Рішення № 95342710, 09.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/184/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 Справа № 908/2794/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/2794/20

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Judson Trading Limited (місцезнаходження:Кіпр, Нікосія, 1101, вул. Тагматарчу Поулі, буд.23, адреса для листування: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, БЦ "Башта 5", під`їзд 13, код ЄДРПОУ 148630)

про визнання довіреності недійсною

за участю представників:

від позивача:Трачук Н.І., ордер серія АР №1030352 від 21.12.2020, адвокат

від відповідача: Соснін Т.Ю., довіреність №011.11-08 від 21.04.2020

від третьої особи: Гаврилова О.Ю., ордер ВХ №1006988 від 25.11.2020, адвокат

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів – програмно-апаратного комплексу «Оберіг» та комплексу «Акорд».

СУТЬ СПОРУ

Пилипенко Олена Вікторівна звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 30.10.2020 до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" в якій просить суд визнати недійсною довіреність №011.11-05 від 26 лютого 2014 року, видану Публічним акціонерним товариством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 31.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 12/184/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.12.2020 о 14:30.

27.11.2020 на адресу суду від відповідача Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги та зазначив наступне:

- Довіреність № 011.11-05 від 26.02.2014 видана та підписана Генеральним директором Публічного акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» Котюком А.В., всупереч повноважень,передбачених п.п 19, п.п. 20 п. 9.57 Статуту ПАТ «ЗАлК» (в редакції, що діяла станом на16.02.2014р);

- вказаною довіреністю було уповноважено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , що не перебував у трудових правовідносинах з Товариством, вчиняти від імені Товариства наведені угоди, а також всі необхідні юридичні та фактичні дії, пов`язані з укладенням,зміною, розірванням таких угод з юридичним і фізичними особами, якщо вартість майна, послуг, робіт, майнових прав) які є предметом угоди не перевищує суми в гривнях і/або іноземній валюті, еквівалентній 5 000 000доларів США за курсом Національного банку України на дату вчинення угоди або укладення договору;

- офіційний курс гривні, встановлений Національним банком України на 26 лютого 2014 року, складав 942,69 грн. за 100 доларів США;

- положеннями п.п. 19, п.п. 20 п. 9.57 Статуту ПАТ «ЗАлК» передбачено, що до компетенції Генерального директора належить укладання та підпис від імені Товариства правочинів (угоди), договорів, контрактів, з врахуванням обмежень, передбачених Статутом. Генеральний директор має право приймати рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства;

- п.п. 21 п. 9.42 Статуту ПАТ «ЗАлК» було встановлено, що прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, належить до виключної компетенції Наглядової ради;

- згідно офіційних даних річної фінансової звітності ПАТ «ЗАлК» станом на 31.12.2013 р. 10% вартості активів у грошовому виразі становили 43 719 000, 00 грн., що з врахуванням офіційного курсу Національного банку України, було еквівалентно 4 636 161,19 доларів США на дату видачі Довіреності № 011.11-05;

- Довіреністю № 011.11-05 від 26.02.2014 р. було уповноважено Повіреного Стопневича С.М. на вчинення правочинів з предметом угоди, що не перевищує суми,еквівалентної 5 000 000,00 доларів США, за відсутністю у Генерального директора ПАТ «ЗАлК» Котюка О.В. відповідних повноважень, передбачених Статутом Товариства;

- прийняття рішення щодо видачі та подальша видача Генеральним директором Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» Котюком О.В. Повіреному Стопневичу С.М. Довіреності № 011.11-05 від 26.02.2014 р. було незаконним, оскільки такі повноваження за п.п. 21 п. 9.42 Статуту ПАТ ЗАлК» належали до компетенції Наглядової Ради Товариства, якою відповідне рішення не приймалося.

01.12.2020 на адресу суду від Judson Trading Limited надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. У вказаній заяві Judson Trading Limited зазначає,що спір у справі 908/2794/20 безпосередньо стосується прав та обов`язків JTL, оскільки може мати наслідки зміни прав JTL за договором позики № № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. укладеного між AT “ЗАлК” (позичальник), JTL (кредитор) та Velbay Holdings Limited (поручитель). В подальшому сторони уклали Додаткову угоду № 5 від 10.12.2014 р. про внесення змін до Договору позики, яку від імені АT “ЗАлК” підписав Стопневич I.M. керуючись повноваженнями відповідно до Довіреності. Додатковою угодою № 5 визначено підсудність спорів, що виникають із Договору позики судам України, в тому числі i спору про стягнення заборгованості.

04.12.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

04.12.2020 на адресу суду за допомогою електронного зв`язку з єдиним цифровим підписом від Judson Trading Limited надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 04.12.2020 відкладено підготовче засідання на 21.12.2020 о 12:00.

21.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заяву Judson Trading Limited про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

21.12.2020 на адресу суду від Judson Trading Limited надійшла заява про долучення доказів.

Ухвалою суду від 21.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 11.01.2021 о 12:00. Цією же ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Judson Trading Limited.

05.01.2021 на адресу суду від Judson Trading Limited надійшли пояснення щодо позову відповідно до яких третя особа просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

- видана Генеральним директором АТ «ЗАлК» Довіреність, як односторонній правочин, не порушує та не може порушувати прав та інтересів Позивача, як акціонера АТ «ЗАлК»;

- довіреність припинила свою дію 01.03.2015 р., вже більше як 5 років 9 місяців не створює правові наслідки для АТ «ЗАлК»;

- позивачем не доведені обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

- довіреність надавала представнику повноваження, обсяг яких не перевищував повноваження Генерального директора АТ «ЗАлК» як довірителя згідно з Статутом АТ «ЗАлК»;

- Довіреність не порушує корпоративні права Позивача.

- жодною нормою законодавства та/або Статуту АТ «ЗАлК», не передбачено право акціонера контролювати діяльність товариства (в тому числі і Генерального директора АТ «ЗАлК» інакше ніж у спосіб встановлений законодавством та статутом товариства, в тому числі і подавати позов про оскарження Довіреності, яка видана керівником товариства4

- відповідно до ст. ст. 92, 97,239 ЦК України, укладення, видання Довіреності може свідчити (за наявності підстав) про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його акціонера - ОСОБА_1 , оскільки Довіреністю представника Стопневича С.М. наділено повноваженнями діти саме від імені товариства, а не його учасників;

- довіреність не може бути предметом окремого судового розгляду.

- у разі незгоди з укладеними представником Стопневичем С.М. договорами на підставі Довіреності, саме такі договори можуть бути предметом судового розгляду, в межах якого може надаватися правова оцінка законності Довіреності.

- позивачем подано позов (справа №908/2795/20) про визнання недійсною Додаткової угоди № 5 від 10.12.2014р. до Договору позики позикиJT-ZALK/L-0000-0000 від 25.11.2009р., укладеної між АТ «ЗАлК» та JTL;

- згідно з пп. 19 п. 9.56 Статуту АТ «ЗАлК», Генеральний Директор має право укладати та підписувати від імені Товариства правочини (угоди), договори, контракти з врахуванням обмежень, передбачених Статутом. Отже, представник міг бути уповноважений на вчинення зазначених дій.

- за даними фінансової звітності за 2013 р., вартість активів АТ «ЗАлК» становила 437 190,00 тис. грн, що в еквіваленті становило 54 717,15 тис. дол. США. Отже, 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ «ЗАлК» становило 5 471,7 тис. дол. США (тобто більше 5 мільйонів дол. США).Отже, на дату видання довіреності, у Генерального директора АТ «ЗАлК» були повноваження щодо укладення договорів, предметом яких є майно на суму до 5 мільйонів дол. США;

11.01.2021на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення третьої особи щодо позову.

В судове засідання 11.01.2021 з`явились представники сторін та третьої особи.

Ухвалою суду від 11.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2021 о 12:00.

В судових засіданнях 26.01.2021, 04.02.2021оголошено перерви до 09.02.2021 без винесення процесуальних документів суду про що складені протоколи.

В судове засідання 09.02.2021 з`явилися представники сторін та третьої особи.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 09.02.2021 підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечила.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, відповідача та третьої особи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є акціонером Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», яка володіє 3000 простих акцій товариства, що становить 0,0006% розміру статутного капіталу товариства, про що свідчить наявний в матеріалах справи сертифікат іменних акцій Серії А № 1105 від 12.11.2001.

Листом від 23.10.2020 позивач звернулась до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про справі № 908/3736/15 та його розгляду у Господарському суді Запорізької області.

28.02.2020 Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» надало відповідь № 021.00-1329 та зазначило, що справа розглядається у Господарському суді Запорізької області відповідно до умов Додаткової угоди № 5 від 10.12.2014 року (до Договору позики №JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009р.), укладеної Публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в ocoбі представника Стопневича СМ., діючого на підставі довіреності №011.11-05 від 26.02.2014 року – та JUDSON TRADING LIMITED, якою визначено, що вci спори у відношенні до зазначеного договору позики повинні розглядатися в судах та згідно законодавства України. Вказана особа (Повірений) є громадянином Російської Федерації та ніколи не перебувала у трудових відносинах з комбінатом. На підтвердження вищевикладеної інформації надає копію Довіреності №011.11-05 від 26.02.2014 року та фотокопію Додаткової угоди №5 від 10.12.2014 року.

Позивач в позові вказує, що генеральний директор AT «ЗАлК» Котюк А.В не мав права видавати довіреність № 011.11-05 від 26.02.2014 на ім`я Стопневича С.Н., оскільки Повноваження генерального директора ПАТ «ЗАлК» передбачені та обмежені Статутом Товариства, у редакції, яка діяла на момент вчинення правочину (видачі Довіреності №011.11-05 від 26.02.2014 року). Зокрема, підпунктом 19 пункту 9.57 Статуту ПАТ «ЗАлК» передбачено, що до компетенції Генерального директора належить укладання та підпис від імені Товариства правочинів (угоди), договорів, контрактів, з врахуванням обмежень, передбачених Статутом. Підпунктом 20 пункту 9.57 Статуту ПАТ «ЗАлК» передбачено, що генеральний директор має право приймати рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10 відсотків вартості активів за даними останньої фінансової звітності Товариства. Однак, за даними останньої річної звітності Товариства (2013 рік) - 10% вартості активів у грошовому виразі Становили43 719 000, 00 грн., що було еквівалентно 4 636 161,19 доларів США за курсом НБУ на день видачі Довіреності. Проте, дана Довіреність обмежує Повіреного (Стопневича С.М) на вчинення правочинів до 5 000 000,00 доларів США, що само-собою свідчить про наділення Генеральним директором комбінату (Котюком О.В.) Повіреного повноваженнями, які були відсутні на час їх видачі у самого Довірителя. Зазначає, що відповідно до п.9.63 Статуту Генеральний директор призначає першого заступника генерального директора та заступників Генерального директора за визначеними напрямками для координації діяльності Товариства у відповідних сферах. Перший заступники Генерального директора надає допомогу Генеральному директору в організації роботи Товариства та виконує обов`язки Генерального директора у paзі його відсутності. При виконанні функцій Генерального директора його перший заступник має право без довіреності здійснювати юридичні дії від імені Товариства у межах компетенції Генерального директора, визначеній Статутом.

Таким чином, Статут уразі відсутності Генерального директора наділяв повноваженнями на здійснення юридичних дій від імені Товариства у межах компетенції Генерального директора лише його першого заступника. Більше того - Статутом в жодному paзiне було передбачено можливості наділення третіх ociб повноваженнями директора (окрім його першого заступника) в порядку передоручення – тобто шляхом видачі довіреності.

Відтак вважає зазначену довіреність недійсною та такою, що порушує її права та інтереси як акціонера AT «ЗАлК».

Також посилається на ті обставини, що про факт видачі оскаржуваної Довіреності №011.11-05 в1д 16.02.2014 позивачу стало відомо лише в результаті отримання відповіді AT «ЗАлК» від 28.10.2020 року за вих.№021.00-1329 та вважає що перебіг позовної давності щодо даного спору розпочався саме з 29.10.2020 року.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами склалися корпоративні відносини, які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Господарським кодексом України (далі - ГК), Законом України "Про акціонерні товариства" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» ( в редакції на момент спірних правовідносин) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства визначено» ( в редакції на момент спірних правовідносин) визначено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про акціонерні товариства»( в редакції на момент спірних правовідносин) акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Акціонер реалізує своє право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах товариства, можливістю бути обраним до керівних та контролюючих органів товариства, голосуванням на загальних зборах товариства, отримання інформації про його діяльність, тощо.

Право на управління акціонерним товариством згідно Закону України «Про акціонерні товариства» реалізується через органи управління товариством – загальні збори акціонерів та наглядову раду.

Стаття 159 ЦК України визначає питання, які належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів що до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Статтею 160 ЦК України встановлено, що статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

Статтею 161 ЦК України визначено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор) (ч. 2 ст. 161 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 154 ЦК України передбачено, що установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Так, до матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію тринадцятої редакції Статуту Публічного акціонерного товариства «ЗАлК», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів № 15 від 20.04.2011, п. 1.1. якого визначено, що цей статут є установчим документом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», далі Статут.

Пунктом 6.1. розділу VI Статуту визначено, що кожною простою акцію Товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні Товариством (шляхом голосування на загальних зборах акціонерів товариства безпосередньо або через своїх представників та шляхом участі в діяльності органів товариства);

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації Товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання 1нформації про господарську діяльність Товариства.

Розділом IX Статуту визначено органи управління та контролю товариства, якими є загальні збори акціонерів, наглядова рада, генеральний директор, ревізійна комісія.

Пунктом 9.3 Статуту встановлені питання які відносяться до виключної компетенції загальних зборів товариства, до яких зокрема віднесено прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства (п.п. 22).

Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам Товариства (п. 9.4 Статуту).

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 i більше відсотків вартості актив вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, прийметься більше як 50 відсотками голосів акціонерів від загальної кількості.

Так, до виключної компетенції наглядової ради, відповідно до п.п. 21 п. 9.42 Статуту, належать прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства

Генеральний директор є одноосібним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства. Генеральний директор є підзвітним Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень (п. 9.56. Статуту).

Згідно з п. 9.57 Статуту до компетенції Генерального директора належить вирішення всіх питань пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

До компетенції Генерального директора належить, зокрема укладання та підпис від імені товариства правочинів (угод), договорів, контрактів, х врахуванням обмежень, передбачених Статутом (п.п. 19 п. 9.57 Статуту) та прийняття рішень про вчинення значного правочин, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом становить до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

Відповідно до положень до ч. 1, ч. 3 ст. 237, ч. 1 ст. 238, ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України, представництвом є правові відношення, в якому одна сторона представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку зона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Правове поняття довіреності, визначено у ст. 244 ЦК України, відповідно до якої довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2014 Публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі директора Котюка А.В. видана довіреність № 011.11.-05 на ім`я Стопневича С.М., якою уповноважено останнього, як Представника, зокрема, здійснювати від імені Товариства перераховані нижче операції, а також всі необхідні юридичні і фактичні дії, пов`язані з укладенням, зміною, розірванням таких угод з юридичними і фізичними особами, якщо вартість майна (послуг, робіт, майнових прав), що є предметом угоди не перевищує суму в гривнях та / або іноземній валюті, еквівалентну 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США за курсом Національного Банку України на дату здійснення операції або укладення договору.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацією, є однією зі складових корпоративних прав.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права.

При цьому правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників товариства жодним чином не змінюється».

Вчинення виконавчим органом товариства правочину без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника.

Відтак, вданому випадку видача довіреності № 011.11-05 від 26.02.2014 не є порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, що свідчить про відсутність порушення корпоративних прав та інтересів позивача, та є самостійною підставою для відмови у позові.

Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, акціонер юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки»,заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України», заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Словенський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року. При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі «Фельдман та банк «Словенський» проти України», заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 р. у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 р. у справі № 905/2559/17.

Разом з тим, фактичні обставини справи свідчать, що оскарження спірної довіреності відбувається в контексті підписання Додаткової угоди № 5 від 10.12.2014 р. про внесення змін до Договору позики № JT-ZALK/L-0000-000, укладеному між AT “ЗАлК”, як Позичальником,JTL, як Кредитором, та Velbay Holdings Limited , як Поручителем. Проте, копію вказаною додаткової угоди до матеріалів справи не надано.

Так, з доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.11.2020 відкрито провадження у справі № 908/2795/20 за позовом: ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Judson Trading Limited про визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 10.12.2014р. до Договору позики № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. Так зі змісту вказаної ухвали вбачається, що 30.10.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 10.12.2014р. до Договору позики № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. укладену між ПАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” в особі представника Стопневича С.М., діючого на підставі довіреності №011.11-05 від 26.02.2014 р., та JUDSON TRADING LIMITED.

Проте, як вбачається з бази «Діловодство спеціалізованого суду», вказаний позов був залишений судом без розгляду відповідно до ухвали суду від 20.01.2021 у зв`язку із тим, що ані позивач, ані його уповноважений представник вдруге у судове засідання не з`явився, поважності причин неявки у вказане судове засідання не обґрунтував, жодних клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не направив. При цьому судом враховано, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 у справі № 908/3736/15 за позовом Judson Trading Limited (JTL) до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (АТ “ЗАлК”), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду держаного майна України, Акціонерного товариства “Сбербанк”, Компанії VELBAY HOLDINGS LIMITED (VHL) про стягнення за договором позики № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 заборгованості у розмірі 39154924,11 доларів США, що еквівалентно 835141406,20 грн., за участю прокуратури Запорізької області та за зустрічним позовом Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” до відповідача Judson Trading Limited про визнання недійсним (нікчемним) договору позики № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 у задоволенні первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач в даній справі не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами, наявність порушення його корпоративних прав.

Відтак, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про визнання недійсною довіреність №011.11-05 від 26 лютого 2014 року, видану Публічним акціонерним товариством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на ім`я ОСОБА_2 .

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Втім, пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” визначено, що Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Враховуючи те, що позивач не довів порушення його прав питання спливу строку позовної давності не розглядається.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на позивача у справі - ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема, у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.02.2021, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про визнання недійсною довіреність №011.11-05 від 26 лютого 2014 року, видану Публічним акціонерним товариством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на ім`я ОСОБА_2 відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покласти на позивача у справі - ОСОБА_1 .

Повне рішення складено – 05.03.2021 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.