Ухвала суду № 95356313, 22.02.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2021 Справа №607/15952/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

учасників справи: представника відповідача Кучмія М.Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» - адвокат Кучмій М.Я. звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року щодо стягнення з АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 42577,02 гривень на шість місяців з моменту винесення ухвали.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2019 року вирішено стягнути з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати на загальну суму 88 829,15 грн. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року вказане рішення скасовано та постановлено стягнути з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати на загальну суму 42577,02 грн. 01 жовтня 2018 року відбувся аукціон з продажу державного пакету акцій АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» (96,129% статутного капіталу), переможцем якого визнано ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал». На момент призначення нового керівництва АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» діяльність в товаристві була збитковою, робота підприємства була практично зупинена, збитки за 2018 рік становили 9,8 млн. грн., заборгованість по заробітній платі становила 9,6 млн. грн., заборгованість по платежах до бюджету 5,3 млн. грн. На даний час робота АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» частково відновлена. Збитки за 9 місяці 2020 року склали 152 тис. грн. Заборгованість по заробітній платі станом на 01 жовтня 2020 року становить 3573 тис. грн. Станом на 01 грудня 2020 року заборгованість по заробітній платі становить 3786 тис. грн. Заборгованість по платежах до бюджету на 01 жовтня 2020 року становить 1589 тис. грн. Також, АТ «ТРЗ «Оріон» зобов`язані виконувати покладені обов`язки по виконанню інших рішень судів. Щоб недопустити повної зупинки виробництва на АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» через непомірне разове погашення заборгованості попередніх періодів, просить суд відстрочити сплату заборгованості за вищевказаним рішенням суду.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у заяві, просить суд відстрочити виконання рішення суду з метою запобігання банкрутству підприємства, оскільки усі рахунки підприємства та майно арештовані державними виконавцями з метою виконання вищезазначеного рішення суду та інших рішень судів та одночасне стягнення з відповідача усієї суми коштів може призвести до неплатоспроможності підприємства.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечив, підтримав подані його представником заперечення. Також пояснив, що більше року йому не виплачена заборгованість із заробітної плати, заявником не доведено обставин, що перешкоджають виконання рішення суду.

Представник позивача адвокат Гулкевич Н.І. в судове засідання не з`явилась, подала суду письмові заперечення. Згідно даних заперечень вказує, що сам по собі складний фінансовий стан заявника, на який відповідач посилається в обґрунтування поданої заяви не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для відстрочення виконання рішення суду, адже її наявність (відсутність) залежить, зокрема від власної діяльності суб`єкта господарювання - заявника. Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Крім того, в поданій заяві відповідач взагалі не зазначає про відповідні дії, які будуть ним вчинятися протягом строку відстрочення для настання реальної можливості виконання рішення суду із спливом строку відстрочення виконання рішення суду, відповідні докази на підтвердження своїх сподівань/очікувань чи запланованих дій суду не надано. Незважаючи на те, що заяву про відстрочку виконання рішення подано в лютому 2021 року, відповідач надав суду баланс за вересень 2020 p., який не відображає реального фінансово-економічного становища підприємства, відсутні банківські виписки щодо руху коштів по рахункам. Зазначене свідчить не лише про не дотримання принципу співмірності негативних наслідків для боржника з інтересами кредитора (погашення боргу), однак і про відсутність реальних підстав вважати можливим отримання в подальшому стягувачем присуджених йому рішенням суду коштів після сплину строку відстрочення виконання, про який просить боржник. Наведені заявником в заяві про розстрочку виконання рішення суду, слід розглядати як наслідки ведення ним господарської діяльності, яка за своєю правовою природою є підприємницькою діяльністю, що здійснюється в тому числі на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Наявність у боржника заборгованості перед іншими кредиторами не може свідчити про неможливість виконання рішення суду, крім того існують інші, крім звернення стягнення на грошові кошти, способи виконання рішення суду, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Вважає, що заявником не наведено жодних доводів та доказів того, що підприємством вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності, в тому числі шляхом оптимізації виробничих процесів, продажу незадіяного в основній діяльності майна чи передачу такого майна в найм, залучення позичкових коштів, тощо. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на його користь заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати на загальну суму 88 829,15 грн.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2019 року в частині стягнення заробітної плати скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 42577,02 грн.

Згідно звіту про фінансові результати АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» за 9 місяців 2020 року чистий дохід товариства від реалізації продукції становить 14 979 тис. грн., збитки товариства склали 152 тис. грн.

Відповідно до звіту про фінансовий стан на 30 вересня 2020 року заборгованість товариства по заробітній платі становить 3573 тис. грн., заборгованість по платежах до бюджету становить 1589 тис. грн.

Згідно звіту із праці № 1-ПВ за листопад 2020 року заборгованість по заробітній платі станом на 01 грудня 2020 року становить 3786 тис. грн.

За змістом ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зазначена процесуальна норма кореспондується з приписами ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» та пов`язує можливість відстрочення виконання рішення у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять це неможливим у певний строк. Вказаний інститут призначений для захисту інтересів боржника.

У п.10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року №14 передбачено, що суд у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому Верховний Суд України не дає чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці цих обставин.

Також вирішуючи питання дане питання суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення згідно (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Отже, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

Разом з цим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003р. у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 17.05.2005р. «Чижов проти України» вказано, що на державі лежить зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи фінансовий стан боржника, з метою недопущення повної зупинки виробництва, беручи до уваги ту обставину, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували про ухилення боржника від виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заявником підтверджено належними доказами наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Заперечення позивача та представника позивача про наявність ризиків неотримання в подальшому стягувачем присуджених йому рішенням суду коштів у зв`язку із відстроченням виконання рішення суду суд вважає необґрунтованими.

Таким чином суд вважає, що у даному випадку є підстави для відстрочення виконання судового рішення, поряд з тим, з метою дотримання справедливого балансу інтересів боржника та стягувача, суд вважає, що заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду слід задовольнити частково та відстрочити виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року щодо стягнення з АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 42577,02 грн. на два місяці до 23 квітня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 351-354, 435 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» - адвоката Кучмій Миколи Ярославовича про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення невиплаченої нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задовольнити частково.

Відстрочити виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної платищодо стягнення з АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 42577,02 гривень на два місяці до 23 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 26 лютого 2021 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай