Рішення № 95355545, 04.03.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/12139/20

Провадження №2/592/436/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Подпрятова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 27.05.2011 р. У порушення умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 20.09.2020 року має заборгованість 32847,44 грн., яка складається з наступного: 14195,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 14195,41 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 944,82 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст..625; 17707,21 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. Тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 32847,44 грн. за кредитним договором № б/н від 27.05.2011 року та судові витрати.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти них, просив в позові відмовити, про що надав письмовий відзив на позов.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 27.05.2011 р.

В позовній заяві позивач зазначає, що в порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за кредитним договором відповідач, станом на 20.09.2020 року має заборгованість 32847,44 грн., яка складається з наступного: 14195,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 14195,41 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 944,82 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст..625; 17707,21 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що надані ним на підтвердження позовних вимог.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначених позивачем розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила кредитування.

За таких обставин та відсутності домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Крім того, Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Також позивачем не подано доказів узгодження сторонами строку повернення коштів. Відповідно ж до положень ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником зобов`язання не встановлений, то боржник повинен виконати зобов`язання в семиденний строк від дня пред`явлення кредитором вимоги.

Викладені вище висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Згідно ч.6 ст.95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За клопотанням представника відповідача суд зобов`язав позивача надати оригінали Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», нерозбірливі копії яких були подані позивачем разом з позовною заявою. Проте позивач відмовився надати оригінали цих документів.

Оскільки суд ставить під сумнів відповідність копій Анкети заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» оригіналам, а позивач їх не надав, то суд не бере до уваги такі докази.

Із виписки про рух коштів за кредитною карткою ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався коштами шляхом зняття готівки, оплати товарів, послуг, а також повертав використані ним кошти.

Встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» безпідставно спрямовував кошти, які сплачував відповідач, на оплату відсотків, а також пені, що не передбачено умовами договору, та які безпідставно банком не зараховувалися у повному обсязі на оплату зобов`язань відповідача за тілом кредиту.

Враховуючи встановлене та положення ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України погашення процентів за користування кредитом за рахунок кредита прямо порушує ст.1049 ЦК України.

У позовній заяві та розрахунку заборгованості зазначено, що АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кошти у сумі 14195,41 грн. З поданих позивачем розрахунку (графа «Сплачено відсотків» і графа «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості») та виписки про рух коштів слідує, що відповідач повернув АТ КБ «ПриватБанк» 28924,78 грн.

При додаванні сум, які вказані у графі «Сплачено відсотків» першої частини розрахунку (з 27.05.2011 по 31.08.2015р.), отримуємо підсумок - 1753,42 грн. При складанні сум, які зазначені у графі «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості» другої частини розрахунку (з 01.09.2015р. по 20.09.2020р.) - 27171,36 грн. Всього: 1753,42 грн. + 27171,36 грн. = 28924,78 грн.

Таким чином відповідачем добровільно повернені позивачу фактично отримані та використані кошти.

Таким чином між сторонами склались цивільно-правові правовідносини, які регулюються загальними положеннями про зобов`язальне право, виконання зобов`язань, правові наслідки порушення зобов`язання та на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 137, 141, 206, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 207, 509, 526, 527, 530, 533, 534, 551, 553, 554, 610, 611, 626, 628, 629, 631, 638 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Б.В. Хитров