Рішення № 95342971, 02.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2021Справа № 910/4900/20За позовом Військової частини 3078 Національної гвардії України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Рівер Груп", м. Київ

про стягнення 185 912,00 грн, -

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Куниця В.Ю. (в порядку самопредставництва);

від відповідача: Яцук В.П. (в порядку самопредставництва).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.04.2020 року Військова частина 3078 Національної гвардії України (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Рівер Груп" (відповідач) суми пені в розмірі 89 900,00 грн та суми штрафу в розмірі 96 012,00 грн, що разом становить 185 912,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року у справі №910/4900/20 позовну заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

29.04.2020 року (в строк визначений судом) позивачем до суду була подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

27.05.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ним заявлено клопотання про розгляд справи в за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. У відзиві відповідачем зазначено, що ним не порушено строків поставки товару, оскільки при визначенні періодів прострочення мають враховуватись положення п. 5.1. Договору. Відповідач неодноразово доставляв товар позивачу, проте останній необґрунтовано відмовлявся від прийняття товару, зважаючи на наявність всіх товаро-супровідних документів. Відповідач наголосив на тому, що позивач повинен був розпочати приймання товару, як це визначено п. 5.4.1. Договору, скласти акт приймального контролю, в якому зазначити недоліки документів, а не відмовити у прийманні якісного товару.

Ухвалою від 01.06.2020 року розгляд справи №910/4900/20 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 07.07.2020 року.

09.06.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ним зазначено, що під час здійснення поставки відповідачем на склад позивача товару, позивачем було відмовлено у прийнятті товару на законних підставах.

В засіданні 07.07.2020 року в справі було оголошено перерву до 15.09.2020 року.

15.07.2020 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що дії позивача щодо безпідставного та необґрунтованого неприйняття товару та одноособове оформлення актів не відповідають умовам укладеного Договору та порушують права відповідача. Окрім того, відповідач наголосив на тому, що наявність претензій до документів не є підставою для неприйняття якісного товару.

В засіданні 15.09.2020 року в справі було оголошено перерву до 03.11.2020 року.

28.10.2020 року позивачем подано до суду письмові пояснення в яких зазначено, що відмова від прийняття товару є обґрунтованою, з огляду на зазначені в актах обставини.

Судове засідання 03.11.2020 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.

Ухвалою від 26.11.2020 року сторін було повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 19.01.2021 року.

В засіданні 19.01.2021 року в справі було оголошено перерву до 02.03.2021 року.

27.01.2021 року відповідачем подано до суду письмові пояснення в яких зазначено, що ним вчинено всі необхідні дії з метою належного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором та здійснено поставку товару у межах визначених строків. Оскільки саме позивач відмовлявся від прийняття товару, відсутні підстави вважати, що відповідач прострочив поставку товару і вчинив господарське правопорушення.

В судовому засіданні 15.12.2020 року в справі оголошено перерву до 23.02.2021 року.

08.02.2021 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що товар, який поставляв позивач є латексною дисперсією, хоча Договір укладався на поставку емульсії на вініловій основі, що повністю суперечить специфікації.

В засіданні 02.03.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 року між позивачем (замовник) та відповідачем (учасник) було укладено Договір №92/ВЗЗ-2019 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого учасник зобов`язався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару код ДК 021:2015 - 15410000-5 - Сирні продукти (сир твердий сичужний) (надалі - товар). Кількість товару за договором: 110 000 кг (п. 1.2. Договору).

Якість товару, що поставляється учасником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4421:2005. Пакування та маркування товару, що поставляється за даним Договором, повинне відповідати діючим стандартам, технічним умовам та забезпечувати зберігання споживацьких властивостей товару під час транспортування та зберігання. Товар, котрий учасник зобов`язується передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку придатності (гарантійного терміну). Разом з товаром учасник повинен передати замовнику документи, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», та інші необхідні документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи та документи, що засвідчують якість товару які вказані в п. 5.4. Договору. (п. 2.1. Договору).

Під час поставки кожної партії товару, замовник протягом двох робочих днів, проводить обов`язкову перевірку якості та безпечності (органолептична перевірка) товару, що постачається учасником (далі - контрольні заходи). Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом приймального контролю, який підписується представником замовника, що здійснював перевірку, та представником учасника. Під час проведення контрольних заходів, учасник на вимогу представника замовника зобов`язаний протягом 24 годин надати в паперовому або електронному вигляді документи про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), або висновок, або свідоцтво, або сертифікат ( у тому числі сертифікат відповідності) або будь який інший документ, що підтверджує виконання визначених законодавством вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності. (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору складає 16 769 500,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 2 794 916,67 грн.

В п. 5.1. Договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки товару за договором складає 10 календарних днів з моменту подання письмової заявки замовником, але не пізніше дати вказаної в ній.

Право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами учасника та замовника накладної. (п. 5.5. Договору).

Замовник (одержувач) має право не приймати товар за кількістю та якістю, у разі виникнення сумніву щодо якості, маркування та етикетування, фасування, сану упаковки товару після проведення огляду, на строк достатній для встановлення відповідної якості товару. У разі, якщо сумніви щодо якості товару підтверджуються (експертним висновком, протоколом досліджень, актом, тощо), замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору (п. 5.6. Договору).

Відповідно до п. 6.3.1. Договору учасник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені Договором.

Згідно із п. 7.3. Договору за порушення строку поставки товару зазначеного у п. 5.1. договору учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Згідно із п. 10.1. Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 11.15. Договору усі повідомлення, будь - яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним). У будь - якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а учасник з моменту направлення замовником відповідного листа (передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь - якої відмітки, що свідчить про його отримання учасником).

Додатками №1 та №2 до Договору сторони оформили Специфікацію товару та його технічний опис.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №4 від 30.01.2020 року до Договору сторони встановили, що ціна Договору складає 16 459 200,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 2 743 200,00 грн.

Так, згідно викладеного в позовній заяві, позивачем було подано відповідачу три заявки, а саме:

1. Відповідно до письмової заявки позивача від 01.08.2019 №78/5/7-1685 позивачем замовлено 7 000 кг товару із строком поставки 12-16.08.2019 року.

Листом №345 від 14.08.2019 року відповідач просив позивача відтермінувати строк поставки до 23.08.2019 року.

У відповідь листом №78/6-1805 від 16.08.2019 року позивач вказав, що умовами Договору чітко передбачено строки поставки, а тому відтермінування неможливе.

22 серпня 2019 року відповідачем було поставлено товар в кількості 7 000 кг згідно видаткової накладної №499 на суму 1 066 800,00 грн.

Як зазначено відповідачем, товар було поставлено позивачу разом з наступними документами (деякі з яких ним до матеріалів справи не надано, оскільки їх не повернуто йому позивачем): рахунок на оплату №499 від 22.08.2019; товарно-транспортна накладна №Р114 від 22.08.2019; декларація виробника №58 від 21.08.2019; експертний висновок №010132 п/19 від 13.08.2019; висновок державної сан-епідем експертизи №602-123-20-3/5184 від 06.03.2017; посвідчення про якість і безпечність №1655 від 03.08.2018.

Актом №78/5/8-1858 від 22.08.2019 позивачем було відмовлено у прийнятті товару (сир твердий сичужний загальною кількістю 7 000 кг, дата виробництва 07.08.2019, виробник ТОВ «Миколаївмолпром») на підставі того, що під час перевірки оформлення товарно-супровідних документів, було встановлено, що в порушення вимог п. 2.1. та п.5.4. укладеного між військовою частиною 3078 Національної гвардії України та постачальником (ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП») Договору № 92/ВЗЗ-2019 від 03.06.2019, в наданому експертному висновку (№010132 п/19 від 13.08.2019) наведені показники досліджень на відповідність ДСТУ 6003:2008 (за умовами договору визначено ДСТУ 4421:2005); також відсутні результати досліджень на такі показники: масова частка кухонної солі, показник твердості, масова частка бета каротину, масова частка екстракту аннато, вміст токсичних елементів (свинець, кадмій, миш`як, ртуть), вміст радіонуклідів, вміст рослинних жирів.

27 серпня 2019 року відповідачем вдруге було здійснено поставку товару в кількості 7 000 кг згідно видаткової накладної №499 на суму 1 066 800,00 грн.

Як зазначено відповідачем, товар було поставлено позивачу разом з наступними документами (деякі з яких ним до матеріалів справи не надано, оскільки їх не повернуто йому позивачем): декларація виробника №58 від 21.08.2019; товарно-транспортна накладна №Р114 від 22.08.2019; експертний висновок №010132 п/19 від 13.08.2019; експертний висновок №011074 п/19 від 23.08.2019; висновок державної сан-епідем експертизи №602-123-20-3/5184 від 06.03.2017; посвідчення про якість і безпечність №1655 від 03.08.2018; атестат про акредитацію №20489 від 27.02.2019; видаткова накладна №499 від 27.08.2019; рахунок на оплату №499 від 27.08.2019.

Актом №78/5/8-1883 від 27.08.2019 позивачем було відмовлено у прийнятті товару на підставі того, що під час перевірки оформлення товарно-супровідних документів на дану продукцію (сир твердий сичужний загальною кількістю 7 000 кг, дата виробництва 07.08.2019, виробник ТОВ «Миколаївмолпром») було встановлено, що в порушення вимог п. 5.4. укладеного між військовою частиною 3078 Національної гвардії України та постачальником (ТОВ « ДНІПРО РІВЕР ГРУП») Договору № 92/ВЗЗ-2019 від 03.06.2019, в наданому експертному висновку (№010132 п/19 від 13.08.2019) наведені показники досліджень на відповідність ДСТУ 4421:2005, проте відсутні результати досліджень на такі показники: масова частка кухонної солі, показник твердості, масова частка бета каротину, масова частка екстракту аннато.

04 вересня 2019 року відповідачем в третій раз було поставлено позивачу товар в кількості 7 000 кг згідно видаткової накладної №499 на суму 1 066 800,00 грн.

Як зазначено відповідачем, товар було поставлено позивачу разом з наступними документами (деякі з яких ним до матеріалів справи не надано, оскільки їх не повернуто йому позивачем): декларація виробника №58 від 03.09.2019; товарно-транспортна накладна №Р114 від 04.09.2019; експертний висновок №010132 п/19 від 13.08.2019; експертний висновок №011074 п/19 від 23.08.2019; протокол випробувань харчової продукції №8480/19-х від 02.09.2019; висновок державної санепідемекспертизи №602-123-20-3/5184 від 06.03.2017; посвідчення про якість і безпечність №1655 від 03.08.2018; атестат про акредитацію №20489 від 27.02.2019; атестат про акредитацію №2Н635 від 16.08.2019; лист ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» від 28.08.2019 №01/28; видаткова накладна №499 від 04.09.2019; рахунок на оплату №499 від 04.09.2019.

Актом №78/5/8-1977 від 04.09.2019 позивачем було відмовлено у прийнятті товару на підставі порушення вимог щодо тари та маркування поставленого Товару, які визначені розділом 8 ДСТУ 4421:2005. Позивачем було відмовлено у прийнятті товару (сир твердий сичужний загальною кількістю 7 000 кг, дата виробництва 07.08.2019, виробник ТОВ «Миколаївмолпром») на підставі того, що під час приймання товару комісією замовника було виявлено порушення вимог щодо тари, упаковки та маркування поставленого товару, які визначені розділом 8 ДСТУ 4421:2005, а саме: на маркуванні головок сиру (споживчій тарі) відсутні дані про вагу товару; на ящиках (транспортній тарі) відсутній маніпуляційний знак «Вантаж, що швидко псується».

04.09.2019 року згідно видаткової накладної №499 відповідачем було в четвертий раз поставлено позивачу товар в кількості 7 000 кг згідно видаткової накладної №499 на суму 1 066 800,00 грн, який було 05.09.2019 року прийнято позивачем, про що свідчить підпис відповідальної особи на вказаній видатковій накладній та підпис на товарно-транспортній накладній №Р114 від 04.09.2019 року.

2. Відповідно до письмової заявки позивача від 04.02.2020 №78/5/7-264 позивачем замовлено 9 000 кг товару із строком поставки 18.02.2020 року.

18 лютого 2020 року відповідачем здійснено поставку товару в кількості 9 000 кг згідно видаткової накладної №2 на суму 1 371 600,00 грн.

Як зазначено відповідачем, товар було поставлено позивачу разом з наступними документами (деякі з яких ним до матеріалів справи не надано, оскільки їх не повернуто йому позивачем): декларація виробника №104 від 17.02.2020; протокол випробувань №87/20 від 24.01.2020, виданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - державне підприємство «Миколаївський центр захисту прав споживачів»; протокол випробувань №17а від 17.02.2020; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-3/5184 від 06.09.2017 на пакети полімерні; атестат про акредитацію №2Н1442 від 06.10.2017; товарно-транспортна накладна №РЗ від 18.02.2020; видаткова накладна №2 від 18.02.2020; рахунок на оплату №2 від 18.02.2020.

Актом №5 від 18.02.2020 позивачем було відмовлено у прийнятті товару на підставі відсутності проведення органолептичних досліджень в протоколі випробувань №87/20 від 24.01.2020 вимогам ДСТУ4421:2005. Позивачем було відмовлено у прийнятті товару з наступних причин: 1) Під час перевірки товарно-супровідних документів на вантаж встановлено, що відповідно до товарно-транспортної накладної № РЗ від 18.02.2020 вантажовідправником і замовником вказано Підприємство Об`єднання Громадян «Мальва «ГО» Центр допомоги інвалідам на селі» ІПН 402603026554, Україна , Київ, Печерський р-н, вул. Кутузова, буд.8, проте у договорі № 92/ВЗЗ-2019 від 03.06.2019 Учасником (постачальником) зазначено ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУШІПН 40464816, м. Київ, провулок Косогірний, буд.4, кім. 27. Вказане не відповідає п. 1.1. Договору № 92/ВЗЗ-2019 від 03.06.2019 між військовою частиною 3078 Національної гвардії України та ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП»; 2) Протокол випробувань № 87/20 від 24.01.2020, виданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - державне підприємство «Миколаївський центр захисту прав споживачів», виданий на сир твердий «Український» 50% жиру у сухій речовині (PASTORAL). У ньому відсутні дані про дослідження органолептичних показників вказаного харчового продукту за ДСТУ 4421:2005 (Технічні вимоги пункт 5 Таблиця 1), які зазначені в п.5.4. Договору № 92/ВЗЗ- 2019 від 03.06.2019 між військовою частиною 3078 Національної гвардії України та ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП»; 3) Окрім того, учасник не надав документи, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі які б забезпечили простежуваність харчового продукту відповідно до Закону України від 23.12.1997 №771/97-ВР (зі змінами) «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що передбачено п. 2.1. Договору № 92/ВЗЗ-2019 від 03.06.2019 між військовою частиною 3078 Національної гвардії України та ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» та вимог Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 №590 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.10.2012 за № 1704/22016) «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».

20 лютого 2020 року відповідачем здійснено вдруге поставку товару в кількості 9 000 кг згідно видаткової накладної №2 на суму 1 371 600,00 грн.

Як зазначено відповідачем, товар було поставлено позивачу разом з наступними документами (деякі з яких ним до матеріалів справи не надано, оскільки їх не повернуто йому позивачем): декларація виробника №104 від 17.02.2020; протокол випробувань №87/20 від 24.01.2020, виданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - державне підприємство «Миколаївський центр захисту прав споживачів»; протокол випробувань харчової продукції №1840/20-х від 19.02.2020; протокол випробувань харчової продукції №1819/20-х від 19.02.2020; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-3/5184 від 06.09.2017 на пакети полімерні; атестат про акредитацію №2Н1442 від 06.10.2017; атестат про акредитацію №2Н635 від 01.06.2017; товарно-транспортна накладна №20/02/20 від 20.02.2020; видаткова накладна №2 від 20.02.2020; рахунок на оплату №2 від 20.02.2020.

Актом №8 від 20.02.2020 позивачем було відмовлено у прийнятті товару на підставі розбіжності у Протоколах випробувань та Деклараціях виробника наданих відповідачем під час поставки товару. (Декларація виробника №104 від 17.02.2020, видаткова накладна №2 від 20.02.2020, ТТН № 20/02/20 від 20.02.2020). Позивачем було відмовлено у прийнятті товару з наступних причин: 1) Під час перевірки супровідних документів на вантаж, що прибув на транспорті (автомобіль ДАФ НОМЕР_2/ п/п- НОМЕР_1 ) було виявлено, що товарно-транспортна накладна № 20/02/20 від 20.02.2020 не відповідає вимогам Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зокрема: не вказано місце складання ТТН; замовник і вантажовідправник один і той самий суб`єкт,- ТОВ «ДНІПРО РІВ ЕР ГРУП»; пунктом навантаження і розвантаження вказано «військова частина 3078 Національної гвардії України, 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А»; не вказано основні характеристики й ознаки, які дають ідентифікувати цей вантаж; 2) Крім того, у Протоколах випробувань харчової продукції № 1840/20-х від 19.02.2020 та № 1819/20-х від 19.02.2020 ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» у графі «виробник» зазначено «ПрАТ «Миколаївмолпром», що не співпадає з виробником, який зазначений в Декларації виробника № 104 від 17.02.2020, наданої разом з пакетом документів.

При цьому, о 14. год. 00 хв. директором ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» були надані Протоколи випробувань харчової продукції №1840/20-х від 19.02.2020 та №1819/20-х від 19.02.2020 ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» з виправленням у графі «виробник» на «ТОВ «Миколаївмолпром». Проте, у графі «Об`єкт випробувань та реєстраційний номер» об`єктом випробувань вказано: «Сир твердий Український 50% жиру за ДСТУ 4421:2005, партія № 28, розмір партії 9000 кг, дата виготовлення 28.12.2019, термін придатності до споживання 25 діб при температурі від 0 С до 5 С», хоча у Декларації виробника № 104 від 17.02.2020 вказано: «термін зберігання 5 міс., при температурі від 0 С до 8С».

04 березня 2020 року відповідачем здійснено в третій раз поставку товару в кількості 9 000 кг згідно видаткової накладної №2 на суму 1 371 600,00 грн.

Як зазначено відповідачем, товар було поставлено позивачу разом з наступними документами (деякі з яких ним до матеріалів справи не надано, оскільки їх не повернуто йому позивачем): декларація виробника №104 від 17.02.2020; протокол випробувань №87/20 від 24.01.2020, виданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - державне підприємство «Миколаївський центр захисту прав споживачів»; протокол випробувань харчової продукції №1840/20-х від 19.02.2020; протокол випробувань харчової продукції №1819/20-х від 19.02.2020; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-3/5184 від 06.09.2017 на пакети полімерні; атестат про акредитацію №2Н1442 від 06.10.2017; атестат про акредитацію №2Н635 від 01.06.2017; товарно-транспортна накладна №2 від 04.03.2020; видаткова накладна №2 від 04.03.2020; рахунок на оплату №2 від 04.03.2020 р.; копія експлуатаційного дозволу для потужностей (об`єктів) виробництва для ПрАТ «Миколаївмолпром», переробки та реалізації харчових продукції №5 від 12.06.2012 р.; копія сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів №UA.СУ.22000.0227-18 від 06.09.2018; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (про реєстрацію ПрАТ «Миколаївмолпром»); лист ТОВ «Миколаївмолпром» б/н, без дати, щодо обслуговування поставок від ТОВ «Миколаївмолпром»; лист ТОВ «Миколаївмолпром» б/н, без дати, про зміну організаційно-правової форми; копія сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів №UA.CY.22000.0564 від 17.02.2020 для ТОВ «ДІНПРО РІВЕР ГРУП»; копія експлуатаційного дозволу № a-UA-04-04-123-0-CS-XVI-SP,PS від 24.02.2017; копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» №3 від 26.05.2017 про зміну місцезнаходження ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП».

Актом №11 від 04.03.2020 позивачем було відмовлено у прийнятті товару на підставі відсутності у протоколах випробувань показнику масова частка бета-каротину (у перерахунку на каротин) вимогам ДСТУ 4421:2005 (Декларація виробника №104 від 17.02.2020, видаткова накладна № 2 від 04.03.2020, ТТН № 2 від 04.03.2020). Позивачем було відмовлено у прийнятті товару на підставі того, що перевіривши товарно-супровідні документи, комісією було виявлено, що в товарно-транспортній накладній № 2 від 04.03.2020 у зазначенні графи «кількість місць» вказано « 552», а в Декларації виробника вказано « 544», що унеможливлює встановлення причинно-наслідковий зв`язок товарно- супровідних документів. Директором ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» о 15 год. 50 хв. було надано ТТН № 2 від 04.03.2020 з зазначенням «кількість місць - 544», що відповідає Декларації виробника. Однак, проаналізувавши надані постачальником документи, комісією позивача було виявлено, що у протоколах випробувань відсутні наступні показники: масова частка бета-каротину (у перерахунку на каротин) та масова частка екстракту анната.

16.03.2020 року згідно видаткової накладної №2 відповідачем було поставлено позивачу товар в кількості 9 000 кг на суму 1 371 600,00 грн, який було 25.03.2020 року прийнято позивачем, про що свідчить підпис відповідальної особи на вказаній видатковій накладній та відмітка про дату приймання.

3. Відповідно до письмової заявки позивача від 03.03.2020 №78/5/7-489 позивачем замовлено 9 000 кг товару із строком поставки 17.03.2020 року.

Товар за вказаною заявкою поставлено відповідачем не було.

Як зазначає відповідач, у зв`язку з протиправними діями посадових осіб замовника, які неодноразово повторювалися, відповідач звернувся до відповідних державних органів та посадових осіб зі скаргою на дії посадових осіб Військової частини 3078 Національної гвардії України, що вчиняються ними при прийнятті товару належної якості.

Надалі, листом №78/6-620 від 20.03.2020 року позивач повідомив відповідача про одностороннє розірвання Договору з 31.03.2020 року.

За твердженням позивача, відповідач при виконанні вказаного Договору допустив порушення строків поставки, що стало підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій, стягнення яких є предметом розгляду даної справи.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог наголошує на тому, що всі необхідні дії з метою належного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором він вчинив та здійснив поставку товару у межах визначених сторонами строків, а оскільки саме позивач відмовлявся від прийняття товару, відсутні підстави вважати, що відповідач прострочив поставку товару і вчинив господарське правопорушення.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статями 526, 525 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено вище, пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки товару за договором складає 10 календарних днів з моменту подання письмової заявки замовником, але не пізніше дати вказаної в ній.

Таким чином, сторонами чітко встановлено в Договорі, що строк поставки товару становить 10 календарних днів саме з моменту подання письмової заявки але не пізніше дати вказаної в ній.

Як встановлено судом, позивачем було подано відповідачу три заявки, а саме: від 01.08.2019 №78/5/7-1685 із строком поставки 12-16.08.2019 року; від 04.02.2020 №78/5/7-264 із строком поставки 18.02.2020 року; від 03.03.2020 №78/5/7-489 із строком поставки 17.03.2020 року.

Таким чином, враховуючи п. 5.1. Договору, відповідач мав поставити, а позивач прийняти товар за заявкою від 01.08.2019 №78/5/7-1685 - не пізніше 16.08.2019 року, за заявкою від 04.02.2020 №78/5/7-264 - не пізніше 18.02.2020 року, а за заявкою від 03.03.2020 №78/5/7-489 - не пізніше 17.03.2020 року.

Згідно заявки від 01.08.2019 №78/5/7-1685 товар було прийнято позивачем 05.09.2019 за зазначеною вище видатковою накладною №499 від 04.09.2019 року. У зв`язку з простроченням, позивачем здійснено нарахування пені за період з 17.08.2019 року по 05.09.2019 на суму в розмірі 21 320,00 грн за вказаною поставкою.

Згідно заявки від 04.02.2020 №78/5/7-264 товар було прийнято позивачем 25.03.2020, за зазначеною вище видатковою накладною №2 від 16.03.2020 року. У зв`язку з простроченням, позивачем здійснено нарахування пені за період з 19.02.2020 року по 25.03.2020 на суму в розмірі 49 377,60 грн та штрафу на суму в розмірі 96 012,00 грн за вказаною поставкою.

Згідно заявки від 03.03.2020 №78/5/7-489 позивачем прийнято товару не було. У зв`язку з простроченням, позивачем здійснено нарахування пені за період з 18.03.2020 року по 31.03.2020 (день, яким позивач в односторонньому порядку розірвав Договір) на суму в розмірі 19 202,40 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК, можливе за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-41гс10; постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 р. у справі N 3-11гс11).

Судом встановлено, що п. 7.3. договору сторонами було погоджено, що за порушення строків (термінів) постачання товару, зазначених, зокрема у пункті 5.2. цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0, 1 % вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків поставки обумовлених Договором (строку визначеного в заявках) товару, в тому числі на строк понад 30 днів, а позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, відповідно в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності визначеної ч. 2 ст. 231 ГК України та п. 7.3. договору.

Заперечення відповідача щодо того, що ним не порушено строків поставки, а оскільки саме позивач відмовлявся від прийняття товару, відсутні підстави вважати, що відповідач прострочив поставку товару і вчинив господарське правопорушення не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, якість товару, що поставляється учасником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4421:2005 відповідно до п. 2.1. Договору.

Згідно з п. 5.5. Договору право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами учасника та замовника накладної.

Замовник (одержувач) має право не приймати товар за кількістю та якістю, у разі виникнення сумніву щодо якості, маркування та етикетування, фасування, стану упаковки товару після проведення огляду, на строк достатній для встановлення відповідної якості товару. У разі, якщо сумніви щодо якості товару підтверджуються (експертним висновком, протоколом досліджень, актом, тощо), замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору (п. 5.6. Договору).

У відповідності до ДСТУ 4421:2005 сири повинні відповідати вимогам цього стандарту і їх виробляють згідно технологічних інструкцій з дотриманням санітарних правил для молокопереробних підприємств ДСП 4.4.4.011. За органолептичними показниками сири повинні відповідати вимогам щодо наступного: Назви показника, Зовнішнього вигляду, Смаку і запаху, Консистенції, Рисунку, Кольору тіста, Форми головки сиру. За фізико-хімічними показниками сири повинні відповідати вимогам щодо масової частки у відсотках: жиру в сухій речовині, вологи, кухонної солі. Окрім того, повинні відповідати нормам показники бета-каротину та екстракту аннато.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, сторони, погоджуючи умовами Договору поставку товару, який відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4421:2005, фактично встановили вичерпний перелік показників, яким має відповідати поставлений відповідачем позивачу сир твердий сичужний, чого, як встановлено вище, дотримано не було.

Підсумовуючи викладене, враховуючи обставини справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 89 900,00 грн, за вказаний вище період, та сума штрафу в розмірі 96 012,00 грн, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання зобов`язань по поставці товару, а наданий позивачем до позовної заяви розрахунок сум пені та штрафу визнано арифметично вірним та таким, що здійснений в порядку передбаченому умовами Договору.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми пені в розмірі 89 900,00 грн та суми штрафу в розмірі 96 012,00 штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволеннням позовних вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Рівер Груп" (ідентифікаційний код 40464816, місцезнаходження: 04050, м. Київ, пров. Косогірний, буд. 4, кімната 27) на користь Військової частини 3078 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 25574423, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 8-А) суму пені в розмірі 89 900,00 грн (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), суму штрафу в розмірі 96 012,00 грн (дев`яносто шість тисяч дванадцять гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 788,68 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят вісім гривень 68 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 05.03.2021 року.

Суддя С.М. Морозов