
Справа № 555/1280/20
Номер провадження 2/555/36/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" лютого 2021 р.
Березнівський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - Старовецької Ю.В.
при секретарі - Григорієвій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, старший державний виконавець Березнівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ціпан Василь Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись із позовом до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., старший державний виконавець Березнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ціпан В.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції позивача.
Відповідно до виконавчого напису №2095, вчиненого 03.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., було звернуто стягнення на нерухоме майно – житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 – майновий поручитель ОСОБА_2 . Вищевказаний житловий будинок було передано в іпотеку відповідачу на підставі. Договору №ROBOGA0000050.
За змістом оспорюваного виконавчого напису АТ КБ «ПриватБанк» одержав право за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити свої безпідставні вимоги про погашення неіснуючої заборгованості за кредитним договором №ROBOGA0000050 від 05.10.2007 року, яку відповідно до рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12.10.2015 року вже було стягнуто Березнівським РВ ВДВС ГТУЮ в Рівненській області, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2019 року.
Однак після повного погашення заборгованості за кредитним договором, відповідач повторно звернувся до Березнівського районного суду Рівненської області з позовною вимогою про стягнення неіснуючої заборгованості, однак рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 08.04.2020 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» було відмовлено повністю та підтверджено безпідставність вимоги банку про подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором після її повного погашення.
Позивачі вказують, що тіло кредиту у розмірі 17 611 грн. 77 коп. та нараховані на день звернення до суду відсотки у розмірі 12 892,11 грн. були стягнуті рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 12.10.2015 року та ними сплачені. Пред`явивши у 2015 році вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним шляхом
звернення до суду із позовом, кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов`язання. Нарахування ж відповідачем відсотків за межами дії кредитного договору суперечить положенням чинного законодавства. Вимогу про стягнення комісії у розмірі 2 380 грн., пені у розмірі 41 470,05 грн. та штрафу у розмірі 3 717,74 грн. пред`явлено з пропуском визначеного ч.2 ст.258 ЦК України річного строку позовної давності.
Крім того, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, однак за змістом виконавчого напису період, за який стягується заборгованість становить – десять років десять місяців дев`ять днів.
За вказаних обставин заборгованість, яка була стягнута на підставі оспорюваного виконавчого напису, не може вважатись безспірною.
З урахуванням наведеного, просить визнати виконавчий напис №2095, вчинений 03.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» позовні вимоги не визнав. У поданому відзиві покликається на те, що відповідно до укладеного договору позивач отримав кредит і цей факт ним не оспорюється. В порушення положень ст.ст.526,530,610 ЦК України та умов договору позивач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав та не повернув у межах строку, визначеного договором, суму кредиту, не сплатив проценти за користування кредитними кошами, комісію. Оскільки договір є чинний, в кредитора є право вимагати його виконання у будь-який час. АТ КБ «ПриватБанк» надав усі необхідні документи нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Вказані документи підтверджують безспірність заборгованості, а тому підстави визнавати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Крім того, вказує, що банк не є належним відповідачем, оскільки немає права видавати виконавчі написи, а справа не підпадає під перелік справі, підвідомчих загальним судам, так як стосується оскарження дій органу владних повноважень – нотаріуса.
На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
28.07.2020 року заява була прийнята до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
27.07.2020 року було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості за оспорюваним виконавчим написом.
Згідно ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 28.07.2020 року вказану заяву було задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, вчиненим 03.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованим в реєстрі за номером 2095 про звернення стягнення на нерухоме майно – житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце його проведення була сповіщена належним чином.
03.09.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якій сторона відповідача просить розглянути справу за відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк».
16.10.2020 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.
22.01.2021 року представник позивачів подав письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав повністю, просить провести розгляд справи у його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача старший державний виконавець Березнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ціпан В.В. в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце його проведення повідомлялись належним чином.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до кредитного договору ROB0GA00000050 від 05.10.2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2 , позичальник отримала кредит у розмірі 35 000 грн. на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ROB0GA00000050 від 05.10.2007 року, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було передано банку в іпотеку житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено із договору іпотеки від 05.10.2007 року.
Згідно рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12.10.2015 року у справі №555/1608/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги банку було задоволено повністю, із відповідачів стягнуто 33 072,09 грн. заборгованості за кредитним договором від 05.10.2007 року.
Із постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2019 року встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №555/1608/15-ц, виданого 22.12.2015 року Березнівським районним судом Рівненської області, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 33 072,09 грн. закінчено. Згідно платіжних доручень боржником сплачено усю суму заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 08.04.2020 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ROB0GA00000050 від 05.10.2007 року у задоволенні позовних вимог банку було відмовлено. За результатами розгляду вказаної справи суд прийшов до висновку, що сума за кредитним договором в повному обсязі була сплачена відповідачами, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку.
Відповідно до виконавчого напису №2095, вчиненого 03.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., було звернуто стягнення на нерухоме майно – житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 – майновий поручитель ОСОБА_2 . Вищевказаний житловий будинок було передано в іпотеку відповідачу на підставі Договору №ROBOGA0000050. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, пропонується задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі: заборгованість за кредитом – 17 611,77 грн., заборгованість за відсотками – 12 892,11 грн., комісія – 2 380 грн., пеня – 41 470 грн., штраф – 3 717,74 грн. Строк, за який проводиться стягнення, десять років десять місяців дев`ять днів, а саме з 05.10.2007 року по 14.08.20218 року.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2020 року на підставі виконавчого документу - виконавчого напису №2095, вчиненого 03.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. відрито виконавче провадження.
Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України
«Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу наведених норм можна дійти наступних висновків.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості
боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, стягнутої відповідно до оспорюваного виконавчого напису, суд приймає до уваги наступне.
Як було встановлено із досліджених доказів заборгованість позичальника за ROB0GA00000050 від 05.10.2007 року була стягнута на підставі судового рішення і повністю погашена ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12.10.2015 року, від 08.04.2020 року).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд погоджується із доводами сторони позивачів, що вимога банку не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Крім того, справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів, зокрема, про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача, а не нотаріус.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а отже підлягають до задоволення.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.18 ЦК України, ст.263-265 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №2095 про звернення стягнення на нерухоме майно – житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: АТ КБ «ПриватБанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, 49000 м.Дніпро, вул.Центральна,6/9.
Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець Березнівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ціпан Василь Вікторович, 34600, м.Березне вул.Чорновола,11 а Рівненської області.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Старовецька Ю. В.
Судове рішення № 95359184, Березнівський районний суд Рівненської області було прийнято 22.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 555/1280/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: