Рішення № 95356072, 05.03.2021, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2052/20

Провадження № 2/601/67/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

за участю секретаря судового засідання Тимощук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», де третя особа, що не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до АТ «Банк Форвард», де третя особа, що не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову покликається на те, що отримала від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. постанову про відкриття виконавчого провадження (від 30.09.2020 ВП63166332), постанову про розмір мінімальних витрат (від 30.09.2020 ВП63166332), постанову про стягнення основної винагороди (від 30.09.2020 ВП63166332), постанову про арешт коштів боржника (від 30.09.2020 ВП6316632), постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (від 13.10.2020) - містяться у додатках, які видані на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. №4038 від 05.09.2020 року. Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. У зв`язку із наведеним, просить виконавчий напис №4038 від 05.09.2020 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

13 листопада 2020 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання для виклику учасників справи.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_2 не з`явились, однак на адресу суду надіслали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не відомі.

29 грудня 2020 року на адресу суду надійшла заява від третьої особи приватного нотаріуса Буждиганчук Є.Ю. про розгляд справи у її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2020 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №4038 від 05.09.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 24 591,24 грн..

З постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.09.2020 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Загальна сума мінімальних витрат – 500,00 грн..

З постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 30.09.2020 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. постановлено стягнуть з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 2 459,12 грн..

З постанови про арешт коштів боржника від 30.09.2020 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 ..

З постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 30.09.2020 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , здійснювати відрахування з доходів боржника у розмірі 20 відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 цього Закону та глава 16 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

У відповідності з наведеними нормами, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Аналізуючи наведені вище норми права, суд прийшов наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачом.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачом документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачом документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачом відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного, тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису, а тому суд при вирішенні спору не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачом документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачом, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.

Таким чином, обов`язок доводити суду наявність спору з приводу наявності чи відсутності заборгованості за кредитним договором покладено саме на боржника, який в даному випадку є позивачем по справі.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

З урахуванням наведених вище цивільних процесуальних норм, суд зазначає, що саме на ОСОБА_1 , як позивачку у справі та особи, яка стверджує про порушення відповідачем її прав, має довести ту обставину, на яку вона посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо ненадання нотаріусу необхідних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника для одержання виконавчого напису нотаріуса.

Крім того із матеріалів справи суд установив, що позивачка при пред`явленні позову до суду в позовній заяві просила витребувати кредитний договір між нею та АТ «Банк Форвард», копії виконавчого напису №4038 від 05 вересня 2020 року та копії заяви про вчинення виконавчого напису з додатками щодо неї. Однак, 13 листопада 2020 року ухвалою суду в клопотанні позивача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено, оскільки правових підстав для витребування доказів не має, оскільки позивачка не надала суду доказів того, що вона зверталася до АТ «Банк Форвард» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. із зверненням про надання їй кредитного договору між нею та АТ «Банк Форвард», копії виконавчого напису №4038 від 05 вересня 2020 року та копії заяви про вчинення виконавчого напису з додатками щодо неї та їй відмовлено в отриманні даного доказу чи його копій.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Що стосується наданих доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: копій постанов приватного виконавця від 30.09.2020 року про відкриття виконавчого провадження по виконавчому напису №4038 від 05.09.2020 року, постанови про розмір мінімальних витрат (від 30.09.2020 ВП63166332), постанови про стягнення основної винагороди (від 30.09.2020 ВП63166332), постанову про арешт коштів боржника (від 30.09.2020 ВП6316632), постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (від 13.10.2020) – то суд вважає, що це не є належними доказами наявності спору по заборгованості по кредитному договору. З даних постанов лише вбачається наявність у приватного виконавця виконавчого провадження по виконанню виконавчому напису №4038 від 05.09.2020 року.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що позивачкою не надано суду жодних належних, допустимих, достовірних доказів на обґрунтування позовних вимог, а самі лише посилання у позовній заяві на такі обставини не свідчать про неправомірність вчинення спірного виконавчого напису, що є підставою для відмови у задоволенні позову щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Будь-яких інших фактичних даних та підтвердження їх доказами, що має значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК, суд

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», де третя особа, що не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: АТ «Банк Форвард», місце знаходження – м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061;

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, місце знаходження – м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 38.

Головуючий: