Рішення № 95355403, 05.03.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2310/20

Номер провадження 2/573/94/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

05 березня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника 3-ї особи: Демченко О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Білопілля цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту рішення суду, що потребує значного часу в обґрунтування доводів учасників, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 35 Сумської області, ЄДРПОУ: 04058120) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , 2016 року народження до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради (місце знаходження: смт. Миколаївка, бульвар Свободи, 2 Білопільського району Сумської області, ЄДРПОУ: 04390083) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого 11 травня 2016 року Зарічним районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про що складений відповідний актовий запис № 589.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь державного закладу чи особи, в якої перебуватиме дитина, починаючи стягнення з 29 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя

Справа № 573/2310/20

Номер провадження 2/573/94/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

05 березня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника 3-ї особи: Демченко О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Білопілля цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитин: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року представник позивача - Органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги мотивовані тим, що на обліку служби у справах дітей перебуває дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із 02 червня 2016 року дитина перебуває у КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини». Матір`ю дитини є ОСОБА_2 , а відомості про батька дитини записані у свідоцтві про народження зі слів матері, відповідно до ст. 135 СК України. Мати дитини, ОСОБА_2 на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , остання постійно змінює місце проживання, тривалий час проживала у м. Суми, на території Сумського району та Миколаївської селищної ради Білопільського району. За останньою адресою в смт. Улянівка, відповідач проживає разом із співмешканцем ОСОБА_3 та трьома дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які навчаються в КЗ СОР «Улянівська спеціальна школа» і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 мати влаштувала до КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» у зв`язку із тим, що хлопчик з народження має проблеми зі станом здоров`я. За інформацією будинку дитини, ОСОБА_7 має інвалідність, потребує стороннього догляду та нагляду спеціалістів. У закладі дитина постійно отримує реабілітаційні курси лікування, протисудомну терапію, забезпечений кріслом-коляскою. Мати відвідувала дитину не регулярно, з питання про повернення сина у свою сім`ю не зверталась, не виявляє турботи про сина, не бажає його доглядати. Службою у справах дітей неодноразово проводилась робота із ОСОБА_2 щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_7 . Мати постійно повідомляла про те, що вона не в змозі виховувати сина, оскільки він має проблеми зі станом здоров`я та потребує постійного догляду, який вона не може забезпечити. Окрім цього, часта зміна місця проживання відповідача унеможливлює проведення роботи з родиною, за місцем реєстрації відповідача житло відсутнє. Службою також з`ясовано, що відповідач має низький виховний потенціал, схильна до зловживання спиртними напоями, за останнім місцем проживання в смт. Улянівка створила задовільні умови для проживання та виховання своїх дітей. Двоє старших синів відповідача навчаються в Улянівській спеціальній школі-інтернат, влаштовані на цілодобове перебування у зазначений заклад, а на вихідні мати забирає дітей додому. Проводилась профілактична робота виконання батьківських обов`язків відносно дітей та недопущення зловживання спиртними напоями. Представник зауважує, що відсутність правового статусу порушує право дитини на сімейне виховання, а також право бути влаштованим у спеціальний заклад, де малолітній може отримувати належний медичний супровід та реабілітацію. Мати не вживає жодних заходів щодо вирішення питань подальшого проживання, утримання і лікування її сина, не спілкується з лікарями щодо стану його здоров`я. Відповідач таким чином самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_7 , не вживає будь-які заходи щодо повернення його у свою родину. Крім того, відповідач написала заяву, у якій повідомила про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 . Прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на викладені вище обставини, представник позивача просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути аліменти на його утримання у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття на користь державного закладу чи особи, в якої перебуватиме дитина.

Ухвалою від 19 січня 2021 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 18 лютого 2021 року, яке в подальшому відкладено на 05 березня 2021 року (а. с. 42-43).

У підготовче судовому засіданні представник позивача - Органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації не з`явився, голова Комісії з реорганізації Білопільської РДА Нікітенко О. направила до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі ( а.с. 56).

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання судове не з`явилася, раніше подала заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі ( а.с. 51).

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області Демченко О.В. у підготовчому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Відповідач позов визнала, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Суд, заслухавши представника третьої особи ОСОБА_8 , повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відомості про батька записані у свідоцтві зі слів матері, відповідно до ст. 135 СК України (а. с. 5-6).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області від 30 листопада 2017 року родину ОСОБА_2 , яка мешкає в АДРЕСА_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 взято на облік як сім`ю, що потрапила в складні життєві обставини (а. с. 10-11).

За інформаційними даними Миколаївської селищної ради ОСОБА_2 з 24.05.2018 року проживала за адресою: АДРЕСА_4 та знаходилась під соціальним супроводом. Родина щомісяця відвідувалась за місцем фактичного проживання. З матір`ю проводяться профілактичні бесіди щодо недопущення фактів вчинення насильства у сім`ї та фактів вживання спиртних напоїв. Із питанням повернення у родину малолітнього сина ОСОБА_1 , 2016 року народження, який знаходиться у Сумському спеціалізованому будинку дитини, мати не зверталась (а. с. 12-14).

Також службою у справах дітей Сумської міської ради встановлено, що сім`я ОСОБА_2 перебувала на обліку у Сумському міському центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з 2016 по 2017 роки як така, що опинилась в складних життєвих обставинах. В родині виховується троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Із ОСОБА_2 було проведено профілактичну бесіду щодо виконання нею батьківських обов`язків та відібрано письмові пояснення. Роботу з родиною було завершено через мінімізацію складних життєвих обставин та зміну місця фактичного проживання родини (а. с. 16-17). На час перебування на території Улянівської селищної ради з вересня 2020 року було встановлено, що ОСОБА_2 разом з дітьми та своїм співмешканцем ОСОБА_3 переїхала жити в найманий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , в якому проживає сім`я, відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, опалення пічне та газове, в кімнатах є місця для відпочинку та навчання дітей, продуктами харчування родина забезпечена , співмешканець є інвалідом 3 групи та отримує пенсію, мати здійснює догляд за дітьми. Старші діти відвідують навчальний заклад, а на канікули забирає їх додому. Мати приділяє увагу вихованню старших дітей. В ході бесіди з матір`ю було з`ясовано, що малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який знаходиться у Сумському обласному спеціалізованому будинку дитини, остання не має наміру забирати у родину у зв`язку з тим, що дитина має проблеми зі здоров`ям і потребує особливого догляду та уваги, якої ОСОБА_9 надати в повному обсязі не може. Вказані обставини підтверджені інформаційними довідками Улянівської селищної ради та навчального закладу (а. с. 18-19, 31-32).

Крім того, працівниками Білопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді була проведена відповідна робота з ОСОБА_10 . Остання є одинокою матір`ю, має 3-х дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є вихованцями Улянівської спеціальної загальноосвітньої школи -інтернат, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебуває в Сумському обласному спеціалізованому будинку дитини за заявою матері. ОСОБА_11 попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, важливість регулярного відвідування дітей та створення належних умов для проживання дітей. Дану родину поставлено на облік сімей, що опинились в складних життєвих обставинах, від соціального супроводу мати відмовилась, робота з даною родиною здійснюється за карткою отримувача соціальних послуг (а. с. 21).

Комунальний лікувально-профілактичний заклад Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» повідомив наступну інформацію. Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває у закладі з 06.06.2016 року на повному державному утриманні. Дитина є інвалідом дитинства з множинними вродженими вадами розвитку очей, нервової та кістково-м`язової системи зі стійкими ураженнями (має локалізовану сиптоматичну епілепсію з парціальними нападами, внутрішню гідрацефалію), природжені вади розвитку диску зорового ока високого ступеню, правого ока слабкого ступеню, ністагм, F 70, гіпертрофію мигдаликів, аномально розташовану хорду лівого шлуночка. Дитина потребує раціонального харчування, прогулянок на свіжому повітрі, сприятливого психо-емоціонального стану в сім`ї, постійного нагляду педіатра, невролога, окуліста, постійного прийому протисудинного препарату. Спочатку мати ОСОБА_2 відвідувала хлопчика, а в подальшому остання взагалі не цікавилась станом здоров`я сина ні в якому сенсі. З питанням про повернення хлопчика в сім`ю до адміністрації закладу не зверталась. За час перебування у закладі за дитиною здійснювався догляд лікарів, двічі на рік проходив комплексний профілактичний огляд та оформлено медичний висновок на право отримання соціальної допомоги по інвалідності до 18 років по множинним вродженим вадам здоров`я. Згідно індивідуального плану реабілітації дитина-інвалід отримує реабілітаційні курси лікування, забезпечений дитячим кріслом-коляскою, постійно отримує протисудомну терапію, вигодовується згідно з індивідуальним листком-харчування через соску та потребує постійного догляду лікарів. За час перебування у закладі мати востаннє відвідувала дитину 04.04.2019 року (до цього часу відвідувала, але не регулярно), але питання про повернення дитини на виховання в сім`ю не ставила. Станом на 26.11.2020 року стан здоров`я дитини важкий, за сукупністю патологій, але стабільний, хлопчик самостійно не сидить, не стоїть, годується за допомогою персоналу, не обходиться без сторонньої допомоги персоналу. Оскільки термін перебування дітей в будинку обмежений, адміністрація закладу просить вирішити питання щодо малолітнього вихованця будинку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 22-28).

Зі змісту актів обстеження сім`ї, яка опинилась в складних життєвих обставинах та обстеження матеріально-побутових умов цієї сім`ї вбачається, що під час перевірки в 2017 та 2019 роках сім`я ОСОБА_2 проживала у винайманому будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Опалення в будинку пічне, в кімнатах проводився ремонт, земельної ділянки родина не обробляла і господарство не утримували, засобів особистої гігієни та необхідним не в повній мірі забезпечені, тобто відсутні належні умови для проживання та розвитку дітей. Двоє старших синів навчаються в Улянівській спеціальній школі-інтернат, влаштовані на цілодобове перебування у зазначений заклад, а на вихідні мати забирає дітей додому. Найменший син ОСОБА_7 , 2016 р.н. перебуває в Сумському будинку дитини. З матір`ю проводилась профілактична робота виконання батьківських обов`язків відносно дітей та недопущення зловживання спиртними напоями. Станом на жовтень 2020 року умови проживання вказаної сім`ї покращились, проте рекомендовано батькам вести здоровий спосіб життя (а. с. 29-30, 32).

Заявами ОСОБА_2 підтвердила факт порушення нею батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_1 , 2016 року народження, який перебуває Сумському будинку дитини та не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина, оскільки не має змоги повноцінно здійснювати за ним догляд та надавати відповідну медичну допомогу (а. с. 33-35).

Відповідно до рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 19 листопада 2020 року за № 114 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та висновку органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, встановлено, що одинока мати ОСОБА_2 на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , остання постійно змінює своє місце проживання, тривалий час проживала у м. Суми, на території Сумського району та Миколаївської селищної ради Білопільського району. За останньою адресою в смт. Улянівка, відповідач проживає разом із співмешканцем ОСОБА_3 та 3 дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які навчаються в КЗ СОР «Улянівській спеціальній школі» і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дитину ОСОБА_1 мати влаштувала до КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» у зв`язку із тим, що хлопчик з народження має проблеми зі станом здоров`я. За інформацією будинку дитини, ОСОБА_7 має інвалідність, потребує стороннього догляду та нагляду спеціалістів. У закладі дитина постійно отримує реабілітаційні курси лікування, протисудомну терапію, забезпечений кріслом-коляскою. Мати відвідувала дитину не регулярно, з питання про повернення сина у свою сім`ю не зверталась, не виявляє турботи про сина, не бажає його доглядати. Службою у справах дітей неодноразово проводилась робота із ОСОБА_2 щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_7 . Мати постійно повідомляла про те, що вона не взмозі виховувати сина, оскільки він має проблеми зі станом здоров`я та потребує постійного догляду, який вона не може забезпечити. З`ясовано, що ОСОБА_2 має низький виховний потенціал, схильна до зловживання спиртними напоями, за останнім місцем проживання в смт. Улянівка створила задовільні умови для проживання та виховання своїх дітей. Відсутність правового статусу порушує право дитини бути влаштованим у спеціальний заклад, де малолітній буде отримувати належний медичний супровід та реабілітацію. При цьому, мати не вживає жодних заходів щодо вирішення питань подальшого перебування її сина, не спілкується з лікарями щодо стану його здоров`я. Крім того, ОСОБА_9 написала заяву, в якій не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дитини. Вивчаючи питання про стан сім`ї комісією з питань захисту прав дитини прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 36-38).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року втручання держави у сімейне життя має не тільки ґрунтуватися на нормах національного права, тобто бути законним, та переслідувати легітимну мету у виді захисту прав дитини, а й бути «необхідним у демократичному суспільстві», а саме відповідати нагальній суспільній потребі такого виняткового втручання у відносини сторін (п. п. 49-51, 59, 60).

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно з ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 25 листопада 2020 року, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини (а. с. 37-38 ).

Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд бере перш за все до уваги те, що дитина ОСОБА_1 перебуває у підлітковому віці, який є найбільш важким і складним з усіх дитячих вікових груп, що представляє собою період становлення особистості. Цей вік характеризується наявністю різноманітних проблем і труднощів. У формуванні самооцінки підлітків значну роль відіграє сім`я, стиль сімейного виховання, який визначається батьківськими ціннісними орієнтаціями, установками, емоційним ставленням до дитини. Особливості сприйняття батьків дитиною і способи поведінки з ними обумовлюють засвоєння підлітками основних прави і норм поведінки, виробляють їх позицію по відношенню до світу і самого себе.

З огляду на викладене, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а також з метою попередження негативних наслідків для дитини, суд вважає встановленим той факт, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_7 , 2016 року народження, не піклується про його стан здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток.

Враховуючи вищевикладене, у якнайкращих інтересах дитини, яка потребує постійного медичного супровіду та догляду, з метою забезпечення його розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд, оцінюючи докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7 , оскільки це буде відповідати насамперед його інтересам.

Крім того, позбавлення батьківських прав відповідача в свою чергу надасть дитині можливість у майбутньому отримати ряд гарантованих державою пільг та допоможе у подальшому самоствердитися у дорослому житті.

Стосовно позовних вимог про стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року, який набрав законної сили 08 липня 2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України передбачено, що розмір аліментів на дитину може бути визначений судом у частці заробітку (доходу) матері, батька.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне положення дитини, відповідача, яка є працездатною і зобов`язана утримувати дитину до досягнення повноліття.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги в цій частині і стягнення із ОСОБА_2 на користь державної установи (закладу), до якої буде направлена дитина або опікуна, прийомних батьків, де перебуватиме дитина, аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 29 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 51, 129 Конституції України, ст. ст. 19, 141, 164, 166 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 7, 19, 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12-13, 76, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 35 Сумської області, ЄДРПОУ: 04058120) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , 2016 року народження до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради (місце знаходження: смт. Миколаївка, бульвар Свободи, 2 Білопільського району Сумської області, ЄДРПОУ: 04390083) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого 11 травня 2016 року Зарічним районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про що складений відповідний актовий запис № 589.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь державного закладу чи особи, в якої перебуватиме дитина, починаючи стягнення з 29 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя