Рішення № 95353859, 18.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8960/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.40; код ЄДРПОУ: 20782312) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу,-

в с т а н о в и в :

Пославська В.І. звернулась в інтересах ПАТ «СК «ПЗУ Україна» до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача суму завданої майнової шкоди в розмірі 26 989,80 грн. та витрати на оплату судового збору. В обгрунтування позову вказує на те, що між ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №АК 9851510 від 22.01.2018 року, за яким страховик зобовязався відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та ману потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля ЗАЗ 110557, д.р.н. НОМЕР_2 . 03.02.2018 року в м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого автомобіля під управлінням ОСОБА_2 , який порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого завдав пошкодження автомобілю DAF АE 45LF, д.р.н. НОМЕР_3 , що належить ТОВ СП «Росан». Відповідно до постанови Галицького районного суду м.Львова від 27.02.2018 року, особою, винною в настанні ДТП визнано водія ОСОБА_2 . Відповідно до Звіту №192335 від 09.02.2018 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля DAF АE 45LF, д.р.н. НОМЕР_3 , становить 26989,80 грн. ПАТ «СК «ПЗУ Україна» визнало вищевказане ДТП страховим випадком та сплатило потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 26989,80 грн. Виплата страхового відшкодування булла здійснена ПАТ «СК «ПЗУ Україна» у відповідності до ст.25 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви про настання страхового випадку від 05.02.2018 року та страхового акту №UA2018020500033/L01/01 від 02.03.2018 року. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями №12968 від 05.03.2018 року. У зв`язку з неповідомленням ОСОБА_2 письмово про настання строхової події протягом трьої робочих днів після ДТП страховика, вважає, що у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу). 28.11.2018 року до ОСОБА_2 було направлено вимогу про відшкодування майнової шкоди на суму 26989,80 грн. Дана вимога отримана відповідачем 04.12.2018 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення. На момент подання позовної заяви відповіді про результати розгляду вимоги ПАТ «СК «ПЗУ Україна» отримано не було. Відтак, просить позов задоволити.

20.01.2020 року відповідач ОСОБА_2 скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у зв`язку з наступним. Так, ПАТ «СК «ПЗУ Україна» при поданні вказаної позовної заяви не було враховано того факту, що відповідачем не було подано письмового повідомлення про настання ДТП з поважних причин. Вказує, що у зв`язку із травмою, отриманою внаслідок ДТП та поганим самопочуттям, не мав змоги подати письмове повідомлення встановленого МТСБУ зразка до страхової компанії. Підтвердженням цього є довідка з Міського травматологічного пункту №2 від 06.08.2018 року про те, що відповідач дійсно перебував на амбулаторному лікуванні, а також, виписка з 8 міської клінічної лікарні від 07.02.2018 року, у якій зазначається про забій грудної клітки. Крім того, звертає увагу суду на те, що ПАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 26989,80 грн.на підставі Звіту №192335 від 09.02.2018 року про вартість відновл.юваного ремонту пошкодженого автомобіля DAF АE 45LF, д.р.н. НОМЕР_3 . При цьому, відповідача не було повідомлено оцінювачем ОСОБА_3 про час, місце проведення огляду вказаного транспортного засобу, про що також свідчить незаповнена графа «інший учасник справи» в Акті огляду транспортного засобу. Внаслідок того, що оцінювачем було порушено процедуру проведення експертизи транспортного засобу потерпілого, а саме: таку проведено без участі та належного повідомлення відповідача, є підстави констатувати, що визначений у сумі 26989,80 грн. шкоди, який підлягає відшкодуванню, не відповідає дійсності. Також, зі Звіту вбачається, що при проведенні експертизи не було враховано знос автомобіля, що наводить на сумніви щодо правильності визначення розмірі відшкодування. Крім того, зазначає, що навіть не зважаючи на неповідомлення відповідачем про настання страхової події у строк, передбачений законом, у позивача не виникло право на отримання відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, оскільки відразу ж після настання страхового випадку, позивач був повідомлений іншими учасниками ДТП та погодився сплатити страхове відшкодування. Більше того, сама страхова компанія не оспорює факт ДТП, що можна розцінювати як визнання позивачем ДТП від 03.02.2018 року страховим випадком. Враховуючи наведене, у страхової компанії була можливість самостійно перевірити обставини ДТП, які необхідні позивачу для запобігання безпідставних витрат, а відтак, письмове повідомлення позивача про настання ДТП жодним чином не вплинуло б на ситуацію. Вважає, що якщо страховик визнав випадок страховим та визначив розмір страхового відшкодування, то фактично втрачається право на відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу на підставі ненадання письмового повідомлення про настання ДТП. Отже, враховуючи те, що у даній справі наявна постанова Галицького районного суду м.Львова від 27.02.2018 року, у якій особою винною у настанні ДТП визнано відповідача, страхова компанія сплатила страхове відшкодування та не заперечує щодо настання страхового випадку, позовні вимоги ОСОБА_2 вважає безпідставними.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року заяву відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року справу у справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача – ОСОБА_4 скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника ПАТ «СК «ПЗУ Україна». Крім того, вказала, що позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Представник відповідача – ОСОБА_5 скерував на адресу суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Крім того, просить відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 22.01.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №АК 9851510, за яким страховик зобов`язався відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та ману потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля ЗАЗ 110557, д.р.н. НОМЕР_2 .

03.02.2018 року в м.Львові на вул.Тр.Глинянський, 21, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого автомобіля ЗАЗ 110557, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля DAF АE 45LF, д.р.н. НОМЕР_3 , що належить ТОВ СП «Росан», під керуванням ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження.

Відповідно до Постанови Галицького районного суду м.Львова від 27.02.2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. (а.с. 6)

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

05.02.2018 року власник пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля DAF АE 45LF, д.р.н. НОМЕР_3 , ТОВ СП «Росан» в особі ОСОБА_6 звернувся до Страховика із заявою про настання страхового випадку по договору страхування ОСЦПВВНТЗ (а.с.11).

ПАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатила ТЗОВ СП «Росан» страхове відшкодування в розмірі 26989,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12968 від 05.03.2018 року.(а.с.47).

Статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що відповідачем не було письмово повідомлено Страховика про дорожньо-транспортну пригоду протягом трьох робочих днів, а тому, з моменту виплати страхового відшкодування у нього виникло право регресної вимоги.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов визначених у підпункті 33.1.2пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відтак, з метою досудового вирішення питання про відшкодування суми сплаченого ТЗОВ СП «Росан» страхового відшкодування, ПАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулось до ОСОБА_2 з Вимогою 23.11.2018 року, однак, відповіді на таку не отримала, кошти на рахунок Страхової компанії не надходили. (а.с.48-49).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1 ч.1. ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки , відшкодовується винною особою.

Згідно вимог ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно п.36.2, ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до вимог п.33.1 ст.33 Закону, страхувальник зобов`язаний, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Судом встановлено, що потерпілий ТОВ СП «Росан» в особі ОСОБА_6 05.02.2018 року, тобто протягом трьох робочих днів після ДТП, звернувся до Страховика з письмовою заявою про настання страхового випадку.

В той же час, відповідач ОСОБА_2 у зв`язку із травмою, отриманою внаслідок ДТП та поганим самопочуттям перебував на амбулаторному лікуванні.

Разом з тим, суд бере до уваги той факт, що відповідно до пп.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідач підтвердив факт поважності причин, за яких він не мав можливості виконати передбачені законодавством зобов`язання, а тому, підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №753/16740/15-ц від 31.05.2017 року

При цьому суд бере до уваги те, що законодавством передбачений такий обов`язок для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами й запобігти необгрунтованим виплатам. При цьому, з матеріалів справи вбачається що до моменту страхового відшкодування потерпілому ТОВ СП «Росан», у страхувальника була можливість для перевірки інформації щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Пославської Вікторії Ігорівни в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько