вивести в окреме провадження.
Станом на 16.10.2020 позивачем в межах виконавчого провадження № 59001214 сплачено заборгованість у сумі 4 931,12 грн. та виконавчий збір у сумі 227,62 грн.
У зв`язку із чим 19.10.2020 державним виконавцем Никончуком О. А. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 63335235, якою постановлено відкрити виконавче провадження № 63335235 з виконання Постанови № 59001214 від 10.12.2019 про стягнення з позивача залишку виконавчого збору у сумі 130 442,38 грн.
Саме за таких обставин, враховуючи той факт, що виконавчий документ на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 59001214 повернуто стягувачу за його заявою, а в межах виконавчого провадження № 59001214 з позивача було стягнуто лише 4 931,12 грн від основної суми заборгованості з якої сплачено виконавчий збір у сумі 227,62 грн., позивач вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для вчинення дій щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 у розмірі 130 670,00 грн. у зв`язку із чим вказана постанова, на його переконання підлягає скасуванню як протиправна.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (надалі - Закон № 1403-VIII) визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII (в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За приписами ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що державний виконавець зобов`язаний одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження також прийняти постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
При цьому, виконавчий збір не підлягає стягненню у разі, якщо рішення було виконано боржником саме до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Виходячи з аналізу положень ст.ст. 26, 27 Закону № 1404-VIII, суд доходить до висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується виключно з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2020 державним виконавцем Никончуком О. А. в рамках виконавчого провадження № 59001214, яке було відкрито 26.04.2019, прийнято постанову про стягнення виконавчого збору.
Вказані дії державного виконавця в повній мірі узгоджується з приписами ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII (в редакції чинній на час вчинення відповідних дій).
У зв`язку із чим вимоги позивача в частині визнання протиправними дії головного державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)) Никончука О.А. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 в рамках виконавчого провадження №59001214 – задоволенню не підлягають.
Відповідно не підлягає до задоволення вимога позивача про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 в рамках виконавчого провадження №59001214 яка є похідною вимогою від попередньої.
Водночас, суд звертає увагу сторін на те, що в силу вимог ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, у разі повернення виконавчого документа стягувачеві за його заявою (п.1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII) та при умові, що виконавчий збір не стягнуто - державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Вказані вимоги ст. 40 Закону № 1404-VIII в повній мірі кореспондуються з положеннями п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), відповідно до якого - у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2020 державним виконавцем Никончуком О.А. в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачові на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII. Пунктом третім якої зазначено, що постанову про стягнення виконавчого збору винести в окреме виконавче провадження.
За таких обставин, враховуючи те, що станом на 16.10.2020 позивачем в межах виконавчого провадження № 59001214 сплачено заборгованість у сумі 4 931,12 грн. та виконавчий збір у сумі 227,62 грн. - 19.10.2020 державним виконавцем Никончуком О. А. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 63335235, якою постановлено відкрити виконавче провадження № 63335235 з виконання Постанови № 59001214 від 10.12.2019 про стягнення з позивача залишку виконавчого збору у сумі 130 442,38 грн.
Посилання позивача щодо порушення принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням, передбаченого п.9 ч.1 ст.4 Закону № 1404-VIII, за умови наступного пред`явлення вказаного виконавчого документа на виконання приватному виконавцю також не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Суд звертає увагу на те, що позивач правильно цитуючи положення ч. 6 ст. 27 Закону № 1404-VIII не звернув увагу на те, що відповідно до ч. 8 вказаної статті Закону № 1404-VIII, під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.
У зв`язку із чим повторне пред`явлення виконавчого документа, виконавче провадження за яким було припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, на виконання приватному виконавцю надає право позивачу стверджувати про те, що відбулось фактично передача виконавчого провадження від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю, що надає підстави позивачу для звернення в установленому Законом порядку з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, добросовісно та розсудливо, з урахуванням усіх обставин справи.
При цьому, доводи та обґрунтування позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача та не дають суду підстав для висновку про прийняття останнім протиправної постанови у виконавчому провадженні №59001214.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул.1-го Травня, 31, код ЄДРПОУ 34963122) про визнання протиправними дій та скасування рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 04 березня 2021 року
Суддя У.М. Нор
Судове рішення № 95361401, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/575/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: