
Справа № 661/4008/19
№ провадження 1-кп/647/32/2021
У Х В А Л А
04.03.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Миргород В.С.,
при секретарі Дзежик Л.О.
за участю прокурора Істоміна В.В.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 захисників- адвокатів Шиліна Є.Ю., Шиліної Т.О., Бітюри А.А.
в режимі відеоконференції з Каховським
міськрайонним судом Херсонської області
за участю захисника Зварич Є.Г.,
в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом м. Суми
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бериславського районного суду Херсонської області досудовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12019230070000808 про обвинувачення :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шевченкове Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Миколаєва, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Толебі Самтредського району, Грузія, за національністю грузин, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого, остання судимість 12.06.2017 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч.1 ст.309, ст.75, 76 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки з іспитовим строком в один рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Зестафоні, Грузія, за національністю грузин, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , відносно якого 06.07.2016 року до Сумського міського суду Сумської області направлено обвинувальний акт за ч.3 та ч.4 ст.185 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд -
В С Т А Н О В И В:
На розгляді Бериславського районного суду Херсонської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Потерпілий ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження був повідомлений, в порядку та строки визначені ст. 135 КПК України, до суду надав заяву про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.
З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого.
Суд визнав за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілого ОСОБА_5 .
Прокурор вважає, що справа може бути призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, одноособовим складом суду, підстав для повернення обвинувального акту та закриття провадження у справі не має, окрім цього зазначив, що клопотання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо призначення їм перекладача з української мови на грузинську та клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , щодо призначення йому перекладача з української мови на російську є нічим іншим, як затягуванням кримінального процесу по даній справі, оскільки всі є громадянами України, отримували посвідчення водія на території України, раніше притягувались до кримінальної відповідальності на території України та в цьому ж кримінальному провадженні останні утримувались під вартою, строк запобіжного заходу продовжувався, вони писали заяви про відмову від захисників та заяви про повернення їм речей, розуміли події які відбуваються з ними, зауважень та клопотань про призначення перекладача не заявляли.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти призначення справи до судового розгляду оскільки не розуміє українську мову, при цьому зазначив, що є громадянином України, народився та виріс в м.Миколаєві, має загальну середню освіту, яку здобув в українській загальноосвітній школі, отримував посвідчення водія, яке в нього на даний час вилучене, раніше притягувався до кримінальної відповідальності на території України.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти призначення справи до судового розгляду оскільки не розуміє українську мову, при цьому зазначив, що проживає на території України з 2010 року, є громадянином України з 2015 року, отримав посвідчення водія на території України. Українську мову розуміє на побутовому рівні, не розуміє юридичні терміни.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти призначення справи до судового розгляду, оскільки не розуміє українську мову, при цьому зазначив, що проживає на території України та є громадянином України з 2014 року, засуджувався на території України, останній раз у справі у 2017 році приймав участь перекладач.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти призначення справи до судового розгляду оскільки іеші обвинувачені у справі не розуміють українську мову.
Захисник-адвокат Бітюра А.А. вважає, що справа не може бути призначена до судового розгляду у зв`язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме: не було встановлено та не викладено в обвинувальному акті, в який саме спосіб між обвинуваченими було досягнуто попередньої змови групою осіб та не встановлено місце вчинення кримінального правопорушення, оскільки у обвинувальному акті зазначена адреса вчинення кримінального правопорушення: приміщення квартири АДРЕСА_9 , у подальшому зазначено, іншу адресу: двір будинку АДРЕСА_10 , що вважає суттєвим та таким, що перешкоджає у призначенні справи до судового розгляду.
Захисник-адвокат Шилін Є.Ю. вважає, щооскільки не конкретизоване обвинувачення, справу не можна призначати до судового розгляду, обвинувальний акт підлягає поверненню.
Захисник-адвокат Шиліна Т.О. вважає, що справа не може бути призначена до судового розгляду у зв`язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому не зазначені номери паспортів та ідентифікаційні коди обвинувачених.
Захисник-адвокат Зварич Є.Г. підтримав думку своїх колег, вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню, оскільки у ньому не зазначено у який спосіб між обвинуваченими було досягнуто попередньої змови та якими конкретними діями кожного з них вчинено у співучасті кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, не викладено в обвинувальному акті. Справу не можна призначати до розгляду у судовому засіданні.
Суд вислухавши думку присутніх учасників процесу, щодо заявлених клопотань, приходить до наступного:
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду від 05.09.2019 року передані матеріали кримінального провадження №12019230070000808 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , обвинувачених за ч.4 ст.185 КК України на розгляд Бериславського районного суду Херсонської області, а тому дане кримінальне провадження підсудне Бериславському районному суду Херсонської області.
Ухвалою суду від 05 вересня 2019 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданням кримінального судочинства, у тому числі, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні щодо учасників кримінального провадження здійснюється судом при проведенні підготовчого судового засідання.
При вирішенні питання за зверненим обвинувальним актом суд визначає відповідність обвинувального акту, що поданий до суду, формі й змісту, що визначені та встановлені законом для складання й оформлення обвинувального акту, можливість призначення кримінального провадження за цим обвинувальним до судового розгляду.
Відповідно до п. 13 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд вправі з підготовчого судового засіданні повернути обвинувальний акт прокурору у випадку якщо він не відповідає вимогам цього кодексу. Тобто, коли в обвинувальному акті будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов`язковим, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд здійснюється лише відносно особи, якій висунуте обвинувачення, і тільки в межах висунутого обвинувачення.
Суд, вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам процесуального закону, оскільки містить у собі відомості передбачені п. п. 1-9 ч. 2ст. 291 КПК України.
При цьому, суд не повинен вдаватися в оцінку доказів (їх належності і допустимості), зібраних у кримінальному провадженні у ході досудового розслідування, зокрема, їх достатності для встановлення тих чи інших обставин кримінального правопорушення.
Суд звертає увагу, що вимоги щодо розумних строків провадження по кримінальній справі, затягування часу не може виправдовуватися ні складністю справи, ні будь-якими іншими обставинами. В своїх рішеннях, зокрема, по справі Пеліссє і Сассі проти Франції від 25 березня 1999 року, Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує Високі Договірні сторони організувати свою судову систему таким чином, щоб суди могли виконати кожне із їх вимог (у тому числі вимоги щодо участі перекладача), включаючи зобов`язання розгляд справи у розумні строки (пункт 74).Так, участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК України), за якою, серед іншого, не допускається привілеїв чи обмежень (в т.ч. й у процесуальних правах, передбачених КПК України) за мовними ознаками.
Відповідно до положень ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Питання про дотримання ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням принципу «рівності можливостей» та справедливості судового розгляду в цілому (ВС/ККС, справа №219/5455/16, 11.06.19)
Проявом принципу «рівності можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, розглядаються й права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах «а», «е» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенції), а саме:
а) бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього;
e) якщо він не розуміє мову, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.
Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (п. 18 ч. 3 ст. 42, п. 9 ч. 1 ст. 56, п. 11 ч. 3 ст. 64-1, п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК).
При вирішенні питання про залучення перекладача, визначальним є впевненість суду, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, такі роз`яснення містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (підпункт «е» п. 3 ст. 6 Конвенції) та практики ЄСПЛ перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв`язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.
Розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника, установлення зазначених обставин має бути «поза розумним сумнівом».
При цьому чинниками для з`ясування розуміння особою вказаних обставин Конвенція та практика ЄСПЛ визначають: 1) тривалість проживання у державі ведення судочинства; 2) рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; 3) рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.
У рішенні ЄСПЛ від 7 грудня 1983 року 10210/82 «К. проти Франції» у відповідь на доводи заявника, що трибунал не дав дозволу на користування послугами перекладача, щоб він міг вести свій захист бретонською мовою, зазначено: «Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті «е» пункту 3 статті: «очевидно, застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».
Що стосується обвинуваченого ОСОБА_2 , то останній набув громадянство на підставі ст.6 п.1 ч.1 Закону України «Про громадянство» за народженням, має загальну середню освіту, яку здобув в українській загальноосвітній школі. Він раніше судимий, попередній вирок щодо нього ухвалювався державною мовою і без участі перекладача, отримував посвідчення водія на території України, яке в нього на даний час вилучене. А тому, на думку суду, підстави для залучення перекладача з української мови на російську,відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 проживає на території України з 2010 року, є громадянином України з 2015 року, отримав посвідчення водія на території України. Українську мову розуміє на побутовому рівні, не розуміє юридичні терміни.
Обвинувачений ОСОБА_4 проживає на території України та є громадянином України з 2014 року, засуджувався на території України.
Частино1 п.5 ст.9 Закону України «Про громадянство» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є: 5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі).
Під час досудового розслідування обвинуваченими ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зауважень та клопотань щодо не володіння чи недостатнього володіння ними державною мовою, якою були складені процесуальні документи, не заявляли.
Суд вважає, що право на захист обвинувачених не порушено, оскільки судом встановлено «поза розумним сумнівом», що в мовно-комунікаційному аспекті права на захист, обвинувачені в достатній мірі володіють українською мовою для розуміння суті обвинувачення, суті процесуальних дій та предмету судових засідань і не вбачає жодних даних, які би свідчили про обмеження за мовними ознаками ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у їх процесуальних правах чи про несправедливість ведення кримінального провадження щодо них українською мовою та в цілому.
Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає що відсутні підстави для призначення перекладача обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з української мови на грузинську.
Суд прийшов до переконання про можливість призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Підстав для прийняття рішень по справі, передбачених пп. 1-4 ч.2 ст. 314 КПК України, а саме: затвердження або відмови в затвердженні угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акту немає.
Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства під час порушення справи, провадження досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Пунктом 4 ч.2 ст.315 КПК України встановлено, що під час підготовчого провадження, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження.
Сторони кримінального провадження інших клопотань не заявили.
Таким чином, у наявності достатні підстави для завершення підготовки до судового розгляду та для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 314-316КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР №12019230070000808 передбаченого ч.4 ст.185 КК України прийняти до провадження Бериславського районного суду Херсонської області.
Закінчити підготовче провадження і призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12019230070000808, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Бериславського районного суду Херсонської області 31.03.2021року о 10-00 год.
Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься у відкритому судовому засіданні одноособовим складом суду: головуючим - суддею В.С.Миргород.
Відмовити в задоволенні клопотання захисників щодо повернення обвинувального акту прокурору.
Відмовити в задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо призначення їм перекладачів.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження: прокурора, потерпілого, захисників, обвинувачених.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Згідно ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Суддя В. С. Миргород
Судове рішення № 95356386, Бериславський районний суд Херсонської області було прийнято 04.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 661/4008/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: