Рішення № 95359700, 05.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року Справа № 160/16839/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС щодо невнесення до Інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з бюджетом за податковим на прибуток підприємств, інформації про наявність надмірної сплати податку у сумі 10 737 776,41 грн.;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести до Інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з бюджетом за податком на прибуток підприємств за наслідками 2019 року у сумі 10 737 776,41 грн. шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова»;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС щодо невиключення з Інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств (включаючи авансові внески з цього податку) у сумі 29 848,21 грн. та інформації про сплату (списання, погашення) цієї пені;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС збільшити у Інтегрованій картці платника, на якій обліковуються розрахунки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, сальдо розрахунків на користь Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на суму стягнутої (списаної, погашеної) пені у сумі 29 848,21 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що контролюючим орагном в ІКП здійснене коригування частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) з урахуванням поданої Підприємством Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік на -73 171 200,00 грн., але сума авансового внеску (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності) не відкоригована, внаслідок чого в Електронному кабінеті платника (як і в ІКП) за Позивачем рахується недоїмка 10 737 776,41 грн.

Актів камеральних перевірок чи інших документів, складених відповідно до положень податкового законодавства, які б містили заперечення щодо задекларованих в уточнюючих податкових деклараціях показників, контролюючим органом на адресу підприємства не направлялось.

Позивач вказує, що звертався до відповідача з листами, у яких просив вчинити контролюючий орган дії щодо відображення/коригування у особовій картці Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» дійсного стану зобов`язань зі сплати до Державного бюджету податку на чистий прибуток за 2019 рік, однак відповіді на означені листи станом на день звернення з цим позовом не отримав, відповідні коригування контролюючий орган в ІКП не здійснив.

22.12.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

25.01.2021 року на адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до норм діючого законодавства не передбачено перерахунок авансових внесків та відповідно зменшення раніше задекларованих показників в ІКП не відображено. За відсутності відображення в ІКП зменшеного показника відсутні втрати бюджету.

Зазначає, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року задекларовано суму авансового внеску (ряд. 22) - 19514412 грн., що проведені в ІКП по строку нарахування 19.11.2019 року, тобто в IV кварталі 2019 року. Дані нарахування повинні бути враховані у Податковій декларації з податку на прибуток за 2019 рік, з урахуванням наданих роз`яснень Державною податковою службою України (лист від 17.03.2020 №4280/7/99-00-04-02-01-07). Тоді, як підприємством податковій декларації з податку на прибуток за 2019 рік задекларовано авансові внески «-13170816» грн., які не проведені в ІКП по строку нарахування 10.03.2020 року. Так, як дані нарахування авансових внесків на зменшення не повинні бути відображені в ІКП, тому це і не призвело до втрат бюджету.

У разі прийняття рішення на користь платника та коригування його ІКП, контролюючому органу необхідно буде донараховувати дані суми документальною невиїзною перевіркою тільки вже зі штрафною санкцією.

Контролюючим органом, в свою чергу, рекомендовано підприємству за 9 місяців 2019 року та 2019 рік надати уточнюючі розрахунки з податку на прибуток для приведення у відповідність до роз`яснень Державною податковою службою України та правильного відображення сум авансових внесків да відповідні періоди.

17.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини справи.

Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» знаходиться на обліку як платник податків в Офісі великих платників податків ДПС.

На виконання вимог розділу III Податкового кодексу України, позивачем 07.11.2019 року до контролюючого органу була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2019 року.

У вказаній податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (код рядка 02), фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, за 9 місяців 2019 року склав 362 723 000,00 грн.

У додатку АВ до зазначеної податкової декларації з податку на прибуток сума чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до статті 11-1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», склала суму 108 816 900,00 грн. (код рядка 1.4).

Таким чином, сума авансового внеску у зв`язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, (рядок 5 додатка АВх18% переноситься в рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) склала 19 587 042,00 грн. (код рядка 6).

Матеріалами справи підтверджено, що зазначена операція була відображена в електронному кабінеті платника податку - ДП «ВО «ПМЗ ім. О.М. Макарова»

28.02.2020 року позивачем була подана до контролюючого органу податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2019 рік.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за 2019 рік (прибуток), що утворився внаслідок курсової різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей склав 118 819 000,00 грн. Зазначене знайшло своє відображення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік (код рядка 02).

У додатку АВ до Податкової декларації з податку на прибуток за 2019 рік сума чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до статті 11-1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», склала суму 35 645 700,00 грн. (код рядка 1.4).

Сума авансового внеску, у зв`язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), склала 6 416 226,00 грн. (код рядка 6).

Отже, як видно з матеріалів справи та з`ясовано судом, що задекларовану позивачем за 9 місяців 2019 року суму авансового внеску в розмірі 19 587 042 (код рядка 21) проведені в ІКП по строку нарахування 19.11.2019 року, водночас задекларовані позивачем в декларації з податку на прибуток за 2019 рік суму авансового внеску «-13 170 816» (код рядка 22) проведено не було.

З матеріалів справи видно, що 04.12.2020 року, 08.12.2020 року та 16.12.2020 року позивач звертався до контролюючого органу з листами, у яких наполягав на вчиненні невідкладних дій щодо відображення/коригування у особовій картці Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» дійсного стану зобов`язань зі сплати до Державного бюджету податку на чистий прибуток за 2019 рік

Втім відповіді на означені листи станом на день звернення з цим позовом не отримав, відповідні коригування в ІКП не здійснено.

Відтак, не погоджуючись із протиправною бездіяльністю відповідача, позивач і звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. (пункт 76.3 статті 76 ПК України).

Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вже встановлювалося судом та підтверджено письмовими поясненнями відповідача, позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року задекларовано суму авансового внеску (ряд. 22) – 19 514 412 грн., що проведені в ІКП по строку нарахування 19.11.2019 року, тобто в IV кварталі 2019 року. При цьому, судом також встановлено, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 2019 рік задекларовано авансові внески «-13 170 816» грн., які не проведені в ІКП по строку нарахування 10.03.2020 року.

Отже, як видно з матеріалів справи, вказана сума авансового внеску («-13 170 816» грн.) не внесено, внаслідок чого в ІКП у позивача виникла недоїмка у сумі 10 737 776,41 грн.

Тобто, суд зазначає, що сума 10 737 776,41 грн. є недоїмкою, яка виникла, внаслідок невнесення відомостей контролюючим органом на підставі річної податкової декларації позивача (з податку на прибуток за 2019 рік), про що свідчать дані ІКП. Також, судом встановлено, що за позивачем рахується пеня у сумі 29 848,21 грн.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що перевірку чи інших документів, складених відповідно до положень податкового законодавства, які б містили заперечення щодо задекларованих в уточнюючих податкових деклараціях показників, контролюючим органом на адресу підприємства не складено, позивачу не направлялось. Доказів зворотного до суду не надані. Рішення контролюючого органу про сплату недоїмки позивачем у сумі 10 767 624,62 грн. (10 737 776,41 грн. + 29 848,21 грн.) у матеріалах справи також відсутнє.

Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (п. 1 Розділу II Порядку №422).

Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому сум недоїмки та пені, які не підлягають сплаті в даному випадку, але в картці зазначені як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу та впливає на стан подальших розрахунків по податку.

Згідно з положеннями пункту 5 розділу І Порядку №422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до підрозділу 2 розділу ІV Порядку №422 встановлено, що звітні документи подаються за вибором платника, якщо інше не передбачено законодавством, в один із таких способів:

засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

особисто платником або уповноваженою ним особою;

надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

В інформаційній системі органів ДФС фіксується інформація про спосіб подання платником Звітного документа.

Прийняття Звітного документа є обов`язком контролюючого органу.

При прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти Звітний документ з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких умов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

При відсутності зауважень до оформлення Звітного документа він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання органом ДФС.

Якщо Звітний документ оформлено з порушеннями, платнику надається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті із зазначенням причин такої відмови. Звітний документ реєструється в інформаційній системі органів ДФС з ознакою «Вважається неподаним» та інформацією про причини відмови у прийнятті.

Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп`ютерної обробки Звітних документів (далі - Регламент комп`ютерної обробки).

Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв`язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Відповідальними за приймання та реєстрацію Звітних документів незалежно від способу подання є відповідні структурні підрозділи органів ДФС згідно з функціональними обов`язками та порядком приймання та реєстрації Звітних документів органами ДФС.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутнє письмове повідомлення контролюючого органу про відмову у прийнятті податкової декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Також, приписами пункту 21.1.10 статті 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.

Таким чином контролюючий орган має обов`язок вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків, в тому числі в ручному режимі.

Доказів невідповідності документів поданих позивачем судом не встановлено.

Відтак, зі змісту вказаних вище норм права випливає висновок про те, що відповідач повинен вносити відповідні зміни до облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності на підставі Звітних документів поданих платником податків.

Враховуючи, що в межах даної справи встановлено відображення у ІКП позивача недоїмки позивачем у сумі 10 767 624,62 грн. (10 737 776,41 грн. + 29 848,21 грн.), яке не підтверджено відповідним рішенням контролюючого органу, яке б вказувало на узгодження вказаної суми, суд вважає, що відповідач, як контролюючий орган, до функцій якого за приписами норм Податкового кодексу України та Порядку №422 віднесено обов`язок адміністрування податків, зборів, платежів (зокрема внесення даних до ІКП на підставі Звітних документів платника податків), ухилився від здійснення свого обов`язку, встановленого чинним законодавством, що в свою чергу призвело до безпідставного відображення в інтегрованій картці платника податків недоїмки на суму 10 767 624,62 грн. з податку на прибуток.

При цьому суд, додатково зазначає, що аналіз наведених вище положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №826/9288/18.

При цьому, щодо форми та змісту позовних вимог позивача, які виразились у визнанні протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС щодо невнесення до Інтегрованої картки платника, саме конкретної інформації та зобов`язання Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести до Інтегрованої картки платника, саме конкретну інформація, суд зазначає про таке.

У постанові від 26 червня 2018 року у справі № 809/1231/16 Верховний Суд зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем. При цьому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зазначає, що задоволення позовних вимог у спосіб, який обрано позивачем, є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційними є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

Таким чином, суд доходить висновку, що у даній справі у відповідача відсутній обов`язок щодо внесення саме конкретної інформації, яка зазначається позивачем.

Відтак, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, в частині визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС щодо невнесення до Інтегрованої картки платника інформації, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести до Інтегрованої картки платника інформацію, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести всі коригування до Інтегрованої картки платника на підставі внесення інформації, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС щодо невнесення до Інтегрованої картки платника інформації, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести до Інтегрованої картки платника інформацію, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС внести всі коригування до Інтегрованої картки платника на підставі внесення інформації, яка вказана у податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2019 рік.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) судовий збір у розмірі 4 204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський