Постанова № 9535646, 17.05.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2010 року Справа № 17/159

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Врона С.В.

за участю представників сторін:

позивача: Дяченко А.М.

відповідача: не з’явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг”, м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.10р. у справі № 17/159

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг”, м. Київ

до приватного підприємства „Нива”, м. Кіровоград

про стягнення 142972,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 142972,39 грн., що складаються з 80065,50грн. заборгованості за договором поставки товару №Ап-01-0041 від 24.03.2009р., 7844,85 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 17191,27 грн. штрафу за договором, 4563,73 грн. інфляційних втрат та 33307,04 грн. відсотків річних (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2010 року у справі № 17/159 (суддя Таран С.В.) позовні вимоги задоволені частково; суми основного боргу, пені та інфляційних втрат стягнуті з відповідача на користь позивача у повному обсязі, відсотки річних - у сумі 91,25 грн., у стягненні штрафу відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов’язання з оплати вартості отриманих засобів захисту рослин; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені та штрафу передбачена умовами договору, однак, нормами закону не передбачена можливість стягнення цих двох видів неустойки одночасно; вимоги щодо компенсаційних виплат підлягають задоволенню в силу приписів чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафу в розмірі 17191,27 грн. та частини відсотків річних в розмірі 33215,79 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому скаржник посилається на те, що судом безпідставно всупереч умовам договору, укладеного між сторонами, було відмовлено в задоволенні штрафу та здійснено перерахунок відсотків річних в сторону зменшення. Скаржник вважає, що стягнення пені та штрафу одночасно не суперечить приписам чинного законодавства, а нарахування відсотків річних відповідно до умов договору належить здійснювати за кожен календарний день.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був, представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 24.03.2009р. між ТОВ „Хімагромаркетинг” (Продавець) та ПП „Нива” (Покупець) був укладений договір поставки за №Ап-01-0041, відповідно до якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача засоби захисту рослин за цінами, у кількості та асортименті згідно умов договору та додаткових угод до нього, а відповідач –прийняти відвантажений товар та оплатити його вартість на умовах визначених даним договором. Сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, у тому числі: умови поставки, порядок, форма, строки оплати отриманого товару та визначений кінцевий термін оплати товару -15.10.2009р.

На виконання договірних зобов’язань позивачем протягом квітня-червня 2009 року був відвантажений відповідачу товар на загальну суму 114608,50 грн.; факт поставки товару посвідчується видатковими накладними, довіреностями відповідача на отримання товару та не заперечується відповідачем. Оплата отриманого товару була здійснена відповідачем частково в сумі 34 543,0 грн., заборгованість склала 80065,50 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 80065,50 грн.

Відповідно до ст. 627, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно приписів ст. 551, 625 цього Кодексу сторони наділені правом змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір неустойки встановлений законом та встановлювати інший розмір процентів річних. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Укладаючи договір поставки, сторони погодилися на наступне:

- за порушення строків виконання зобов’язання з винної сторони стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу; при розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування (п.5.2 договору);

- у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує штраф у розмірі 15% від ціни договору (п.5.4 договору);

- змінити розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України і встановили її в розмірі: 0,2% від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 днів з дати, коли товар повинен бути оплачений Покупцем та 0,4 % за кожен календарний день з дати закінчення 90 календарних днів та до повної оплати товару (п. 5.5 договору).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені). При цьому, договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства та узгоджених сторонами умов договору поставки, колегія суддів вважає помилковим висновок господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 17191,27 грн. за прострочення виконання зобов’язання на термін більше 30 днів; в даній частині позовні вимоги належить задовольнити.

В іншій частині рішення суду колегія суддів вважає обґрунтованим. Відповідно до приписів ст.ст. 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар в сумі 80065,50 грн. місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача окрім суми заборгованості передбачену договором пеню в сумі 6700,28 грн., а також втрати від інфляційних процесів у сумі 4563,73 грн. та відсотки річних у сумі 91,25 грн. за період з 16.10.09р. по 14.03.2010р.

Нараховані та пред’явлені до стягнення позивачем суми пені та відсотків річних правомірно зменшені господарським судом, оскільки: 1) за умовами договору при нарахуванні пені належало застосовувати ставку НБУ, що діяла в період нарахування і становила 10,25%, а не 12%, як вказано позивачем; 2) відповідно до приписів ст. 625 ЦК України % річних розраховуються за кожен календарний день прострочення платежу у співвідношенні до загальної кількості днів у році.

За вказаних обставин рішення господарського суду належить змінити та розподілити судові витрати між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.10р. у справі №17/159 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з приватного підприємства "Нива" (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 39, код ЄДРПОУ 31308445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, р/р 260081609301 в СФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 384812, код ЄДРПОУ 30262667) 80065,50 грн. основного боргу, 6700,28 грн. пені, 17191, 27 грн. штрафу, 91,25 грн. відсотків річних, 4563,73 грн. інфляційних втрат, 1086,12 грн. державного мита та 179,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.В.Чоха

Л.О.Чимбар