Рішення № 95351774, 04.03.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/111/2021

Номер справи 243/4051/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

« 04 » березня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Гончарової А.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Олійник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 5 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 16.07.2018 року по теперішній час навчається та перебуває на повному державному забезпеченні в Миколаївській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті № 7. Відомості про батька дитини, ОСОБА_2 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Мати дитини, ОСОБА_1 , утримується в ФКУ СІЗО-6 м. Москви. Під час відбування покарання ОСОБА_1 кілька разів надсилала листи, де повідомляла про те, що скоро повернеться та забере його додому. Адміністрацією закладу було запропоновано ОСОБА_1 після звільнення звернутись до ССД Добропільської міської ради для вирішення питання щодо повернення ОСОБА_1 в родину. За час перебування дитини в Миколаївській СЗОШІ №7 мати його матеріально на підтримувала, допомоги дитині не надавала. До ССД Добропільської міської ради з заявою про повернення малолітнього ОСОБА_1 його мати, ОСОБА_1 , не зверталась. ОСОБА_1 необхідно підтвердити соціально-правовий статус дитини, позбавленої батьківського піклування, що надасть йому можливість виховуватись в сімейному оточенні, бути влаштованим до сімейних форм виховання.

Враховуючи викладене, позивач просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів прибутків, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судове засідання представник позивача, Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради, не з`явився, суду надано клопотання про розгляд справи без присутності представника закладу, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 , повідомлялася про розгляд справи належним чином, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив.

Відповідно до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач, ОСОБА_1 , своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи у загальному провадженні, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Третя особа, Служба у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в судове засідання надала заяву про розгляд справи без участі свого представника, позов підтримала в повному обсязі, просила вирішити справу відповідно до чинного законодавства.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Микитівським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області від 04.07.2008 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до листа ССД Добропільської міської ради від 16.04.2020 року №315, відомості про батька дитини, ОСОБА_2 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.02.2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поміщено до приймальника-розподільника для дітей ГУНП в Харківській області на строк, необхідний для передачі його працівникам спеціалізованих установ держави постійного місця проживання.

Відповідно до повідомлення Люблинського районного суду м. Москви від 06.07.2018 року, вироком Люблинського районного суду м. Москви від 20.06.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. «в» ч.3 ст.158 КК РФ, і їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму. Строк відбування покарання рахувати з 28.09.2017 року.

Згідно з актом про невідвідування дитини, затвердженого директором Миколаївської СЗОШІ №7 від 28.04.2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховується в Миколаївській СЗОШІ №7 з 13.07.2018 року по теперішній час. За час перебування ОСОБА_3 в Миколаївській СЗОШІ №7, мати його не відвідувала, але два рази до школи надходили листи.

18.11.2019 року адміністрацією Миколаївської СЗОШІ №7 надано письмову відповідь матері підопічної дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , з якої вбачається, що дитина, ОСОБА_3 , перебуває у закладі з 13.07.2018 року і по теперішній час навчається і знаходиться на повному державному забезпеченні. Хлопець прибув до закладу з Центру соціально-психологічної реабілітації Добропільської міської ради згідно путівки ССД Донецької ОДА №276/7 від 09.07.2018 року та згідно рішення Добропільської міської ради від 14.06.2018 року №326. На теперішній час ОСОБА_3 навчається в 3 класі спеціальної школи, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування та ступінь інвалідності. У відповіді зазначено, що у разі коли протягом двох місяців після повернення з місця позбавлення волі або звільнення з-під варти, батьки не звернулись із заявою про повернення дитини, орган опіки та піклування збирає та готує документи, необхідні для порушення питання про позбавлення батьків їх батьківських прав. Роз`яснено, що для вирішення питання про повернення дитини, ОСОБА_3 може звернутись до ССД Добропільської міської ради.

Відповідно до довідки ССД Добропільської міської ради малолітній ОСОБА_3 має дідуся, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає в АДРЕСА_1 , проте, відповідно до письмової заяви ОСОБА_2 , він не може забрати дитину до себе через складне матеріальне становище.

Згідно з повідомленням Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 27.03.2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на тимчасово окупованій території ДНР в м. Горлівка.

Відповідно до довідки Департаменту інформатизації МВС України від 07.10.2020 року, станом на 28.09.2020 року за персонально-довідковим обліком єдиної інформаційної системи МВС України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Горлівка Донецької області, до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Миколаївської міської ради від 18.02.2021 року за №34, вважає доцільним позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї Постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як передбачає ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідач фактично не приймає участі у вихованні свого сина, не утримує його, не намагається повернути його до родини, суд доходить до висновку, що це свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення батьківський прав.

Таким чином, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Крім того, відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 2 статті 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав не звільняється щодо обов`язку утримання дитини.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст. 183 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення в частині стягнення аліментів - до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню, а саме: з відповідача можливо стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 141, 263-265,280,430 ЦПК України, ст.ст. 150, 151, 164, 181, 183, 191 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на його особистий рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10004/0570 філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» р/р № НОМЕР_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісяця, починаючи стягнення з 08.05.2020 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 2102,00 грн. на користь держави на р/р UA798999980000031211256026001, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, МФО 899998, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 05 березня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова