Ухвала суду № 95348271, 02.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/28584/20

Провадження № 2/760/1443/21

УХВАЛА

02 березня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю:

секретаря судового засідання Соломахи А. П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Василевича В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні повторну заяву Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03 лютого 2021 року о 14-00 год.

18 січня 2021 року через канцелярію суду від Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників»надійшла заява про відвід судді Ішуніної Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 січня 2021 року визнано відвід необґрунтованим, заяву Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді Ішуніної Л. М. передано для її вирішення у порядку статті 33 ЦПК України.

22 січня 2021 року Солом`янським районним судом міста Києва відмовлено в задоволенні заяви Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід головуючому судді Ішуніній Л. М.

02 лютого 2021 року, через канцелярію суду, від Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» надійшла заява про відвід судді Ішуніної Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді.

03 лютого 2021 року продовжено розгляд справи під час якого представник відповідача втретє заявив відвід в усній формі, однак у зв`язку із поганим самопочуттям та закінченням робочого дня попросив оголосити перерву. Судом було задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву до 02 березня 2021 року.

В судовому засіданні 02 березня 2021 року представником відповідача було підтримано заявлений останнім 03 лютого 2021 року відвід.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді.

26 лютого 2021 року Громадською організацією «Україна проти свавілля чиновників», через канцелярію суду, вчетверте було подано заяву про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М., зі змісту якого вбачається, що існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності зазначеного судді, оскільки на думку відповідача, суддя відкрила провадження по справі № 760/28584/20 з порушенням вимог, встановлених нормами цивільного процесуального кодексу України. Крім того, відповідач посилається як на підставу для відводу, на ухвалу судді від 03 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М. у справі № 760/28584/20, посилаючись на те, що вона є немотивованою, та не була видана в день її постановлення відповідачу. Також відповідач зазначає, що суддя виявляє зацікавленість у розгляді справи, оскільки не відреагувала на прохання відповідача зробити зауваження позивачам, які на його думку заважали йому висловлювати позицію. Пояснив, що суддя перебуває у неприязних стосунках з ним, оскільки вона звернулася з заявою про втручання в діяльність судді з його боку до Генеральної прокуратури України та Вищої ради правосуддя, він, у свою чергу, звернувся до Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України та до правоохоронних органів про вчинення головуючим суддею злочинів. За таких обставин, на його думку, головуючий суддя не може бути неупередженим та об`єктивним при розгляді даної справи.

Згідно з частиною третьою статті 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідач в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України та просив відвести головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Представники позивача проти заявленого відводу заперечили та вказали на те, що підстави для відводу головуючого судді відсутні, посилаючись на зловживання представником відповідача своїми процесуальними правами. Крім того, звернули увагу суду на те, що вони не надавали своєї згоди на їхню відеозйомку представником відповідача в порядку статті 307 ЦК України, а тому просили останнього їх не знімати.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як на підставу для відводу судді Ішуніної Л. М. представник відповідача посилається на ті ж самі обставини, а саме, непогодження останнього з процесуальними рішеннями судді та звернення з відповідними заявами до правоохоронних органів, Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України та інших органів, що було предметом розгляду попередніх відводів головуючому судді в цій справі.

Крім того, даний відвід заявлено вчетверте з тих самих підстав, а відтак, заява представника відповідача про відвід судді Ішуніної Л. М. підлягає залишенню без розгляду.

Разом цим, суд звертає увагу на наступне.

Справа в суді перебуває на розгляді третій місяць, при цьому по суті справа не розглядалась, представник відповідач чотири рази подавав заяви про відвід судді, що свідчить про намір останнього затягнути розгляд справи.

Крім того, всі обставини, що зазначені в заяві, відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу.

Відповідно до частини п`ятої статті 39 ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно з частинами першою та другою, пунктом 10 частини третьої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Положеннями частин першої та другої статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене частиною третьою статті 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (Рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Європейський суд з прав людини визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

З викладеного можна зробити висновок, що під зловживанням процесуальними правами розуміється цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), перешкоджають гарантованому у пуекті 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Отже, з аналізу наведених норм права вбачається, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд з метою запобігання зловживанням правами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.

Таким чином, враховуючи, що підставами відводу є незгода з процесуальними рішенями судді та звернення представника відповідача з заявами до правоохоронних органів, Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України та інших органів, вже була предметом розгляду та не може бути підставою для його задоволення, суд дійшов висновку, що заявлений відвід заявляється вчетверте з підстав, розглянутих раніше, заявлений завідомо безпідставно, що спрямований на безпідставне затягування розгляду справи.

Отже дії представника відповідача щодо неодноразового звернення з необґрунтованими заявами про відвід судді, суд розцінює як зловживання процесуальними правами, що спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечить завданню цивільного судочинства.

З огляду на викладене вище та враховуючи, що відповідачем вчетверте заявляється відвід судді, суд приходить до висновку, що заява Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді Ішуніної Л. М. підлягає залишенню без розгляду, оскільки такі дії відповідача ускладнюють розгляд справи, перешкоджають вчиненню процесуальних дій, та є зловживанням процесуальними правами.

Крім того, суд звертає увагу учасників процесу, що згідно з частиною першою статті 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Враховуючи, що представники позивача не надавали своєї згоди на їх відеозйомку, суд вважає за необхідне вказати відповідачу, що він має право здійснювати зйомку судового засідання, але не знімати представників позивача, оскільки не отримував їхньої згоди на це.

Керуючись статтею 307 ЦК України, статтями 33, 36, 39, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повторну заяву Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації залишити без розгляду, визнавши зловживанням процесуальними правами.

Роз`яснити відповідачу, що він має право здійснювати відеозйомку судового засідання, але з урахуванням відсутності згоди представників позивача на їх зйомку, не повинен знімати останніх.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна