Рішення № 95342779, 23.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2021Справа № 910/10383/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альянс-Груп"

про стягнення 305 761,92 грн.

Представники:

від позивача: Березінський О.С.

від відповідача: Кузьмичов С.Г., Подколзін Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альянс-Груп" про стягнення 305761,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору № 205/2019-ЦЮ на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів від 09.12.2019 несвоєчасно здійснив ремонт обладнання, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 174453,12 грн. неустойки та 131308,80 грн. штрафу.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити учасників справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

14.09.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

У зазначеному клопотанні відповідач, вказуючи на ціну позову, а також характер спірних правовідносин та предмет доказування, просить здійснювати розгляд даної справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471789239 ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 26.08.2020, відтак, строк на подання відзиву, а, отже, і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін закінчився 10.09.2020 (останній день для подачі відзиву/клопотання).

Так, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін направлено за допомогою засобів поштового зв`язку 10.09.2020, тобто, в межах встановленого строку, з огляду на що, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості зазначеного клопотання.

Згідно зі ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).

З поданих учасниками справи заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, зокрема, з огляду на заперечення, викладені в поданому відповідачем відзиві, зважаючи на твердження відповідача щодо необхідності проведення судового засідання з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи наведене вище, на виконання приписів Господарського процесуального Закону, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 суд ухвалив: здійснювати розгляд справи №910/10383/20 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 27.10.2020.

21.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

27.10.2020 електронною поштою до суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи. Аналогічна за змістом заява 27.10.2020 надійшла через відділ діловодства суду.

У підготовче засідання 27.10.2020 представники сторін не прибули.

За наслідками розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судом відмовлено у його задоволенні, у зв`язку з тим, що позивачем не наведено тих обставин, наявність яких в силу ст. 183 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.11.2020.

У підготовче засідання 17.11.2020 прибули представники сторін.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 15.12.2020.

У підготовче засідання 15.12.2020 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.02.2021.

24.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 02.02.2021 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні 02.02.2021 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.02.2021.

23.02.2021 електронною поштою до суду від відповідача надійшли письмові заперечення та заява щодо розподілу судових витрат. Аналогічні за змістом заперечення та заява 23.02.2021 надійшли через відділ діловодства суду.

У судове засідання 23.02.2021 прибули представники сторін.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, у судовому засіданні 23.02.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про поновлення строку для подачі заперечень.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 23.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення тендерним комітетом Акціонерного товариства «Українська залізниця» з питань закупівель послуг з ремонту, модернізації і придбання рухомого складу, іншої техніки та робіт, торгів № UA-2019-09-04-000861, 09.12.2019 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Альянс-Груп» (відповідач, виконавець) було укладено Договір на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів № 205/20/9-ЦЮ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги - код ДК 021:2015: 50220000-3 (послуги з ремонту колінчастих валів дизелів 5Д49 з комплектацією вкладишами) (далі - послуги) переданого виконавцю замовником в особі фактичних отримувачів, згідно з Специфікацією (Додаток 1 до цього Договору), Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (Додаток 2 до цього Договору), Протоколу узгодження цін (Додаток 3 до цього Договору), Технічними вимогами (Додаток 4 до цього Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору, у порядку та строки, визначені цим договором, а замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та здійснити оплату у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Послуги надаються відповідно до Правил капітального ремонту КР-1, КР-2 тепловозів 2ТЕ116, затверджених наказом Укрзалізниці від 10.10.2005 № 505-ЦВ, Правил технічного обслуговування та поточних ремонтів тепловозів 2ТЕ116, затверджених наказом Укрзалізниці від 20.03.2013 № 075-Ц/од, Технічних умов ТУ У 28.5-38322361-003:2017 або еквіваленту (далі - Правила ремонту). Найменування, опис, загальний обсяг послуг визначається у Специфікації (Додаток 1 до цього Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору послуги, які надаються виконавцем, повинні відповідати нормативним документам, які наведені у Технічних вимогах (Додаток 4 до цього Договору) і є діючими на дату підписання цього Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору виконавець гарантує відповідність відремонтованого обладнання вимогам технічної документації до такого обладнання, яка зазначена у Технічних вимогах (Додаток 4 до цього Договору) при умові виконання замовником належних вимог експлуатації обладнання, які викладені в експлуатаційній документації.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що у випадку виявлення замовником при прийманні обладнання з ремонту недоліків та/або дефектів, та/або невідповідності Технічним вимогам, уповноваженими представниками сторін складається Акт виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (за формою згідно з Додатком 7 до цього Договору) з переліком виявлених недоліків та/або дефектів відповідно до Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 № 261, які виконавець зобов`язаний усунути протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дати підписання сторонами Акта виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (за формою згідно з Додатком 7 до цього Договору) за власний рахунок.

Відповідно до п. 5.3 Договору здача та приймання обладнання в ремонт оформлюється Актом приймання обладнання в ремонт (за формою згідно з Додатком 9 до цього Договору), який підписують уповноважені представники замовника і виконавця.

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що після завершення ремонту обладнання виконавець у добовий строк повідомляє уповноважених представників замовника за цим договором, телеграмою або листом електронної пошти про завершення ремонту обладнання. Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання повідомлення від виконавця направляє свого представника для приймання обладнання з ремонту на території виконавця.

Представник замовника після прибуття до виконавця бере участь у приймально- здавальних випробуваннях обладнання із оформленням протоколу приймально-здавальних випробувань (за формою згідно з Додатком 13 до цього Договору). У випадку виявлення замовником дефектів при прийманні обладнання на території виконавця, складається Акт виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (за формою згідно з Додатком 7 до цього Договору) та замовник не приймає обладнання з ремонту, відповідно до умов цього договору, до усунення виконавцем дефектів зазначених у Акті виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (п. 5.7 Договору).

Відповідно до п. 5.11 Договору строк надання послуг визначається Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання, наведеним у Додатку 2 до цього Договору, та по кожній одиниці ремонту становить не більше 35 (тридцяти п`яти) календарних днів з дати підписання Акта дефектації.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що 27.12.2019 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 205/20/9-ЦЮ на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів, відповідно до якої сторони домовилися внести такі зміни: зокрема, викласти п. 3.2 Договору в наступній редакції «3.2. Ціна договору визначена у Специфікації (Додаток 1 до Договору), яка включає в себе вартість заміни складових частин обладнання та складає 1875840,00 грн, у т.ч. з ПДВ 20% 312640,00 грн», пункт 12.1 викласти в наступній редакції « 12.1. Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 23 січня 2020 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань», викласти у новій редакції Додаток 1, Додаток 2, Додаток 3, Додаток 4. Інші умови Договору, не змінені Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Так, відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору в редакції Додаткової угоди № 1), яка підписана сторонами та скріплена їх печатками, ціна послуг (послуги з ремонту колінчастих валів дизелів 5Д49 з комплектацією вкладишами) становить 1875840,00 грн з ПДВ.

Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (Додаток 2 до Договору в редакції Додаткової угоди № 1) визначено, що строк подачі обладнання в ремонт становить 10 календарних днів після підписання договору, строк здачі обладнання з ремонту - протягом 35 календарних днів з дати підписання акта дефектації.

Протоколом узгодження цін (Додаток 3 до Договору в редакції Додаткової угоди № 1) сторони визначили, що вартість послуг з ремонту з ремонту колінчастих валів дизелів 5Д49 з комплектацією вкладишами становить 937920,00 грн.

Судом встановлено, що 18.12.2019 позивач передав, а відповідач прийняв у ремонт наступне обладнання: колінчастий вал № 5470 (дизеля 5Д49) та колінчастий вал № 7202 (дизеля 5Д49), що підтверджується Актом приймання обладнання в ремонт (згідно додатка № 9 до Договору № 205/2019-ЦЮ від 09.12.2019).

Матеріали справи містять Акти дефектації № 1 та № 2, що підписані сторонами та скріплені їх печатками, зі змісту яких вбачається, що обладнання прийнято в ремонт з 18.12.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору № 205/2019-ЦЮ на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів від 09.12.2019 несвоєчасно здійснив ремонт обладнання, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 174453,12 грн. неустойки та 131308,80 грн. штрафу.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та, зокрема, зазначає, що ним своєчасно було здійснено ремонт визначеного договором обладнання, оскільки, зауваження, про які йде мова в протоколах приймально-здавальних випробувань № 1 та № 2 колінчастих валів № 5470 та № 7202 є такими, що не впливають на роботу колінчастих валів; у діях відповідача відсутні будь-які порушення господарського зобов`язання, оскільки, порушення строків підписання акту приймання обладнання з ремонту зумовлене необґрунтованою відмовою позивача від складання такого акту.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що на виконання умов Договору на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів № 205/20/9-ЦЮ від 09.12.2019 позивач передав, а відповідач прийняв у ремонт наступне обладнання: колінчастий вал № 5470 (дизеля 5Д49) та колінчастий вал № 7202 (дизеля 5Д49), що підтверджується Актом приймання обладнання в ремонт від 18.12.2019 (згідно додатка № 9 до Договору № 205/2019-ЦЮ від 09.12.2019).

Матеріали справи також містять Акти дефектації № 1 та № 2, що підписані сторонами та скріплені їх печатками, зі змісту яких вбачається, що обладнання прийнято в ремонт з 18.12.2019.

Відповідно до п. 5.11 Договору строк надання послуг визначається Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання, наведеним у Додатку 2 до цього Договору, та по кожній одиниці ремонту становить не більше 35 (тридцяти п`яти) календарних днів з дати підписання Акта дефектації.

Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (Додаток 2 до Договору в редакції Додаткової угоди № 1) визначено, що строк подачі обладнання в ремонт становить 10 календарних днів після підписання договору, строк здачі обладнання з ремонту - протягом 35 календарних днів з дати підписання акта дефектації.

Відтак, відповідач мав передати позивачу відремонтоване обладнання не пізніше 22.01.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що при прийнятті обладнання з ремонту (колінчастий вал дизеля 5Д49 № 5470 та № 7202) було виявлено дефекти, про що складено Акти виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту № 1 та № 2 від 22.01.2020.

У вказаних актах зазначено, що колінчастий вал № 5470 та № 7202 придатні для транспортування в депо Гребінка, остаточно якість виконаного ремонту буде визначено при проведенні вхідного контролю після надходження в локомотивне депо.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що у випадку виявлення замовником при прийманні обладнання з ремонту недоліків та/або дефектів, та/або невідповідності Технічним вимогам, уповноваженими представниками сторін складається Акт виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (за формою згідно з Додатком 7 до цього Договору) з переліком виявлених недоліків та/або дефектів відповідно до Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 № 261, які виконавець зобов`язаний усунути протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дати підписання сторонами Акта виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (за формою згідно з Додатком 7 до цього Договору) за власний рахунок.

Представник замовника після прибуття до виконавця бере участь у приймально- здавальних випробуваннях обладнання із оформленням протоколу приймально-здавальних випробувань (за формою згідно з Додатком 13 до цього Договору). У випадку виявлення замовником дефектів при прийманні обладнання на території виконавця, складається Акт виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (за формою згідно з Додатком 7 до цього Договору) та замовник не приймає обладнання з ремонту, відповідно до умов цього договору, до усунення виконавцем дефектів зазначених у Акті виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту (п. 5.7 Договору).

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи Акти виявлення дефектів при прийманні обладнання з ремонту № 1 та № 2 від 22.01.2020, які підписані зі сторони як замовника, так і зі сторони виконавця є належними доказами на підтвердження обставини не відповідності виконаних відповідачем робіт умовам укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору у випадку проведення приймально-здавальницьких випробувань обладнання без зауважень зі сторони представника замовника підписується Протокол приймально-здавальних випробувань обладнання (за формою згідно з Додатком 13 до цього Договору), Акт приймання обладнання з ремонту (за формою згідно з Додатком 10 до цього Договору) (відповідно до Основних умов ремонту і модернізації тягового рухомого складу, вузлів та агрегатів на ремонтних заводах Укрзалізниці № ЦТ-ЦПром-0029, затверджених наказом Укрзалізниці від 21.06.2000 №238-Ц), Акт приймання-передачі металобрухту, який був утворений при ремонті кожної одиниці ремонту обладнання.

Судом встановлено, що 24.04.2020 сторонами було підписано Протоколи приймально-здавальних випробувань № 1 та № 2, якими визначено, що обсяг виконання ремонту колінчастих валів № 5470 та № 7202 відповідає технічним умовам ТУ У 28.5-38322361-002:2017 «Вали колінчасті дизелів Д49. Відновлення методом електродугової металізації», «Правилами капітального ремонту КР-1, КР-2 тепловозів 2ТЕ116» ЦТ-0116, керівництва з експлуатації дизель-генераторів 1А-9ДГ.18РЕ.

24.04.2020 виконавець передав, а замовник прийняв з ремонту наступне обладнання: колінчастий вал № 5470 дизеля 5Д49 та колінчастий вал № 7202 дизеля 5Д49, що підтверджується Актом приймання обладнання з ремонту та Актами приймання-передачі наданих послуг № 1 та № 2.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено строки надання послуг з ремонту обладнання (колінчастого валу № 5470 дизеля 5Д49 та колінчастого валу № 7202 дизеля 5Д49), що встановлені умовами укладеного між сторонами Договору.

При цьому, доводи відповідача про те, що ним у строки (тобто, до 22.01.2020) та належним чином було здійснено ремонт обладнання спростовуються встановленими вище обставинами.

Існування обставин непереборної сили, на які посилається відповідач у відзиві не підтверджуються належними доказами, зокрема, сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відтак, матеріали справи не містять доказів погодження додаткового строку на виконання ремонтних робіт за договором № 205/20/9-ЦЮ, або доказів виникнення обставин непереборної сили, які в свою чергу унеможливили виконання робіт за договором у встановлений строк, з огляду на що, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором № 205/20/9-ЦЮ є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.4 Договору за порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених цим Договором, останній сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 (тридцяти) днів, виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Суд зазначає, що позивачем неправомірно визначено період нарахування пені (93 дні), оскільки, період прострочення виконання відповідачем зобов`язання становить 92 дні (з 23.01.2020 по 23.04.2020 включно).

Здійснивши перерахунок пені за вказаний період, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 174453,12 грн підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 172577,28 грн.

Разом з тим, ураховуючи, що виконавцем допущено прострочення виконання зобов`язань на строк понад 30 (тридцяти) днів, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 131308,80 грн (7% від 1875840,00 грн), з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Альянс-Груп» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 6; ідентифікаційний код: 38322361) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; ідентифікаційний код: 40075815) пеню у розмірі 172577 (сто сімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят сім) грн 28 коп., штраф у розмірі 131308 (сто тридцять одна тисяча триста вісім) грн 80 коп. та судовий збір у розмірі 4558 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 29 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.03.2021

Суддя Ю.В. Картавцева