Рішення № 95359488, 05.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 березня 2021 р. Справа № 120/58/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням суду від 24.02.2021 позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ВН 13398/1572/ПД/АВ-ФС від 24 листопада 2020 року. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн.

01.03.2021 на адресу суду від представника позивача - адвоката Мартинюка Я.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у зазначеній справі. Так, в обґрунтування поданої заяви останній просить суд вирішити питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору за подання двох заяв про забезпечення позову від 19.01.2021 в розмірі 630,60 грн., а також від 19.01.2021 в розмірі 681,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2021 вказану заяву представника позивача, в порядку ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2021.

Проте, у судове засідання, ані представник позивача, ані сам позивач не з`явилися. Втім, попередньо, 04.03.2021, на адресу суду представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його безпосередньої участі, з причин зайнятості останнього в Чемеровецькому районному суді Хмельницької області у справі № 687/1493/18.

Представник відповідача на виклик суду також не з`явився, проте 05.03.2021 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи факт неявки представників сторін у судове засідання та відсутність перешкод для розгляду справи, визначених статтею 205 КАС України, судом здійснюється розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути відповідне процесуальне питання за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 07.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Як видно з матеріалів справи, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача - адвокатом Мартинюком Я.С. надано ряд письмових документів, а саме: копію договору про надання правової допомоги № 35/20 від 16.09.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Додаток № 1 до Договору № 35/20 від 07.12.2020, акт приймання-передачі виконаних послуг за Договором про надання правової допомоги № 35/20 від 16.09.2020, розгорнутий акт приймання-передачі виконаних послуг до Договору № 35/20 про надання правової допомоги від 16.09.2020.

Так, суд враховує, що між позивачем – ОСОБА_1 ("Замовник") та адвокатом Мартинюком Я.С. ("Адвокат") був укладений договір про надання правової допомоги від 16.09.2020 № 35/20 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору вбачається, що Замовник доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Замовника в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що на виконання доручення Замовника Адвокат має право вести справи від імені Замовника (в тому числі цивільні, кримінальні, господарські, адміністративні, справи про адміністративні правопорушення тощо) в усіх установах, підприємствах, організаціях України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в усіх без винятку судах України усіх рівнів та інстанцій, Конституційному Суді України, органах опіки та піклування, РАЦСу, органах Міністерства юстиції України, державних адміністраціях України, МВС України, Національної поліції України, органах прокуратури, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, СБУ,. Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби України, Державної митної служби, Державної прикордонної служби України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Президента України, Кабінеті Міністрів України, Верховній Раді України, Комітетах Верховної Ради України, Європейському суді з прав людини з усіх без винятку питань без обмежень у повноваженнях.

Відповідно до пунктів 4.1 – 4.3. Договору встановлено, що розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін та зазначається в додатку №1 до Договору. Суми гонорару зазначаються Адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо Замовнику.

При цьому, як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 Додатку № 1 від 07.12.2020 до Договору сторони, за взаємною згодою, домовились, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги щодо визнання протиправною та скасування постанови прийнятої Управлінням держпраці у Вінницькій області, виходячи з повідомлених Замовником даних, на стадії узгодження даного Додатку, що складатиме 5000 (п`ять тисяч) грн. не включаючи фактичні витрати (судові збори та інші витрати). Замовник зобов`язується сплатити адвокату 100% від суми гонорару, визначеної в п.1. даного Додатку з моменту його підписання.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначених пунктів Договору та Додатку до нього, 07.12.2020 позивач сплатив адвокату гонорар в сумі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 07.12.2020.

Надалі, 02.02.2021 адвокатом Мартинюком Я.С. складено акт приймання-передачі від 02.02.2021 виконаних послуг за Договором про надання правової допомоги № 35/20 від 16.09.2020.

Як зазначає адвокат, у зв`язку з розглядом цієї справи позивачу надані такі правові послуги на виконання умов Договору: консультація, ознайомлення з матеріалами інспекційного відвідування, опрацювання законодавчої бази та судової практики з приводу оскаржень рішень територіальних органів Держпраці, формування правової позиції, опрацювання запитів до органів державної влади, підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування постанови Держпраці, підготовка заяв та клопотань, опитування осіб, прийняття участі в судовому засіданні. (п. 1 Акту приймання-передачі виконаних послуг від 02.02.2020).

Окрім цього, представником позивача додатково надано розгорнутий акт приймання-передачі виконаних послуг до Договору № 35/20 про надання правової допомоги від 16.09.2020, де визначено, що представником позивача надано (проведено) такі роботи на виконання умов Договору:

- консультація клієнта відносно адміністративного позову до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування постанови (облік часу - 1 год.);

- опрацювання наданих Клієнтом документів (облік часу - 2 год.);

- опрацювання законодавчої бази (облік часу - 1 год.);

- опрацювання судової практики щодо оскаржень рішень територіальних органів Держпраці (облік часу - 1 год.);

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування постанови Держпраці (облік часу - 5 год.);

- підготовка заяви про забезпечення позову (облік часу - 3 год.);

- підготовка заяви про залучення третьої особи (облік часу - 1 год.);

- підготовка заяви про забезпечення позову (облік часу - 3 год.);

- участь адвоката в одному судовому засіданні (облік часу - 1 год.);

В підсумку Адвокатом витрачено 18 год. на надання професійної правничої допомоги Клієнту.

Отже, вартість послуг адвоката, з урахуванням витрачено часу для надання правової допомоги позивачу становить 5000 грн.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Таким чином, витрати позивача у розмірі 5000 грн. на професійну правничу допомогу адвоката дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області на користь позивача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Щодо повернення судового збору сплаченого позивачем за поданням заяв про забезпечення позову від 05.01.2021 в розмірі 630,60 грн. згідно квитанції про сплату № 27168, а також від 20.01.2021 в розмірі 681,00 грн. згідно квитанції про сплату № 47464 від 19.01.2021 суд враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021, а також від 22.01.2021 у задоволенні вищевказаних заяв представника позивача – Мартинюка Ф.О. про забезпечення адміністративного позову як у першому, так і у другому випадках відмовлено.

Так, суд звертає увагу представника позивача, зокрема на те, що повернення судового збору, на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", здійснюється в разі повернення заяви. В той же час, заяви про забезпечення позову були фактично розглянуті по суті, проте в їх задоволенні було відмовлено, що не є тотожним поняттю "повернення заяви".

Таким чином, відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат в цій частині.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що заява представника позивача підлягає задоволенню частково, а тому на користь позивача підлягають стягненню лише витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

У стягненні решти суми відмовити.

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Управління Держпраці у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 37, код ЄДРПОУ 39845483)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович