Ухвала суду № 95349509, 03.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/28551/19

Провадження №1-кп/127/874/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Рашевської Я.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Бондарчука В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 296 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020020000829 від 07.04.2019 року та №12020020020001647 від 13.11.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 296 КК України.

Прокурор Рашевська Я.В. в судовому засіданні, заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів з підстав необхідності забезпечення запобігання існуючим в кримінальному провадженні ризикам, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення трьох злочинів, останні з яких вчинені за обтяжуючих покарання обставин: рецидив злочинів та під час перебування обвинуваченим в стані алкогольного сп`яніння, обвинувачений обізнаний з місцем проживання свідків та потерпілих, являється особою раніше судимою, а тому продовжують існувати ризики можливості продовження вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, можливість переховування ним від органу досудового слідства та суду, а також незаконно впливу на свідків та потерпілих, запобігти яким неможливо шляхом застосування альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, враховуючи відсутність соціально-стримуючих факторів у обвинуваченого: відсутність постійного місця роботи та законного джерела доходу, та відсутність стримуючого впливу перебування на його утриманні матері похилого віку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Бондарчук В.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його підзахисного під вартою, зазначив, що прокурором не дотримано положення Глави 18 Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку заявлення клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , повідомленні прокурором ризики не підтвердженні письмовими доказами, повідомив суду, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, де він проживає разом з матір`ю похилого віку, яка потребує догляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки на його утримання перебуває матір похилого віку, яка часто хворіє та потребує його піклування.

Заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши обвинувальні акти та наявні у суду матеріали судового провадження, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд оцінивши підстави для застосування запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд при вирішенні клопотання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 185 КК України, які відносяться до тяжких злочинів та кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, яке являється нетяжким злочином, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На переконання суду, прокурором обґрунтовано ризики того, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, враховуючи кількість епізодів злочинної діяльності.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 немає достатніх соціально-стримуючих факторів та соціальних зв`язків, оскільки обвинувачений не працевлаштований, немає постійного законного джерела доходу, крім того, має непогашену та не зняту судимість. Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, оскільки їхні показання суд досліджує безпосередньо в судовому засіданні.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, в зв`язку з чим слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Відповідно, в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт слід відмовити з вищевикладених підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст. ст. 7, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, - з 03 березня 2021 року до 01 травня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко