Рішення № 95347002, 01.03.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/913/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

представника позивача - адвоката Богельського І.В.,

представника відповідача - Пшеничної К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Дубровицької міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно. Про те, що ОСОБА_2 на її ім`я було складено заповіт, їй відомо не було. Про існування такого заповіту вона дізналася лише після смерті своєї баби ОСОБА_3 , яка була дружиною ОСОБА_2 . Для юридичного оформлення прав на спадкове майно, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Вона є спадкоєцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Однак, вчасно, у встановлений законом шестимісячний строк, вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту. Вважає, що строк для прийняття спадщини нею пропущей з поважних причин, а тому просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо вирішення позову поклалася на розсуд суду, однак заперечень при цьому не має.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно.

Для юридичного оформлення прав на спадкове майно, позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.15).

Позивачка ОСОБА_1 своєчасно не звернулася в нотарільну контору із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що не знала про існування заповіту, що був складений померлим ОСОБА_2 на її ім`я.

Згідно копії заповіту, спадкодавець ОСОБА_2 заповів належну йому на праві власності 1/3 частину квартири, що розташована в АДРЕСА_1 - онучці ОСОБА_1 (а.с.11).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 , однак приймати спадщину після його смерті вони не будуть та не мають заперечень щодо задоволення позову ОСОБА_1 .

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй Постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із досліджених судом доказів вбачається, що після відкриття спадщини, позивачка не встигла своєчасно оформити свої спадкові права через ряд об`єктивних причин, в тому числі через необізнаність про існування заповіту. Сукупність цих обставин суд вважає достатньо вагомими причинами, які перешкодили позивачці своєчасно особисто звернутися до нотаріальної контори по місцю знаходження спадкового майна, як це передбачено частиною 2 статті 1269 Цивільного кодексу України, у встановлений шестимісячний строк.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов є підставним і обгрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Суд визначає позивачці додатковий двохмісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, який обчислюється з часу набрання рішення законної сили.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційнйи номер НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення складено 05 березня 2021 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор