Рішення № 95359703, 26.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року Справа № 160/2066/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова Артема Вячеславовича від 02.02.2021 року ВП № 63489121 про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова про закінчення виконавчого провадження № 63489121 прийнята протиправно та безпідставно, оскільки рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист, з примусового виконання якого було відкрито це виконавче провадження, так і не було виконано, а державним виконавцем не здійснено всіх необхідних та передбачених законодавством дій для його своєчасного та повного виконання. Таким чином, на думку позивача, оскільки рішення суду до часу звернення до суду з цим позовом не виконано, то оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно та суперечить приписам чинного законодавства і, відповідно, порушує права позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі № 160/2066/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 26.02.2021.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов або будь-яких інших пояснень своєї правової позиції до суду не направив. Причин не направлення відзиву суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

26.02.2021 на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2021 відповідачем надано до суду копії матеріалів виконавчого провадження № 63489121.

Третьою особою суду пояснень не надано.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання призначене на 26.02.2021 не з`явились.

Таким чином, суд приходить до висновку продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 160/7961/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили 12.10.2020 року.

15.10.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 160/7961/20.

Даний виконавчий лист позивачем пред`явлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова А.В. від 04.11.2020 відкрито виконавче провадження № 63489121 з примусового виконання виконавчого листа № 160/7961/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

Вказаною постановою встановлено боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, а також повідомлено, що у разі невиконання рішення у встановлений строк, буде винесено постанову про накладення штрафу.

Супровідним листом від 04.11.2020 № 02133/21361 вказана постанова направлена на адресу сторін виконавчого провадження.

24.12.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. винесено постанову про накладання штрафу, якою за невиконання без поважних причин рішення суду накладено на боржника: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у розмірі 5 100 грн., з наданням повторного 10-денного строку для виконання.

14.01.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. винесено постанову про накладання штрафу, якою за невиконання без поважних причин рішення суду накладено на боржника: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у розмірі 10 200 грн.

Супровідним листом від 14.01.2021 № 02163/969 вказана постанова направлена на адресу сторін виконавчого провадження.

02.02.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Супровідним листом від 02.02.2021 № 02133/2247 вказана постанова направлена на адресу сторін виконавчого провадження.

Не погодившись з постановою про закінчення виконавчого провадження № 63489121, ОСОБА_1 звернулася до суду з цією позовною заявою.

Приписами ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон № 1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено статтею 63 Закону № 1404-VIII.

Так, згідно з ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Приписами ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому, ч. 1, ч. 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

З аналізу наведених норм Закону № 1404-VIII слідує, що дійсно, заходами примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, згідно з цим Законом є застосування державним виконавцем штрафних санкцій до боржника у разі невиконання ним такого рішення без поважних причин вперше, а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин застосування штрафних санкцій у подвійному розмірі та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, вчинення державним виконавцем вищевказаних дій у розумінні приписів п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII тягне за собою закінчення виконавчого провадження та надіслання виконавчого документа до суду, який його видав.

Разом з тим, з 01.01.2013 набрав чинності Закон України від 05.06.2012 № 4901-VІ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI), відповідно до ч. 1 ст. 1 якого цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Частиною 1 статті 2 Закону № 4901-VI встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Особливості виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна визначено ст. 7 Закону № 4901-VI.

Так, ч. 1 ст. 7 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 4901-VІ у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Вказаній нормі кореспондують приписи ч. 3 ст. 33 Закону № 1404-VIIІ, якими передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 160/7961/20 відповідно до приписів ч. 1 ст. 7 Закону № 4901-VI має здійснюватися в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 4901-VI.

Тобто, при виконанні цього рішення, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 7 Закону № 4901-VІ, у разі якщо воно не було виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій) державний виконавець був зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Судом встановлено та матеріалами справи, в тому числі матеріалами виконавчого провадження № 63489121, копія якого долучено до справи, підтверджено, що головний державний виконавець при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.10.2020 у справі № 160/7961/20, з заявою про зміну способу і порядку виконання цього рішення до суду не звертався, хоча з моменту відкриття вищевказаного виконавчого провадження (04.11.2020) станом на день винесення постанови про закінчення цього виконавчого провадження (02.02.2021) спливло більше, ніж два місяці.

Наведене свідчить про те, що головним державним виконавцем не вчинено всіх передбачених чинним законодавством дій для примусового виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні № 63489121, а тому винесена відповідачем постанова від 02.02.2021 про закінчення цього виконавчого провадження є передчасною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова Артема Вячеславовича від 02.02.2021 року ВП № 63489121 про закінчення виконавчого провадження.

Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21а, код ЄДРПОУ 43314918) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 272 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 287, 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 26 лютого 2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко