Рішення № 9535564, 17.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.10           Справа № 10/50-10. За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна воробничо-комерційна компанія “Федорченко”, м. Суми

до відповідача:          товариства з обмеженою відповідальністю “НБВ Плюс”, Лебединський район, с. Куличка

про зобов’язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом : товариства з обмеженою відповідальністю “НБВ Плюс”, Лебединський район, с. Куличка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна воробничо - комерційна компанія “Федорченко”, м. Суми

за участю представників сторін:

Від позивача – Плевако Н.А.

Від відповідача – не з’явився

Суддя Малафеєва І.В.

При секретарі с/з Ейсмонт М. О.

Суть спору: позивач за первісним позовом просить суд зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “НБВ Плюс” прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна виробничо-комерційна компанія “Федорченко” бензин марки А-92, якість якого не підтверджена паспортами якості, у кількості 36254 літри та зобов’язати відповідача передати у власність позивача бензин автомобільної марки А-92 у кількості 36254 літри, який відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 “Бензини автомобільні. Технічні умови” та документи, що підтверджують відповідність даного бензину вимогам ДСТУ 4063-2001 “Бензини автомобільні. Технічні умови” й стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

13.05.2010р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “НБВ Плюс” прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна виробничо-комерційна компанія “Федорченко” бензин автомобільної марки А-92, якість якого не підтверджена паспортами якості, у кількості 36254 тони та зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “НБВ Плюс”повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна виробничо-комерційна компанія “Федорченко” кошти, сплачені за поставлений товар, у сумі 252602,69 грн., у тому числі ПДВ 42100,45 грн. і стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги, в т.ч. уточнені, визнає в повному обсязі та просить суд задовольнити зустрічний позов в№ б/н від 29.04.2010р., поданий ним у судовому засіданні від 11.05.2010згідн якого просить визнати правочин по передачі товару по видаткових накладних № РН-0000113 від 31.12.2009 року, № РН-0000114 від 31.12.2009 року та РН-0000005 від 28.01.2010 року на автомобільний бензин марки А-92 в кількості 36254 тони на загальну суму 252602,70 грн. між товариство з обмеженою відповідальністю “НБВ Плюс”та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна виробничо-комерційна компанія “Федорченко” недійсним внаслідок помилки.

Зустрічний позов поданий у відповідності до вимог, ст. 22, 60 ГПК України, тому суд прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.05.0010 року позивач по первісному позову підтримав свої позовні вимоги і зазначив, що вимоги, викладені в зустрічному позові не суперечать його власній позиції.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «НБВ Плюс» позивачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо – комерційна компанія «Федорченко» було поставлено товар:

бензин автомобільний марки А-92 у кількості 8239 т, згідно видаткової накладної № РН-0000113 від 31.12.2009р. на суму 49918,64 грн. (без ПДВ);

бензин автомобільний марки А-92 у кількості 11790 т. згідно видаткової накладної № РН-0000114 від 31.12.2009р. на суму 67595.54 грн. (без ПДВ);

бензин автомобільний марки А-92 у кількості 16225 т, згідно видаткової накладної № РН-0000005 від 28.01.2010р. на суму 92988,06 грн. (без ПДВ).

Всього було поставлено бензину марки А-92 36254 тон, на загальну суму 210502,24 грн.. ПДВ 42 100.45 грн., сума з ПДВ 252 602.69 грн. (двісті п'ятдесят дві тисячі шістсот дві грн. 69 коп.)

Оплату поставленого товару було здійснено позивачем шляхом заліку взаємних однорідних вимог сторін, згідно протоколу про залік взаємних вимог від 31.01.2010 року.

Паспортів якості, сертифікатів відповідності чи будь-яких інших документів, що свідчили б про відповідність виготовленого бензину вимогами ДСТУ на вищевказаний товар, відповідачем позивачу пред’явлено не було.

Листом № 09/159 від 12.02.2010р. позивач вимагав від відповідача надати документи, що підтверджують якість поставленого товару.

Листом № 17/02-10 від 17.02.2010р. відповідач повідомив позивачу що паспорти якості у нього відсутні, оскільки товар, переданий позивачу не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 і тому не може бути використаний за призначенням.

Згідно листа № 09/259 від 10.03.2010р. позивач просив відповідача замінити товар на якісний, на що відповідач, листом № 07/04-10 від 07.04.2010р. повідомив, про відсутність у нього можливості замінити товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України (ЦК), якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ст. 672 ЦК, продавець повинен передати покупцю товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 674 ЦК, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право незалежно від можливості використання товару за призначенням, за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Відповідач повністю визнає заявлені позовні вимоги, але й просить задовольнити, його зустрічний позов, який вважає безпосередньо пов’язаним з первісним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги, викладені у первісному позові правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічного позову, слід зазначати наступне:

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Крім того, відповідно до статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, ТОВ «НБВ Плюс» був зобов'язаний поставити бензин автомобільний за якісними характеристиками, які відповідають бензину марки А-92.

Відповідно до ліцензійної угоди, укладеної між Державним підприємством «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА-СЕПРО» та ТОВ «НБВ Плюс», останній зобов'язаний виконувати усі умови сертифікації продукції в Системі УкрСЕПРО.

Тобто, ТОВ «НБВ Плюс» зобов'язаний забезпечити відповідність випущеної продукції усім вимогам нормативних документів на продукцію, що наведена в сертифікаті відповідності, а також зразкам, що пройшли випробування з метою надання паспорту якості.

Таким чином, ТОВ «НБВ Плюс» був зобов'язаний передати автобензин не тільки за кількістю, але й зобов'язаний передати відповідачу бензин автомобільний за якісними характеристиками. Тобто характеристиками, які відповідають бензину марки А-92, та й передати документи, які підтверджують якість автобензину - паспорт відповідності, після відповідного контролю якості.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Але, по видатковим накладним № РН-0000113 від 31.12.2009 року, № РН-0000114 від 31.12.2009 року, та № РН-0000005 від 28.01.2010 року відповідач помилково отримав несертифіковану суміш, тобто не готову продукцію - бензин А-92, а суміш в кількості 36, 254 тони на загальну суму 252 602, 70 грн. без відповідного протоколу якості.

Передана відповідачу суміш не пройшла перевірки якості, не було лабораторних випробувань, тобто технологічний процес не був завершений.

При таких обставинах, правочин неможливо вважати спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, так як відповідач отримав не готову продукцію, а суміш, яку неможливо реалізувати.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги є також правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних ( помилкових) дій обох сторін, судові витрати ні одній ні іншій стороні не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.           Первісний позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс" (42238, Сумська область, Лебединський район, с. Куличка, вул. Центральнп, код 33872312) прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" ( 40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1, код 14005202) бензин автомобільний марки А-92, якість якого не підтверджена паспортами якості, у кількості 36254 (тридцять шість тисяч двісті п'ятдесят чотири) тони.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс" (42238, Сумська область, Лебединський район, с. Куличка, вул. Центральнп, код 33872312) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" ( 40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1, код 14005202) кошти, сплачені за поставлений товар, у сумі 252 602,69 грн. (двісті п'ятдесят дві тисячі шістсот дві грн. 69 коп.), у тому числі ПДВ 42 100,45 грн.

4.          Зустрічний позов задовольнити.

5.          Визнати правочин по передачі товару по видаткових накладних № РН-0000113 від 31.12.2009 року, № РН-0000114 від 31.12.2009 року та РН-0000005 від 28.01.2010 року на автомобільний бензин марки А-92 в кількості 36254 тони на загальну суму 252602,70 грн. між товариство з обмеженою відповідальністю “НБВ Плюс” (42238, Сумська область, Лебединський район, с. Куличка, вул. Центральнп, код 33872312) та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна виробничо-комерційна компанія “Федорченко” ( 40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1, код 14005202) недійсним внаслідок помилки.

6.          Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                      І.В. Малафеєва

Повний текст рішення підписано 20.05.2010 року.

Суддя