Рішення № 9535492, 12.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2010 р. Справа № 19/46

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Рівнеоптторг"

до відповідача Виробничо-торгове підприємство Млинівського рай.СТ

про стягнення заборгованості в сумі 14 439 грн. 05 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Бережнюк В.В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 14439,05 грн. боргу. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору поставки від 18.03.2009 року № 119 в частині проведення розрахунків за отримані товари.

В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача, крім суми основного боргу, пеню в сумі 590,00 грн., збитки від інфляції в сумі 267,00 грн., 3% річних в сумі 86,00 грн. Таким чином загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 15382,05 грн. (14439,05 + 590,00 + 267,00 + 86,00 = 15382,05).

Зважаючи, що заяву про збільшення позовних вимог подано до винесення рішення у справі, остання приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 12.05.2010 року представник позивача повідомив, що після порушення провадження у справі відповідачем погашено основний борг в сумі 14439,05 грн. (відповідні платіжні доручення додані) та просить врахувати дану обставину при вирішенні спору.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання власних процесуальних прав та обов'язків. Оскільки відповідач на вимогу суду не подав витребовувані документи, спір вирішується за наявними у справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеоптторг" (постачальник) та Виробничо-торговим підприємством Млинівського Рай.СТ (покупець) було укладено договір поставки № 119. Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар вільний від будь-яких прав та претензій на нього третіх осіб, про які на момент договору постачальник знав чи повинен був знати згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах даного договору. Предметом договору є товар (партія товару), вказаний у накладних (надалі - товар). Асортимент, кількість та ціна товару погоджуються сторонами і вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Ціну договору складає сума цін усіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання товару.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору, строк оплати за товар: передоплата в розмірі 100%, відстрочка платежу дозволяється за наявності попередньої домовленості між постачальником та покупцем, але не більше 7 робочих днів з моменту поставки товару. Розрахунок за поставлений товар здійснюється готівкою або в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивачем неодноразово передавався, а відповідачем приймався та оплачувався товар. Проте, відповідачем було проведено неповний розрахунок згідно видаткових накладних від 30.12.2009 р. № РТ0006567, від 24.12.2009 р. № РТ0006528, від 17.12.2009 р. № 0006386, у зв'язку з чим, станом на 31.12.2009 року відповідач заборгував позивачу 18588,55 грн., що стверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Після проведення звірки розрахунків, згідно видаткових накладних від 28.01.2010 року № РТ00000525 та від 05.01.2010 року № РТ00000042 відповідачем було отримано від позивача товар на суму 3850,50 грн.

Всупереч договірному зобов'язанню оплатити отриманий товар на протязі 7 робочих днів, відповідач здійснив лише часткову оплату в сумі 8000,00 грн. Внаслідок цього, сума основного боргу за отриманий товар на момент подання позову (02.04.2010 року) становила 14439,05 грн. (18588,55 + 3850,50 - 8000,00 = 14439,05).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом, в процесі розгляду справи відповідачем здійснено оплату основного боргу в сумі 14439,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 160 від 19.04.2010 року на суму 7000,00 грн. та № 171 від 21.04.2010 року на суму 7439,05 грн.

Враховуючи зазначене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - в зв'язку з відсутністю предмету спору.

За правилами ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розділу 5 договору "Відповідальність сторін", за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством. У випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику залікову неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченого товару, але не більше 20% від вартості партії товару.

Враховуючи, що відповідачем у визначені договором строки не було здійснено оплату отриманого товару, позивач нарахував пеню в сумі 590,00 грн., збитки від інфляції в сумі 267,00 грн. та 3% річних в сумі 86,00 грн. за період прострочення з 05.02.2010 року по 18.04.2010 року. Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.

Оскільки прострочення зобов'язання з оплати товару з боку відповідача має місце, вимоги позивача про стягнення нарахованих сум пені, збитків від інфляції та 3% річних підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 943,00 грн. (590,00 + 267,00 + 86,00 = 943,00). В частині стягнення основного боргу в сумі 14439,05 грн. провадження підлягає припиненню. Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати по справі внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з рахунку Виробничо-торгового підприємства Млинівського Рай.СТ (Рівненська область, смт. Млинів, вул. Ватутіна, 61, код ЄДРПОУ 30032005), р/р 2600710021001 в Рівненській філії АТ "Укрінбанк", МФО 333216 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеоптторг" (33024, м. Рівне, вул. Старицького, 45, код ЄДРПОУ 24169560), р/р 26008247397001 в РФ КБ "Приватбанк", МФО 333391 - 590 грн. 00 коп. пені, 267 грн. 00 коп. збитків від інфляції, 86 грн. 00 коп. відсотків річних, 153 грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

Суддя

підписано "17" травня 2010 р.