Рішення № 95346552, 22.02.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2527/20

Провадження № 2-194/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Литвинюк Ю.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач приватне підприємство «Обухівміськвторресурси» звернулось до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за надані послуги із вивозу побутових відходів, посилаючись на неналежне виконання відповідачами зобов`язань за користування послугами позивача та наявність заборгованості в розмірі 5 915 грн. грн. 72 коп., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, також просить стягнути з відповідачів солідарно на свою користь понесені судові витрати.

29 вересня 2020 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження та призначення справи до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

10 грудня 2020 року винесено ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені п позовній заяві. Пояснив, договір з надання послуг з вивезення побутових відходів є публічним, договір на підставі якого позивач надавав послуги відповідачам було опубліковано в засобах масової інформації, відповідачі протягом 1 місяця після опублікування відмови від укладення договору не подали, заперечень не представили, а тому договір є укладеним. За час надання послуг від відповідачів не надходило заяв з доказами припинення проживання у вказаній квартирі, а депутат не має повноважень встановлювати факт не проживання. Критерій надання послуг – дотримання графіку вивезення побутових відходів. Від відповідачів заяви про приєднання до договору оферти не має. Інших конкретних дій відповідачів не вчиняли, тому послуги надавались відповідно до публічного договору.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити в їх задоволенні. Пояснила, що позивач нараховує кошти за надання послуг за двома адресами. Про те, що договір було опубліковано в газеті вона не знала. Даний договір вона не читала і не ознайомлена з ним. Вважає, що договір між нею та позивачем не укладався. Графі вивезення побутових відходів позивачем не погоджувався. На вулиці не має жодного баку для сміття. В неї є акт депутата, який засвідчує факт не проживання відповідачів за зазначеною в позові адресою. Вона сплачує кошти за надання послуг з вивезення побутових відходів за іншою адресою, там де фактично проживає. А за адресою, вказаною в позові проживає лише одна особа – пенсіонер. Вона лише зареєстрована за даною адресою, проте фактично проживає в іншому місці. З приводу того, що вона не проживає за адресою, яка вказана в позові вона зверталась до позивача двічі, проте їй відмовили, оскільки мали сумніви щодо акту депутата про не проживання.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні з підстав недоведеності. Пояснив, договір про надання послуг не укладався, відповідно до договору, позивач зобов`язаний укласти договір, також мають бути заяви-приєднання. Відповідачі не надавали будь-яких заяв на приєднання та не сплачував кошти за вивезення побутових відходів за адресою зазначеною в позові, оскільки фактично відповідачі проживають за іншою адресою,за якою відповідно і сплачують кошти за надані послуги позивача. Крім того позивачем пропущено строки позовної давності.

Інші відповідач ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подала.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або опорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 та ст. 10 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Рішенням Обухівської міської ради № 223-12-УІI від 28.07.2016 року «Про визначення переможця конкурсу на вивезення побутових відходів для мешканців приватного сектору на території Обухівської міської ради» виконавцем послуги із вивезення побутових відходів для мешканців приватного сектору території Обухівської міської ради визначено приватне підприємство «Обухівміськвторресурси», що підтверджується копією рішення Обухівської міської ради.

У відповідності до ст. 35-1 Закону України «Про відході» та ст. 20,21 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» в редакції 2004 року позивачем було розміщено 24 вересня 2016 року в газеті «Обухівські вісті» №37 (708), в газеті «Обухівські вісті» №28 (750) від 22 липня 2017 року та газеті «Обухівські вісті» №2 (825) від 18.01.2019 року публічну оферту договору про надання послуг з вивезення побутових відходів.

30.09.2016 року, відповідно до положень пункту 31 постанови КМУ № 1173 від 16.11.2011 року «питання про надання послуг із вивезення побутових відходів», між ПП «Обухівміськвторресурси» та виконавчим комітетом Обухівської міської ради був укладений договір б/н «про надання послуг із вивезення побутових відходів на території Обухівської міської ради: приватної садиби забудови міста Обухова, сіл Теценки та Ленди», відповідно до якого позивач зобов`язався, згідно затвердженого графіку, надавати послуги із вивезення побутових відходів на території Обухівської міської ради: приватної садиби забудови міста Обухова, сіл Теценки та Ленди. Відповідно до розділу 8 договору, фінансове забезпечення господарської діяльності позивача забезпечується за рахунок грошових коштів, які надходять від споживачів. Вказаний договір набрав чинності 01.10.2016 року. З дати набрання чинності договору позивач відповідно до погодженого графіку, фактично розпочав та надає послуги із вивезення твердих побутових відходів мешканцям приватної садиби забудови міста Обухова, сіл Теценки та Ленди, що підтверджується копією договору.

30.09.2016 року відповідно до додатку № 1 до договору від 30.09.2016 року було затверджено графік вивезення побутових відходів, що підтверджується копією графіку.

03.03.2020 року було укладено додаткову угоду № до договору про надання послуг з вивезення утилізації твердих побутових відходів на території Обухівської міської ради: приватної садиби забудови міста Обухова, сіл Теценки та Ленди від 30.09.2020 року, що підтверджується копією додаткової угоди.

03.03.2020 року відповідно до додатку № 1 до договору від 30.09.2016 року було затверджено графік вивезення побутових відходів в новій редакції, що підтверджується копією графіку.

Відповідно до п.1 ч.7 Договору від 30.09.2016 року Виконавець зобов`язується укласти договори з мешканцями приватної садибної забудови міста Обухова сіл Таценки та Ленди про надання послуг з вивезення побутових відходів, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів».

Крім того, в газеті «Обухівські вісті» №28 (750) від 22 липня 2017 року, на яку зокрема посилається позивач, було опубліковано «Публічний договір про надання мешканцям приватного сектору та багатоквартирних житлових будинків послуг з вивезення побутових відходів». Відповідно до пункту 11.1 розділу 11 даного Публічного договору зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту отримання Виконавцем оформленої та підписаної Споживачем Заяви – приєднання та/або фактичної повної або часткової сплати Споживачем рахунку (квитанції) Виконавця за надані ним послуги із вивезення побутових відходів і діє до 30 вересня 2031 року.

Всі інші обставини, які покладені в основу позовних вимог суд вважає невстановленими під час судового розгляду, оскільки всупереч принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства позивачем не подано суду належні і допустимі докази на підтвердження існування таких обставин, об`єктивності та достовірності відповідних тверджень.

При наданні правової оцінки суті спірних правовідносин суд приймає до уваги наступне.

В свою чергу між позивачем, як виконавцем надання послуг з вивезення відходів та відповідачами, як споживачами даних послуг не укладалось будь-яких договорів, чи заяв-приєднання, а також відповідачами жодного разу не сплачувалися рахунки Виконавця за надані послуги, що могло б свідчити про виникнення договірних відносин між сторонами у справі.

Відповідачі дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідачі постійно проживають з 2012 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом депутата Обухівської міської ради від 06.10.2020 року та довідкою №5902 від 22.10.2020 року.

Посилання позивача на те, що публікація публічного договору в засобах масової інформації, є безумовною підставою для виконання його положень всіма без виключення споживачами, що проживають на місцевості визначеній у договорі, є безпідставними,оскільки відповідно до ст. 633 ЦК України обов`язковою умовою публічного договору є надання його стороною - підприємцем, зокрема, послуг кожному, хто до неї звертається.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Правовідносини, які могли виникнути між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції 2004 року, відповідно до якого невиконання споживачем передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, у випадку недоведеності надання їх йому чи користування ним такими послугами, не тягне за собою виникнення у нього будь-яких обов`язків щодо оплати за послуги, які йому не були надані (використані) та нормами Закону України «Про відходи».

Позивачем не надано доказів про те, що відповідачі зверталися до позивача про надання послуг, запропонованих у вищезазначеному договорі, а сама по собі пропозиція ПП "Обухівмісьвторресурси" по наданню послуг не може свідчити про обов`язковість такого договору для відповідачів та бути підставою покладення на них обов`язків, які випливають з такого договору.

Відповідно до ст. ст.642, 643 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Посилання позивача на те, що утворення побутових відходів є безумовним та природним фактором у процесі життєдіяльності фізичної особи, може мати місце лише за умови, що фізичні особи проживають в тому місці, або на тій місцевості.

Посилання позивача на положення ст..13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, яка вступила в дію 01.05.2019 року та численні правові позиції Великої палати Верховного Суду, є неспроможними, оскільки відповідно до положень вказаного Закону та судової практики, передбачено обов`язок споживача сплачувати рахунки виконавця послуги без укладеного договору лише у разі фактичного надання таких послуг.

Оскільки, відповідачі з 2012 року не проживають за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується доказами, а тому відповідачі не могли отримувати послуги з вивезення побутових відходів, а позивачем не надано жодних доказів фактичного надання таких послуг, відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості є безпідставними.

Доказів сплати відповідачами послуг по вивезенню побутових відходів саме за адресою надання таких послуг позивачем, вказаною у позові, суду не надано, відтак підтверджень приєднання відповідачів до публічного договору таким способом, суду не надано.

Виходячи з вищенаведеного, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин зазначених у позові, не надано доказів надання послуги з вивезення відходів, вимоги є безпідставними, та такими, що задоволенню не підлягають.

Суд оцінює позові вимоги на засадах диспозитивності цивільного судочинства в межах пред`явлених позовних вимог, тому вважає недоведеним факт укладення між сторонами правочину, на умовах якого ґрунтуються позовні вимоги.

Судом не встановлено фактичні обставини, покладені в основу позову, а саме сукупністю досліджених судом доказів не підтверджується факт наявності укладеного між сторонами відповідно до вимоги законодавства договору.

Суд вважає, що матеріали справи не містять переконливих доказів укладення договору саме з відповідачами, оскільки позивачем не подано належних і допустимих доказів, які б містили відомості про таку обставину. При цьому суд також враховує, що позивач неналежно виконав свої процесуальні обов`язки щодо доведення позовних вимог, шляхом подання письмових доказів не зміг створити передумови від всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи щодо обставин укладення і умов цивільно-правової угоди між сторонами, на підставі якої пред`явлено позов, що унеможливлює обґрунтовану правову оцінку доводам про правомірність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Навіть якщо приймати до уваги доводи про наявність заборгованості сукупність описаних вище обставин вказує на необґрунтованість поданого позивачем позову.

Таким чином, обставини, що покладені в основу позову не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний

розсуд.

Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Суд вважає, що позивачем не доведено обставин, які б породжували правові наслідки у виді виникнення зобов`язання сплатити визначені позовом кошти, тому достатніх підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 76 - 81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір на засадах змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, на підставі поданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених судом письмових доказах, не узгоджуються із чинним законодавством України, позивач всупереч вимогам ст.ст.12,13,81 ЦПК України не довів позовні вимоги належними і допустимими доказами, тому достатніх правових і фактичних підстав для задоволення позову суд не вбачає, а відтак позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з підстав недоведеності.

Підстав для застосування строку позовної давності за заявою представника відповідача суд не вбачає у зв`язку з відмовою у задоволенні позову по суті пред`явлених вимог, адже як визначено в п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року, положення ЦК України про позовну давність застосовується у випадку обґрунтованості позовних вимог (ст.267 ЦК України) та може бути підставою для відмови в задоволенні позову лише в разі його доведеності, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, що зроблено до ухвалення ним рішення; недоведеність вимог є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 понесених витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн., оскільки належними і допустимими доказами вони не підтверджені. Зокрема, факт дійсного понесення відповідних витрат належно не підтверджено, а докази цього є протирічливими. Договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі отриманих послуг, належний і повний розрахунок суми гонорару суду не представлено, розмір витрат у квитанції не узгоджується із розрахунком гонорару.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 82, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 203, 526, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 633, 642, 643 Цивільного кодексу України, ст.ст. 66-68, 160, 162, 191 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 19, 20, 21, 25, 29, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 15, 35-1 Закону України «Про відходи», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко