Рішення № 95347044, 23.02.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/1062/18

№ 2/610/24/2021

23.02.2021 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий: Стригуненко В.М.

за участі

позивача: представника - прокурора Євсюкова О.С.,

відповідачів: представника ОСОБА_1 – адвоката Гуменного Т.З.,

секретаря: Паточки А.М.,

розглянувши в місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними, скасування рішень та державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

Позивач просить:

1.визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 51-VI від 11.12.2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці»;

2.визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 243-VII від 07.07.2016 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці»;

3.скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2016 року № 15438964 державного реєстратора Балаклійської районної державної адміністрації Сідак М.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320255700:00:002:0080.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що ОСОБА_2 , працюючи у Савинській селищній раді Балаклійського району Харківської області на посаді спеціаліста-землевпорядника, під час підготовки документів за заявою її чололвіка ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність» не повідомила раду про конфлікт інтересів.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.

Тому прийняті рішення підлягають скасуванню (т. 1 а.с. 2-13, 31-33).

Відповідачем Савинською селищною радою було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки порушень земельного законодавства під час набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не було, а позбавлення права власності через притягнення його дружини до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення не передбачено жодним нормативно-правовим актом. В постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не ставиться під сумнів законність оскаржуваних рішень. Вважає, що оскаржувані рішення прийняті з врахуванням всіх вимог чинного законодавства України, оскільки законодавчі акти не мають заборони надавати у власність земельні ділянки громадянам, які працюють в органах місцевого самоврядування, та їх близьким особам. Крім того, ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачає, що цивільно-правова відповідальність повинна наступати тільки для винних осіб і тільки в установленому законом порядку, а ОСОБА_1 не був визнаний винним у корупційних діяннях. Зазначили, що державний реєстратор, рішення якого просить скасувати позивач, не є стороною у справі, тому позбавлений права висловити свою думку щодо цього(т. 1 а.с. 40-46).

Відповідачем ОСОБА_1 було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вказавши на законність набуття ним права власності на земельну ділянку. Зазначив, що такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку, Земельний Кодекс України не передбачає. Землевпорядник Савинської селищної ради ОСОБА_2 вже понесла відповідне адміністративне покарання. Оскільки оскаржувані рішення, якими йому надано у власність земельну ділянку, є ненормативними актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, то вони не можуть бути в подальшому скасовані. До того ж, за рішенням суду, яке набрало законної сили, у позові Савинської селищної ради про припинення права власності на вказану земельну ділянку було відмовлено у повному обсязі. Зазначив, що методичні рекомендації із застосування антикорупційного законодавства не можуть бути належною підставою для скасування його права власності на земельну ділянку з огляду на норми права та практику із застосування земельного законодавства (т. 1 а.с. 53-56).

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій позивач просив позов задовольнити. Вказав, що приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними чи іншими стосунками з особами. Зазначив, що конфлікт інтересів існує в усіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність рішення, навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює. Посилався на ст. 67 ЗУ «Про запобігання корупції» щодо визнання незаконними в судовому порядку за заявою прокурора нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) з порушенням вимог цього Закону. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд повинен визнати незаконним та скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, оскільки він суперечить актам цивільного закондавства і порушує цивільні права або інтереси (т. 1 а.с. 59-66).

Відповідачем Савинською селищною радою було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому просили в позові відмовити. Посилались на те, що відповідачі жожним чином не порушували вимоги законодавства України, водночас кожен громадянин має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, а притягнення дружини другого відповідача у справі до адміністративної відповідальності не позбавляє його можливості скористатися своїми правами. Тим більш, ОСОБА_1 за рік до винесення постанови про притягнення його дружини до адміністративної відповідальності провів державну реєстрацію свого права власності на вказану земельну ділянку (т. 1 а.с. 67-69).

За рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року в задоволенні позову було відмовлено (т. 1 а.с. 89, 91-102).

За постановою Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року залишено без змін (т. 1 а.с. 178, 179-189).

За ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 238-245).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.08.2020р. справа передана судді Стригуненко В.М. (т. 2 а.с. 3).

За ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 22.12.2020 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду (т. 2 а.с. 66).

За ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 21.01.2021 року було замінено первісного відповідача Савинську селищну раду Балаклійського району Харківської області належним відповідачем Савинською селищною радою Ізюмського району Харківської області (т. 2 а.с. 79).

В суді представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був представлений представником, клопотання про розгляд справи за його відсутності, відкладення розгляду справи не подавав.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного позову, підтримав доводи, які були наведені у відзиві на позов.

Представник відповідача Савинської селищної ради адвокат Биченко А.О.надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 82).

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Прокуратура в силу вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наділена повноваженнями щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин і охорони землі шляхом усунення порушень неправомірного володіння земельною ділянкою.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

В даному випадку, перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до відповідачів Савинської селищної ради та ОСОБА_1 , оскільки відсутній орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені повноваження на звернення до суду з таким позовом.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму повернення спірної землі із незаконного користування відповідача. Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення державі земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувачів.

Таким чином, прокурором наведено достатньо підстав для представництва держави в суді.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 , яка є дружиною відповідача ОСОБА_1 , працює на посаді спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області з 01.04.2003р. (т. 2 а.с. 20-23, 33) та на момент прийняття оскаржуваних рішень не була депутатом Савинської селищної ради VII скликання та не брала участі у голосуванні (т. 2 а.с. 24, 26-28, 30).

Рішенням № 51-VІ від 11 грудня 2015 року 3 сесії 7 скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці» селищна рада вирішила надати дозвіл ОСОБА_1 , який є чоловіком ОСОБА_2 , на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Савинської селищної ради комунальної власності, в межах населеного пункту смт. Савинці орієнтовною площею 2,0га, з метою отримання земельної ділянки у власність. ОСОБА_1 запропоновано надати проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці на розгляд та затвердження до селищної ради (т. 1 а.с. 14).

Рішенням Савинської селищної ради від 07 липня 2016 року № 243-VII затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці, який виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-правовий центр "Гранд" на замовлення ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6320255700:00:002:0080. Площа земельної ділянки - 2,0га. Надано ОСОБА_1 в приватну власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 2,0га із земель запасу комунальної форми власності, яка розташована в смт.Савинці (т. 1 а.с. 15).

За постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року у справі № 610/979/17, у якій постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року виправлено описку, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3502грн. В цій постанові зазначено, що згідно протоколів № 87, 88, 89, 91, 92 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 13 квітня 2017 року, ОСОБА_2 , займаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, зокрема: у землевпорядника Савинської селищної ради Тімонової Т.В. під час розгляду заяви свого чоловіка ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність» при виконанні своїх посадових обов'язків землевпорядника Савинської селищної ради, які полягали у підготовці та внесенні на розгляд ради пропозиції щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам після перевірки законності їх отримання, виник реальний конфлікт інтересів, в умовах якого ОСОБА_2 у порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також розглянула, перевірила законність отримання земельної ділянки та безпосередньо доповідала на засіданні земельної комісії та Савинської селищної ради вищевказане питання, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а.с. 16-18, 19).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 121222418 від 19 квітня 2018 року вбачається, що право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, площею 2,0га, розташовану за адресою: смт. Савинці, Балаклійський район, Харківська область, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року, номер запису про право власності № 15438964. (т. 1 а.с. 20, 21).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частин першої та третьої статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільські громади жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства-не більше 2,0 гектара (пункт «б» частини першої статті 121 ЗК України).

Згідно із частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області здійснено розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, в межах визначених законом повноважень. Рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області не суперечать актам цивільного законодавства та не порушують цивільні права та інтереси будь-яких осіб. Оскаржувані рішення були прийняті в порядку реалізації права громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки відповідно до безоплатної приватизації.

Доводи прокурора з посиланням на те, що рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 були прийняті в умовах конфлікту інтересів, оскільки останній є чоловіком землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області ОСОБА_2 , яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 , як землевпорядник, у силу своїх повноважень, участі у голосуванні при прийнятті оспорюваних рішень селищної ради участі не брала, тому не могла впливати безпосередньо на прийняті Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області рішення щодо надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, затвердження такого проєкту землеустрою та передачі землі у власність ОСОБА_1 .

Депутати селищної ради, як члени колегіального органу місцевого самоврядування, перед голосуванням за те, чи інше рішення ради, зобов`язані перевіряти його законність та несуть відповідальність за прийняття таких рішень.

Доказів того, що дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , як землевпорядник, у той чи інший спосіб, здійснювала вплив на депутатів Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, які голосували за прийняття оспорюваних у цій справі рішень, прокурором надано не було, що є його процесуальним обов`язком відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року у справі 610/1065/18 (провадження № 61-48923св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищенаведене, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в позові доводів, та правового обґрунтування позовних вимог.

Щодо скасування Савинською селищною радою свого рішення XIV сесії VII скликання № 243-VII Савинської селищної ради від 07 липня 2017 року суд зазначає наступне.

За рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року по справі № 610/2594/17 у задоволенні позову Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, про припинення права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, та скасування її державної реєстрації було відмовлено (т. 1 а.с. 49, 50).

У вказаному рішенні, яке набрало законної сили, вказано, що внаслідок вчинення дружиною відповідача ОСОБА_2 корупційного правопорушення, Рішенням XXV сесії VІІ скликання № 503-VІІ Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 09 червня 2017 року було скасовано рішення XIV сесії VІІ скликання № 243-VІІ Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 7 липня 2017 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці», яким відповідачу було надано у власність земельну ділянку.

Однак, рішення селищної ради є актами одноразового застосування і після їх реалізації вичерпують свою дію.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-р/2009 до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

В позові було відмовлено, оскільки рішення «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці», яким ОСОБА_1 було надано у власність земельну ділянку, є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, а тому не може бути в подальшому скасовано органом місцевого самоврядування. Це рішення позивач прийняв поза межами своїх повноважень і з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування». Тому це рішення позивача не має правового значення для вирішення даного позову і не може бути підставою для припинення права власності відповідача на земельну ділянку. Крім того, така підстава не передбачена і статтею 140 Земельного кодексу України.

Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд виходить з принципів судочинства про змагальність судового процесу та ухвалення рішення судом лише на підставі доказів, наданих сторонами.

Що ж стосується позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то вона не підлягає задоволенню, оскільки позивачем у визначеному ЦПК України порядку, не подано клопотання про залучення в якості відповідача Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області.

Крім того, дана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про скасування рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то судовий збір не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Повністю відмовити в позові.

Дата складання повного судового рішення 5 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, місцезнаходження: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Богданівська, б. 17.

Відповідач: Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64270, Харківська область, Ізюмський (кол. Балаклійський) район, смт. Савинці, вул. Соборна, б. 49, код ЄДРПОУ 04397106.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Головуючий В.М. Стригуненко