Вирок № 95353508, 05.03.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/68/20

провадження № 1-кп/325/16/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

прокурора Широкова М.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Ковальова Д.В., Кірічка В.В.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – адвоката Лисенка С.Д.,

представника цивільного відповідача – адвоката Каталіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080330000202 від 07.05.2019 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Приазовське, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Токмак Запорізької області, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, не одружений, який тимчасово не зареєстрований, та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

в с т а н о в и в :

07 травня 2019 року приблизно о 12.00 годині, водій ОСОБА_2 , керував автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. Горького в смт. Приазовське Запорізької області у бік м. Мелітополь зі швидкістю 50-60 км/год. На шляху прямування, водій ОСОБА_2 наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, не впевнився у безпеці, виїхав на зустрічну смугу руху та почав виконувати маневр обгону автомобілів «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 , «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 , які рухалися попереду у попутному напрямку з меншою швидкістю, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який на перехресті почав виконувати маневр повороту ліворуч на ґрунтову дорогу. Внаслідок зіткнення автомобіль «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 відкинуло у правий бік, де він зіткнувся з автомобілем «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до втрати ним керованості та наступного виїзду за межі проїзної частини. В результаті дорожньо-транспортної події водію автомобіля «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

14.6. «Обгін заборонено:

а) на перехресті»

Порушення п. 14.6 Правил дорожнього руху України, вчинене водієм ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 07 травня 2019 року приблизно о 12.00 годині, він керував автомобілем «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався по вул. Горького в смт. Приазовське Запорізької області у бік м. Мелітополь. На шляху прямування, водій ОСОБА_1 наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, увімкнув лівий покажчик повороту та на вказаному перехресті, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав виконувати маневр повороту ліворуч на ґрунтову дорогу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який виконував його обгін в цей момент. Внаслідок зіткнення автомобіль «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 відкинуло у правий бік, де він зіткнувся з автомобілем «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до втрати ним керованості та наступного виїзду за межі проїзної частини. В результаті дорожньо-транспортної події водію автомобіля «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 було заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, вчинене водієм ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Суду пояснив, що рухався на робочому автомобілі «Volkswagen Transporter» синього кольору з смт. Приазовське зі швидкістю близько 50-60 км/год, віз солодощі – торти. Попереду нього в попутному напрямку рухалися три автомобілі в такому порядку (за віддаленістю): «Mazda 6», «Citroen Berlingo», «Volkswagen Passat» білого кольору. Відстань між його автомобілем та попереднім авто була близько 5 метрів. Потім автомобіль «Volkswagen Passat», який рухався попереду нього, увімкнув лівий показчик повороту, виїхав на зустрічну смугу і спробував обігнати автомобілі попереду, в цей час ОСОБА_2 рухався по своїй полосі. Коли водій «Mazda 6» почав поворот ліворуч, білий «Volkswagen» був на зустрічній смузі і загальмував, тому, щоб уникнути зіткнення з «Volkswagen Passat» білого кольору, він загальмував також, однак екстрене гальмування вже було неефективним, а смуги руху, як попутна так і зустрічна були зайняті, тому він прийняв ще лівіше, при цьому, ліва сторона його авто опинилася на ґрунтовій дорозі, де гальмування стало ще менше ефективним. Маневр обгону ОСОБА_4 почав приблизно за 100 м до повороту на ґрунтову дорогу. Білий «Volkswagen» та «Citroen» заважали об`їхати «Mazda 6» з правого боку. Вважає, що можливості уникнути зіткнення з «Mazda 6» у нього не було. Зіткнення відбулося правим переднім колесом його автомобіля з лівим колесом «Mazda 6» близько до краю проїзної частини. При цьому, в момент удару «Volkswagen» білого кольору був вже позаду його транспортного засобу. Після зіткнення з «Mazda 6» його авто почало обертатися. Цивільний позов не визнає.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Вважає, що він дотримувався правил дорожнього руху та переконався у безпечності повороту ліворуч. Суду пояснив, що він їхав на станцію технічного обслуговування по дорозі з смт. Приазовське в сторону міста Мелітополь на автомобілі «Mazda 6». В машині був сам. Виїхавши вже за межі населеного пункту, перш ніж увімкнути поворот, подивився в дзеркало заднього виду, де побачив лише «Citroen», який рухався позаду нього, по зустрічній полосі нікого не було. Лінія розмітки була переривчастою. Почав зменшувати швидкість і здійснювати поворот. Вже коли практично закінчив маневр повороту, відбулося зіткнення з «Volkswagen Transporter». Удар прийшовся в переднє ліве колесо, машину розвернуло на ту полосу по якій їхав спочатку, тобто десь на 180°. Після зіткнення вона знаходилась в некерованому стані, тому уточнює, що машину саме відкинуло, а не він її туди скерував. Не пам`ятає, чи було зіткнення з машиною потерпілого ОСОБА_3 . Цивільний позов не визнає.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими дослідженими доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що він 07.05.2019 року близько 11:20 год. їхав на автомобілі «Citroen Berlingo» на виїзд з смт. Приазовське в сторону міста Мелітополь, хотів з`їхати на ґрунтову дорогу. Проїхавши АЗС, яка знаходиться ліворуч від дороги перед собою побачив автомобіль «Mazda 6», який рухався з невеликою швидкістю (близько 30 км на годину) на відстані більше 10 метрів від нього. Позаду рухалась іномарка білого кольору на відстані близько 15 метрів від нього, більше машин позаду у дзеркало заднього виду він не бачив. Водій «Mazda 6» за 5-10 м до повороту увімкнув лівий показчик повороту. Потерпілий відреагував і взяв правіше, оскільки там був знак розширення дороги, потім продовжив рух прямо. Швидкість при випередженні «Mazda 6» у його авто була близько 40 км на годину. Проїхавши середину перехрестя з другорядною дорогою, почув звук гальмування і глухий удар зіткнення машин позаду себе з правої сторони. «Mazda 6» підлетіла у повітря в його сторону, відчув удар в ліву задню частину своєї машини. Після зіткнення ноги потерпілого вибило з водійського сидіння, він втратив керування педалями автомобіля, тому не міг загальмувати одразу. Машину розвернуло приблизно на 70-80 градусів, зад машини викинуло праворуч. Перед собою, буквально за метр, побачив, як почав обертатися «Volkswagen Transporter», якого до цього моменту не бачив взагалі. Машина потерпілого йшла під обочину, він встиг вивернути кермо, щоб вона не перекинулася. Обочина була глибиною більше 2 м, тому машину дуже трусонуло і був сильний удар, в результаті якого він отримав перелам 12-го хребця. Авто зупинилося не більше ніж за 10 м від обочини дороги, з під капоту побачив пар, відчинив двері, вискочив і почув сильну біль у спині. Виявилося, що удар прийшовся в заднє ліве колесо. До нього підбігли люди, сказали щоб, ліг на траву та не рухався, потім його відвезли на рентген в м. Мелітополь. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2019 році, їхав з дружиною в напрямку міста Мелітополь з смт. Приазовське на автомобілі «Volkswagen Passat» білого кольору. Видимість була доброю, асфальт сухий, день сонячний. Попереду їхали дві машини – перша «Mazda 6», а за нею інша, яка саме не пам`ятає через сплив часу. Рухалися зі швидкістю близько 30 км на годину. Біля кам`яного хреста на виїзді з смт. Приазовське водій «Mazda 6» увімкнув лівий покажчик повороту та почав маневр повороту. В цей момент свідок прийняв праворуч, більше на узбіччя, як це зробив і водій авто, що рухалось попереду нього. Не пам`ятає хто їхав позаду нього, автомобіль «Volkswagen Transporter» в дзеркалі заднього виду він не бачив. У зустрічному напрямку автомобілів теж не було. Потім він побачив, як мікроавтобус синього кольору здійснює обгін по зустрічній смузі руху і їхав з високою швидкістю, більше 90 км на годину. В момент зіткнення «Mazda 6» вже була на зустрічній полосі, тобто вже виконувала маневр повороту. Удар прийшовся в задню частину «Mazda 6», після чого «Volkswagen Transporter» почав обертатися. Свідок не бачив як ОСОБА_3 злетів у кювет і як відбулося зіткнення машини потерпілого з іншою машиною. Потерпілого ОСОБА_3 побачив вже в кюветі, коли зупинив своє авто на узбіччі. Коли підійшов до потерпілого, той скаржився на біль у спині. Пошкодження було у трьох машин, у машини ОСОБА_3 , на думку свідка, пошкодження з`явились в результаті з`їзду в кювет. Свідок бачив, що водій мікроавтобуса сам вийшов з авто, до водія «Mazda 6» він не підходив.

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює заправником на АЗС «Укрнафта» біля якої сталося дане ДТП, в той день саме перебував на зміні. Самого зіткнення не бачив, оскільки вийшов подивитися, коли почув звук зіткнення і зрозумів, що сталася аварія, бачив лише наслідки. Точно не пам`ятає де знаходились автомобілі, які були учасниками ДТП. Один автомобіль знаходився в полі, дві машини на правій стороні дороги, мікроавтобус лежав перевернутий на лівій стороні дороги.

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 07.05.2019 року внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом дорожньо-транспортної пригоди;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.05.2019 року, відповідно до якого слідчим проведено огляд ділянки автодороги з під`їзною ґрунтовою дорогою, перехрестя нерівнозначних доріг при виїзді з смт. Приазовське в бік м. Мелітополь. На місці події виявлено транспортні засоби: автомобіль «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 , «Citroen Berlingo» р.н. НОМЕР_3 , «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 . Також, на схемі зафіксовано розташування осипу скла. Автомобіль «Mazda 6» має пошкодження у вигляді відірваного лівого переднього колеса, вм`ятини лівого переднього крила, подряпини переднього бамперу по правий бік. На автомобілі «Citroen Berlingo» видимих пошкоджень не виявлено, крім вм`ятини та подряпин у районі заднього лівого колеса. «Volkswagen Transporter» має загальні пошкодження, сконцентровані більше з правого боку, у вигляді вм`ятин та ковзання в результаті зіткнення та деформації даху. Транспортні засоби вилучені. За результатом огляду складено схему місця ДТП, на якій відображені розташування транспортних засобів, які були учасниками ДТП, локалізація пошкоджень та слідів контактної взаємодії, нашарувань, відшарувань речовин на транспортних засобах, сліди на дорожньому покритті, наявність деталей та інших об`єктів. Також до протоколу додано фототаблицю.

- постановою слідчого від 07.05.2019 року, згідно з якою транспортні засоби визнані речовими доказами і приєднані до кримінального провадження;

- висновком експерта № 19-44 від 28.05.2019 року, відповідно до якого на момент експертного дослідження ходова частина, робоча гальмівна система та рульове управління автомобіля «Citroen Berlingo» р.н. НОМЕР_3 знаходиться у працездатному стані;

- висновком експерта № 19-43 від 30.05.2019 року, відповідно до якого на момент експертного дослідження рульове управління автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 знаходиться у працездатному стані, робоча гальмівна система знаходиться в стані часткової відмови через руйнування гальмівного шлангу гальмівного механізму переднього лівого колеса, ходова частина знаходиться в непрацездатному стані, відмова в робочій гальмівній системі та у ходовій частині автомобіля в передній лівій підвісці у вигляді руйнування нижнього важелю, руйнування поворотного кулаку та деформації кріплення верхнього важелю виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком експерта № 19-45 від 30.05.2019 року, відповідно до якого на момент експертного дослідження робоча гальмівна система та рульове управління автомобіля «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані, ходова частина знаходилася в непрацездатному стані. Відмови у ходовій частині автомобіля у вигляді руйнування нижнього важелю підвіски переднього лівого колеса, руйнування маточини у верхній частині в місці кріплення амортизаційної стійки, руйнування важелю підвіски заднього правого колеса виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком судово-медичного експерта № 152 від 24.06.2019 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: закритий компресійний перелом тіла 12-го грудного хребця з ушкодженням його верхньої замикаючої пластинки і розвитком центрального відносного стенозу хребетного каналу, які кваліфікуються як середньої тяжкості, що спричинили за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я. Дані ушкодження утворились за механізмом тупої травми від переважної дії травмуючої сили по осі хребта, можливо у водія легкового автомобіля в умовах ДТП 07.05.2019 року;

- висновком судово-медичного експерта № 5 від 08.01.2020 року, згідно з яким закритий компресійний перелом тіла 12-го грудного хребця з ушкодженням його верхньої замикаючої пластинки і розвитком центрального відносного стенозу хребетного каналу у ОСОБА_3 утворився за механізмом тупої травми від переважної дії травмуючою сили з вектором по осі хребта (вертикально);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.08.2019 року, згідно з яким слідчий за участю понятих і потерпілого ОСОБА_3 провів слідчий експеримент на місці події. Під час слідчої дії потерпілий розповів про обставини ДТП, та показав на місці, як рухалися автомобілі перед пригодою. ОСОБА_3 показав місце, в якому, на його думку, сталося зіткнення автомобілю «Volkswagen» синього кольору з «Mazda 6», яке розташоване на відстані 0,4 м від кінця осьової лінії розмітки 1.1 та 2,6 м від осьової лінії розмітки 1.1. Також вказав на місце зіткнення «Mazda 6» з його автомобілем, яке розташоване на відстані 8,3 м від кінця осьової лінії розмітки 1.1 у бік м. Мелітополь та 3,0 м від осьової лінії розмітки 1.1. Далі ОСОБА_3 вказав з якого місця автомобіль «Mazda 6» почав здійснювати поворот ліворуч та як відносно ширини проїзної частини рухався до здійснення маневру. Так відстань від передньої частини автомобіля до місця зіткнення склала 1,3 м. Відстань від лівих коліс до осьової лінії розмітки 1.1 склала 0,6 м. Та довжина дуги повороту до місця зіткнення (з урахуванням місця контакту на автомобілі) склала 4,7 м. ОСОБА_3 , спостерігаючи за заїздами експериментального автомобілю пояснив, що автомобіль «Mazda 6» до місця зіткнення рухався приблизно так. Потерпілий не зміг вказати чи раніше «Mazda 6» почала виконувати поворот ліворуч, ніж «Volkswagen Transporter» виїхав на зустрічну смугу. До протоколу складена схема, на якій відображені відомості, повідомлені потерпілим.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.08.2019 року, згідно з яким слідчий за участю понятих і свідка ОСОБА_5 провів слідчий експеримент на місці події. Під час слідчої дії свідок розповів, що він рухався на «Volkswagen Passat» білого кольору попереду нього їхали «Mazda 6» та «Citroen» білого кольору. Коли «Mazda 6» метрів за 15 до повороту увімкнув лівий покажчик повороту та рухався зі швидкістю 10-15 км/г, автомобіль Citroen прийняв правіше, теж саме зробив і свідок. В цей час боковим зором він побачив як по зустрічній смузі в напрямку м. Мелітополь зі швидкістю 120-140 км/г рухався автомобіль «Volkswagen» синього кольору, який в подальшому здійснив зіткнення автомобілем «Mazda 6», який в той момент почав виконувати маневр повороту ліворуч. Далі автомобіль «Mazda 6» від зіткнення розвернуло та правою передньою частиною він зіткнувся з лівим заднім колесом автомобіля Citroen білого кольору, який від зіткнення змінив напрямок руху ліворуч та виїхав за межі проїзної частини у лівий кювет. Вказати місце зіткнення «Mazda 6» з «Volkswagen Transporter» не може. Свідок не бачив з якого місця автомобіль «Mazda 6» почав здійснювати поворот ліворуч та як відносно ширини проїзної частини рухався до здійснення маневру. Також не зміг вказати чи раніше «Mazda 6» почала виконувати поворот ліворуч, ніж «Volkswagen Transporter» виїхав на зустрічну смугу. До протоколу складена схема, на якій відображені відомості, повідомлені свідком.

- висновком експерта № 19-108 від 26.09.2019 року, відповідно до якого водій автомобіля «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 14.6, 12.4, 12.9 розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України; водій автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України; в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Citroen Berlingo» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В заданій дорожній ситуації, технічна можливість уникнути пригоду з боку водія автомобіля «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 залежала від виконання ним вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді зі сторони водія автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Citroen Berlingo» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Дії водія автомобіля «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.п.14.6, 12.4, 12.9, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм ОСОБА_2 вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України не вбачаються.

- протоколом додаткового огляду від 20.09.2020 року, відповідно до якого слідчий Попов Д.О., на місці події зафіксував, що відстань між кінцем осьової лінії дорожньої розмітки 1.1 та кілометрового стовпчика «473» складає 351 метр. Також з метою відтворення сліду подряпини на поверхні покриття проїзної частини автодороги дугообразної форми, який утворився внаслідок відкидання автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 після зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter» р.н. НОМЕР_1 . Крейдою було позначене місце початку вказаного сліду яке розташоване на відстані 351,6 м від кілометрового стовпчика «473» у бік смт Приазовське та 1,0 м від лівого краю зустрічної смуги проїзної частини у бік м. Мелітополь. Та крейдою було позначене місце закінчення вказаного сліду яке розташоване на відстані 340 м від кілометрового стовпчика «473» у бік смт. Приазовське та 1,0 м від правого краю проїзної частини у бік м.Мелітополь. Таким чином було встановлено, що довжина дуги вказаного сліду складає 12,5 метрів.

На переконання суду, наведеними доказами у сукупності беззаперечно підтверджено, що водій ОСОБА_2 в порушення вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху, перед перехрестям виїхав на зустрічну смугу руху, та продовжуючи на ній рух на перехресті виконував обгін транспортних засобів, що рухались попереду нього. При цьому, такі небезпечні дії призвели до зіткнення з автомобілем «Mazda 6», який виконував маневр повороту ліворуч на цьому ж перехресті. Від зіткнення автомобіль «Mazda 6» втратив керованість і зіштовхнувся з автомобілем потерпілого. Тому для суду є очевидним, що порушення пункту 14.6. Правил дорожнього руху ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією, що зазначено у висновку експерта № 19-108 і під час судового розгляду не спростовано.

Суд відхиляє заперечення захисника про недостовірність висновку експерта № 19-108 через те, що додаткові вихідні дані були надані експерту слідчим, а не слідчим суддею, який призначав експертизу, з огляду на таке. Експертиза була призначена слідчим суддею за клопотанням слідчого у передбаченому КПК України порядку, який діяв на момент призначення такої експертизи. Водночас, кримінальний процесуальний закон не визначав обов`язку зазначення вихідних даних і їх отримання виключно від посадової особи, яка призначила експертизу. Так, відповідно до п. 2 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 17.07.2017 року № 591, термін «вихідні дані» вживається у значенні об`єкту дослідження та порівняльного матеріалу. Відповідно, суд не вважає порушенням КПК те, що додаткові вихідні дані були отримані експертом від слідчого у даному кримінальному провадженні, на якого і покладалось надання експерту необхідних для експертизи матеріалів.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що автомобіль «Volkswagen Passat», який рухався попереду нього, також здійснював обгін і виїхав на зустрічну смугу руху, суд вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_3 . Крім того, такі показання позбавлені логічного сенсу, оскільки ОСОБА_2 пояснював, що автомобіль «Volkswagen Passat» створював для нього перешкоду, коли почав гальмувати, і при цьому одночасно обвинувачений зазначив, що під час виїзду цього автомобіля на зустрічну смугу руху, він знаходився на своїй смузі, що виключає створення автомобілем «Volkswagen Passat» перед ним перешкоди. Водночас, обвинувачений не зміг пояснити суду, що саме заважало йому у даній дорожній ситуації, у разі наявності перешкоди прийняти правіше, як це зробив потерпілий, а не виїжджати на зустрічну смугу руху, по якій, як стверджує обвинувачений рухався і гальмував автомобіль «Volkswagen Passat». На переконання суду, такі показання обвинуваченого не узгоджуються не тільки з іншими доказами по справі, а навіть між собою, і тому суд розцінює їх як лінію захисту.

Водночас, порушення ОСОБА_2 пунктів 12.4, 12.9, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України, а саме щодо перевищення ним дозволеної швидкості руху та перетинання суцільної осьової лінії розмітки, під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження.

Так, стороною обвинувачення не було надано належних і достовірних доказів, які би підтверджували те, що ОСОБА_2 під час пригоди рухався зі швидкістю 60 км на годину, як вказано в обвинувальному акті. В судовому засіданні обвинувачений наполягав, що рухався зі швидкістю від 50 до 60 км на годину, при цьому відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, швидкість 50 км на годину є дозволеною у населеному пункті. У досліджених судом висновках експертиз, швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_2 експертним шляхом не визначалась, а висновки про порушення пунктів 12.4, 12.9 зроблені експертом з уже заданих слідчим вихідних даних про перевищення швидкості обвинуваченим. У протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_5 вказано про те, що автомобіль «Volkswagen Transporter» рухався зі швидкістю 120-140 км/год, а в судовому засіданні свідок вказав, що швидкість була приблизно 90 км/год. В обвинувальному акті взагалі зазначено, що швидкість руху автомобіля «Volkswagen Transporter» була 60 км/год. Наведене свідчить про суперечливість показань свідка щодо швидкості руху автомобіля обвинуваченого. В будь-якому випадку, швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 неможливо достовірно встановити з показань свідка, оскільки вони ґрунтуються на припущенні і суб`єктивному сприйнятті особою обставин події. Будь-яких інших об`єктивних даних, які би підтверджували швидкість руху автомобіля ОСОБА_2 суду не надано, а відповідно до принципу змагальності суд не вправі самостійно ініціювати збирання доказів. У зв`язку з цим, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що швидкість руху автомобіля ОСОБА_2 перевищувала максимально дозволену у населеному пункті - 50 км/год, і тому виключає з обвинувачення порушення обвинуваченим пунктів 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху.

Також, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 перетнув суцільну осьову лінію розмітки, і цим порушив розділ 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Проте, в судовому засідання обвинувачений пояснив суду, що при виїзді на зустрічну смугу руху він перетнув переривчасту лінію розмітки, а не суцільну і почав обгін приблизно за 100 метрів до перехрестя. Оцінюючи цю частину обвинувачення суд звертає увагу, що досліджені судом докази не містять інформації про місце виїзду автомобіля ОСОБА_2 на зустрічну смугу руху, і яка була лінія дорожньої розмітки в цей момент на дорозі. Експертним шляхом такі дані також не встановлювались. У зв`язку з цим, суд вважає недоведеним порушення обвинуваченим розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху і також виключає це з обвинувачення.

Крім того, суд погоджується з доводами сторони захисту і не приймає до уваги протокол додаткового огляду від 15.08.2019 року за участю ОСОБА_2 , оскільки у такому протоколі не визначено процесуальний статус ОСОБА_2 як особи, яка приймала участь у слідчій дії. Крім того, зі змісту протоколу слідує, що насправді огляд місця події не проводився, а слідча дія полягала у відібранні показань у ОСОБА_2 , і пропозиції показати на місці, як рухались транспортні засоби, що і було ним зроблено. Таким чином, по суті слідчий за участі ОСОБА_2 провів слідчий експеримент, який назвав додатковим оглядом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 87, п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист. Недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

На переконання суду, проведення такої слідчої дії з урахуванням невизначеності процесуального статусу ОСОБА_2 , який в подальшому був визнаний підозрюваним, а також не роз`ясненні йому права мати захисника при такій слідчій дії, свідчать про порушення права на захист та унеможливлюють використання таких показань при доведенні його винуватості у суді, і тому такий протокол відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 87, п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України визнається недопустимим доказом і не враховується судом.

Водночас, суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що обвинувальний акт складено не уповноваженим слідчим ОСОБА_7 , який не був включений у групу слідчих у даному кримінальному провадженні, з огляду на таке.

Згідно з постановою про доручення досудового розслідування кримінального провадження слідчий групі від 07.05.2019 року, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні доручено слідчим Попову Д.О. і Рощину В.С.

Відповідно до витягу з ЄРДР у даному кримінальному провадженні від 16.12.2019 року, внесені відомості, що слідчий Кудрявцев М.Ю. входить до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор на підтвердження повноважень слідчого Кудрявцева М.Ю. надав відомості з ЄРДР, відповідно до яких 10.12.2019 року в електронному вигляді були внесені відомості про призначення слідчого Кудрявцева М.Ю., та копію постанови про включення його до групи слідчих від 12.12.2019 року, і додатково пояснив, що така постанова не долучалась до матеріалів кримінального провадження, оскільки не містить доказової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Статтею 39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 490/10025/17: «КПК не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, викладалося у формі постанови. Частина 3 статті 110 КПК передбачає, що постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбачених цим Кодексом, або коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Аналіз положень КПК свідчить про те, що визначення слідчого чи прокурора не є тим випадком, для якого Кодекс вимагає винесення постанови. Цей висновок можна зробити зі співставлення двох пунктів частини 2 статті 39 КПК: в пункті 1, який стосується визначення слідчого, слідчих або старшого слідчої групи керівником органу досудового розслідування, постанова не згадується, у той час як пункт 2 для відсторонення слідчого від розслідування прямо вимагає вмотивованої постанови. Частина 1 статті 37 КПК не визначає, у якому вигляді має прийматися рішення про визначення процесуального керівника у розслідуванні».

Виходячи із викладеного, суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність повноважень у слідчого Кудрявцева М.Ю. у даному кримінальному провадженні, оскільки такі повноваження підтверджені офіційними відомостями з ЄРДР, а прийняття постанови з цих питань не передбачено КПК і тому не може вимагатись від керівника органу досудового розслідування.

З цих же підстав суд вважає, що не відкриття такої постанови стороні захисту, у разі її винесення, не свідчить про відсутність повноважень у слідчого, і не тягне незаконності проведених ним процесуальних дій.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, які в сукупності узгоджуються між собою, суд приходить до переконання, що вони є достовірними і свідчать про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення суд зазначає, що йому інкримінується те, що він порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, тобто не переконався у безпечності свого маневру – повороту ліворуч. Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що перед тим, як вчиняти маневр, він подивився назад і на зустрічній смузі не було транспортних засобів.

Дослідженими судом доказами беззаперечно підтверджено, і не оспорюється обвинуваченим, що він дійсно здійснював поворот ліворуч у зазначеному в обвинувальному акті місці, попередньо увімкнувши лівий показчик повороту, при цьому здійснення повороту ліворуч у цьому місці дозволено.

На підтвердження невиконання ОСОБА_1 пункту 10.1 Правил дорожнього руху, сторона обвинувачення надала висновки експертиз:

- висновок експерта № 19-108 від 26.09.2019 року, відповідно до якого технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді зі сторони водія автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

- висновок інженерно-транспортної експертизи № 19-14 від 24.01.2020 року, відповідно до якої експертом зазначено:

Дії водія автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 невідповідні вимогам п.10.1 Правил Дорожнього руху України і знаходяться у причинному зв`язку із зіткненням автомобілів «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 та «Citroen Berlingo» р.н. НОМЕР_3 . Технічна можливість з боку водія автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 уникнути зіткнення з автомобілем ««Citroen Berlingo» р.н. НОМЕР_3 залежала від виконання ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 10 ст. 101 КПК України, висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Надаючи оцінку зазначеним висновкам експертиз, суд звертає увагу, що в обох експертизах при визначенні порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху експерти виходили із того, що на момент початку виконання ОСОБА_1 повороту ліворуч, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 вже рухався по зустрічній смузі руху.

При цьому експертами вказано, що технічна можливість уникнути зіткнення для водія ОСОБА_1 залежить від того, чи виконав він пункт 10.1 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні було допитано судового експерта ОСОБА_8 , який пояснив, що висновок про те, що на момент початку виконання ОСОБА_1 повороту ліворуч, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 вже рухався по зустрічній смузі руху, було зроблено ним виходячи з інтерпретації вихідних даних, заданих для проведення експертизи. Після зіткнення, автомобіль «Mazda 6» був у некерованому стані.

Натомість, під час розгляду кримінального провадження суду не було надано жодних доказів, які би дозволяли стверджувати, що перед виконанням ОСОБА_1 повороту ліворуч автомобіль під керуванням ОСОБА_2 вже рухався по зустрічній смузі руху. Відповідно до показань свідків і потерпілого, а також відомостей слідчих експериментів, невідомо, хто почав виконувати маневр раніше – ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху чи ОСОБА_1 почав повертати ліворуч.

Тому, в даній ситуації, суд враховує, що згідно з пунктом 10.4 Правил дорожнього руху, водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Суд зазначає, що наведене положення чітко регламентує дії водія при повороті ліворуч та не покладає на нього обов`язок при виконанні такого маневру давати дорогу транспортним засобам, які рухаються по зустрічній смузі руху у попутному напрямку. Це пояснюється тим, що відповідно до п. 14.6 Правил дорожнього руху, обгін на перехресті заборонено.

Крім того, відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Це означає, що кожен водій під час руху не повинен передбачати настання небезпеки, створеної іншими учасниками руху.

У постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року у справі № 585/8/16-к, касаційний суд при розгляді схожої ситуації (водій так само обвинувачувався в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, а саме що він не впевнився в тому, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав виконувати поворот ліворуч з крайнього лівого положення, не надавши дорогу попутному транспортному засобу, який в цей час здійснював обгін його автомобіля на зустрічній смузі руху), зазначив:

«У випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Із огляду на конкретні обставини справи, те, що ОСОБА_2 не зміг уникнути зіткнення, не може бути поставлено йому за провину, тому що він не зобов`язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм; він не передбачав і не мав можливості передбачити, що перед початком здійснення його маневру повороту ліворуч, в цей час буде здійснювати обгін його автомобіля на зустрічній смузі руху мотоцикл «HONDA PC 34» під керуванням НОМЕР_5 ».

Так само, на переконання суду у даній ситуації, водій ОСОБА_1 , виконуючи поворот ліворуч мав право обґрунтовано розраховувати, що на цій ділянці дороги, де обгін заборонено, у попутному напрямку не будуть рухатись інші учасники дорожнього руху, та не повинен був виходити з можливості порушення Правил дорожнього руху іншим учасником руху – водієм ОСОБА_2 , який здійснював заборонений обгін на перехресті. При цьому, згідно з описовою частиною висновку експерта № 19-108 від 26.09.2019 року, саме водій ОСОБА_2 створив небезпечну ситуацію на дорозі і небезпеку для руху собі, як водієві, та іншим учасникам дорожнього руху (а.с. 38 Т. 2).

Протилежний висновок суду нівелював би пункт 1.4 Правил дорожнього руху, що є неприпустимим.

З цих підстав, суд не погоджується з висновками судових експертиз № 19-14 від 24.01.2020 року та № 19-108 від 26.09.2019 року в частині порушення ОСОБА_1 пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

Оскільки будь-яких інших доказів винуватості ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху стороною обвинувачення не надано, він підлягає виправданню за відсутності складу кримінального правопорушення в його діях.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд приймає до уваги ступень тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, у редакції санкції ч. 1 ст. 286 КК України станом на момент вчинення кримінального правопорушення - є кримінальним проступком, а також особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, судом не встановлені.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_2 основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини 1 ст. 286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням того, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, відсутності негативної інформації про його особу, позиції потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування ним покарання, а тому до призначеного судом покарання слід застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на певний строк.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання суд приймає до уваги, що у даному кримінальному провадженні відсутні обтяжуючі обставини, негативної інформації про репутацію обвинуваченого, як про водія транспортного засобу, не надано, тому суд з урахуванням ст. 5 КК і санкції ч. 1 ст. 286 КК України в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення, вважає можливим не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Також, у даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 :

- до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно суми моральної шкоди 50 000,00 грн., вартості проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1500,00 грн.;

- до цивільних відповідачів ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», ПрАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" про стягнення солідарно матеріальної шкоди 92792,13 грн.

В судовому засіданні обвинувачені цивільний позов не визнали. Цивільні відповідачі також позов не визнали, у відзиві представник ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» зазначив, що розгляд цивільного позову виходить за межі завдань кримінального судочинства, оскільки виникає з договірних відносин, із заявою про страхове відшкодування позивач не звертався. Крім того, відповідно до ремонтної калькуляції від 03.01.2020 року, загальна сума збитку потерпілого складає 43654,41 грн. Від представника ПрАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" подана заява про розгляд справи без його участі, у якій зазначено, що розгляд даного позову пов`язаний з договірними відносинами, а тому виходить за межі завдань кримінального судочинства.

Цивільний позов в частині матеріальної шкоди обґрунтований витратами на відновлювальний ремонт автомобіля та сумою автотоварознавчого дослідження, а в частині моральної шкоди - отриманням тілесних ушкоджень в результаті ДТП, дискомфортом і зміною звичного способу життя, необхідністю додаткового витрачання коштів, наслідками травм, які відчуваються і на даний час.

Відповідно до статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що згідно з полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 135133951 від 01.05.2019 року цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу – автомобіля «Mazda-6» д.н. НОМЕР_2 застрахована ПрАТ «СК АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», цивільна відповідальність володільця транспортного засобу – автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н. НОМЕР_1 застрахована ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно з полісом № АМ/6484274 від 25.12.2018 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням страхування цивільно-правової відповідальності обвинувачених, належними відповідачами в частині відшкодування матеріальної шкоди за ремонт транспортного засобу правильно визначено страхові компанії.

Проте, враховуючи, що судом вирішено виправдати обвинуваченого ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, то відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України, цивільний позов в частині вимог до ОСОБА_1 і ПрАТ «СК АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» слід залишити без розгляду.

В частині цивільного позову про відшкодування витрат на ремонт автомобіля, то потерпілим надано суду висновок спеціаліста № 40/19 від 05.09.2019 року, яким підтверджено суму відновлювального ремонту в розмірі 92792,13 грн. При цьому, страховою компанією такий доказ не спростовано, а надана калькуляція визначає суму матеріального збитку, що не є тотожним вартості відновлювального ремонту, витрати на який має понести потерпілий для відновлення свого порушеного права. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також, дослідженими судом доказами підтверджено, що потерпілий постраждав внаслідок ДТП, тривалий час перебував на лікуванні, було пошкоджено його автомобіль і він позбавлений можливості ним користуватись, і все це безумовно завдало йому моральної шкоди.

Визначений потерпілим розмір моральної шкоди в сумі 50 000 грн. суд вважає обґрунтованим і таким, що відповідає обставинам справи і характеру моральних переживань, і тому ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого.

Понесені потерпілим витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1500,00 грн. підтверджені квитанцією і також є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, але не охоплюються страховим відшкодуванням і тому їх слід стягнути з обвинуваченого.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судових експертиз в загальному розмірі 9734 грн. 62 коп. (1570,10 + 1570,10 + 2512,16 + 2512,16 + 1570,10) слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт з автомобілів «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 «Citroen Berlingo» д.н. НОМЕР_3 , «Volkswagen Transporter», д.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалами слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 10.05.2019 року підлягає скасуванню, з поверненням власникам та уповноваженим ним особам.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і клопотань про його обрання до суду не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 128, 129, 368, 370, 373-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, а саме, якщо він протягом іспитового строку — один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

Запобіжний захід ОСОБА_2 - не обирати.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і виправдати за відсутність складу кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 9734 (дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 62 коп. за реквізитами: за реквізитами: рахунок 31112115008009, одержувач УК у Шевч. р-ні м. Запоріжжя, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП).

Цивільний позов потерпілого - задовольнити повністю.

Стягнути з ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 24175269, м. Київ, вул. Глибочицька, 44) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ) суму матеріального збитку (страхового відшкодування) в розмірі 92792 (дев`яносто дві тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_7 , проживає: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ) суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп. та суму матеріального збитку в розмірі 1500 грн. 00 коп., а всього 51500 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Скасувати арешт з автомобіля «Citroen Berlingo» д.н. НОМЕР_3 , накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 10.05.2019 року, і який знаходиться на зберігання у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, та повернути його власнику – ОСОБА_3 .

Скасувати арешт з автомобіля «Mazda 6» р.н. НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 10.05.2019 року, і який знаходиться на зберігання у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, та повернути його власнику – ОСОБА_9 або уповноваженій нею особі за довіреністю ОСОБА_10 .

Скасувати арешт з автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 10.05.2019 року, і який знаходиться на зберігання у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, та повернути його власнику – ОСОБА_11 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам та потерпілому.

Суддя Є.В. Діденко