Вирок № 95354614, 02.03.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/635/19

1-кп/465/391/21

Вирок

Іменем України

02.03.2021 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Марків Ю.С.

за участі: секретаря судового засідання Галімура О.І.

прокурора Федулова І.М.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Лівандовського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12019140080000059 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судима, востаннє вироком Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч.1 ст.71 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2019 року, близько 19 год. 50 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в торговому залі магазину "UPLAY", що по вул. Городоцька, 133 у м.Львові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу будучи у другому залі даного магазину із столу викрала чоловічий гаманець коричневого кольору марки "TonyPerotti" вартістю 1000 гривень, в якому знаходились банківські картки, візитні картки, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 та грошові кошти в сумі 2150 гривень, які належать ОСОБА_2 та покинула приміщення магазину, завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 3150,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнала повністю та пояснила, що вона дійсно 08 січня 2019 року знаходилась в магазині "UPLAY", що по вул. Городоцька, 133 у м.Львові, де зі столу викрала чоловічий гаманець коричневого кольору, в якому знаходились банківські картки, візитні картки, паспорт громадянина України та грошові кошти в сумі 2150 гривень. Пояснила, що гаманець, картки, паспорт повернула, грошові кошти витратила. У вчиненому розкаялася, просила суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою, її винуватість стверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченої.

Оцінюючи покази обвинуваченої, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України повністю і об`єктивно доведена.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

При обранні виду та строку покарання обвинуваченій суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи наслідки та обставини вчиненого обвинуваченою злочину.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченої, яка раніше судима, не перебуває на обліку у лікаря психіатра або нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченої, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено, відтак суд приходить до висновку, що їй слід призначити покарання в межах санкції частини статті, яка була чинною на момент вчинення ОСОБА_1 злочину, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

Так, вироком Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів.

У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій ст. 70 КК України. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком. Вироком Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Оскільки, дані злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , вчинено нею до ухвалення вказаного вироку, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд призначає їй покарання шляхом часткового складання.

Цивільні позови заявлені не були, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, призначивши їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Галицького районного суду м.Львова від 20.05.2019 року та за даним вироком, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

У строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 зарахувати частково відбуте покарання, призначене вироком Галицького районного суду м.Львова від 20.05.2019 року.

Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 рахувати з моменту її фактичного затримання 31 січня 2019 року.

Речовий доказ - DVD-R диск із записом камер відеоспостереження від 08.01.2019 року – зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Марків Ю.С.