Постанова № 95340165, 05.03.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/3/21

3/189/9/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

05.03.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП (справа №189/6/21, провадження №3/189/12/21).

05.01.2021 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (справа №189/4/21, провадження №3/189/10/21).

05.01.2021 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа №189/3/21, провадження №3/189/9/21).

Частиною 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки провадження щодо притягнення до відповідальності однієї і тієї ж особи перебувають у одного судді та призначені до розгляду одночасно, вказані вище справи об`єднані в одне провадження постановою суду від 06.01.2021 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №482628 від 07.12.2020, 07.12.2020 року, о 15-35 годині в смт. Покровське вул. Патріотів України водій ОСОБА_1 рухався заднім ходом на автомобілі ВАЗ 21102 д.н. НОМЕР_1 і здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 210994-20 д.н. НОМЕР_2 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДД, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №482635 від 07.12.2020, 07.12.2020 року, о 15-35 годині в смт. Покровське вул. Патріотів України водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21102 д.н. НОМЕР_1 , здійснив ДТП і залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.9д ПДД, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №482627 від 07.12.2020, 07.12.2020 року, о 15-35 годині в смт. Покровське вул. Патріотів України водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21102 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер» у встановленому законом порядку, за результатами алкотестера 1,99 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДД, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково. Пояснив, що 07.12.2020 приїхав на своєму автомобілі ВАЗ 21102 додому, за адресою: вул. Патріотів України, 128, смт. Покровське, почав паркувати автомобіль у дворі, , здавав назад і зачепів інший автомобіль. Потерпілий ОСОБА_2 (власник цього автомобіля) якраз в цей час перебував у дворі, ОСОБА_1 спробував домовитися з ним про відшкодування збитків без виклику поліції, однак потерпілий викликав поліцію. ОСОБА_1 також стверджував. що йому терміново потрібно було їхати по справах, тому він від`їхав метрів на 50 від місця ДТП, доїхав до рогу будинку, де його зупинили працівники поліції. Після цього ОСОБА_1 подихав у «драгер» у присутності свідка ОСОБА_3 , якого він також знав, оскільки вони всі сусіди. Заперечував, що вживав алкоголь, стверджував, що алкоголь прилад зареєстрував тому, він приймає медичні препарати, які містять спирт. У подальшому медичні картки, довідки з лікарні тощо суду не надав.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 07.12.2020 перебував у дворі будинку, де фактично проживає ( АДРЕСА_2 ), припаркував автомобіль, пішов до під`їзду, і раптом почув звук удару. Повернувшись у той бік, побачив, що автомобіль «десятка» сріблястого кольору вдарила у переднє крило його автомобіля, ВАЗ 210994-20. ОСОБА_2 підійшов до автомобіля, з-за керма вийшов ОСОБА_5 , який запропонував йому договоритися, однак ОСОБА_2 викликав телефоном поліцію. Після чого ОСОБА_5 сів за кермо свого автомобіля і поїхав з двору, однак одразу за двором його зупинили працівники поліції. Претензій матеріального характеру до Карниша не має. Також пояснив, що під час складання протоколів і проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «драгера» Карнишем у дворі було троє осіб – Карниш, сам ОСОБА_2 і свідок ОСОБА_3 . Свідка ОСОБА_6 потерпілий не бачив під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і не знає його.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що 07.12.2020 прийшов з роботи додому. Зайшов у двір і побачив у дворі пошкоджений автомобіль «дев`яносто дев`яту». Зі слів працівників поліції дізнався, що відбулося ДТП, його попросили бути свідком при проходженні Карнишем огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «драгера», він погодився. Карниш дихав у «драгер» у його присутності. Свідка ОСОБА_6 під час проходження огляду на стані сп`яніння і складання протоколу про це на місці пригоди не було, ОСОБА_7 в той день його не бачив, стверджував, що всього у дворі, окрім поліції, їх було троє – він, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 ).

Свідок ОСОБА_8 в судове засідання з`явився.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується його поясненнями, поясненнями потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні, схемою місця ДТП, фотокартками з місця ДТП та іншими письмовими матеріалами справи в їх сукупності та взаємозв`язку.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підлягає покаранню.

Відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив 07.12.2020 року ДТП та покинув місце події до приїзду поліції.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху, її дії вірно кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена повністю, та він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

У той же час суд встановив наступне.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, строком на день розгляду справи стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з урахуванням змін внесених Законом України від 17.06.2020 року N 720-IX, викладена в наступній редакції: «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого».

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. ч. 4-6 ст. 266 КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №482627 від 07.12.2020, 07.12.2020 року, о 15-35 годині в смт. Покровське вул. Патріотів України водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21102 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер» у встановленому законом порядку, за результатами алкотестера 1,99 проміле. У протоколі зазначається, що свідками є дві особи – ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

У той же час всі опитані в судовому засіданні особи – правопорушник ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_4 і свідок ОСОБА_7 показали, що перебували весь час оформлення матеріалів ДТП, під час проходження огляду на стан сп`яніння і складання протоколів утрьох, жоден з них у той день на місці ДТП не бачив свідка ОСОБА_8 у тому числі під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан спяніння і проткол при них він не підписував.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що зазначений у протоколі як свідок ОСОБА_8 під час складання протоколів на місці ДТП не перебував, під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» не був, при яких обставинах і коли ним був підписаний протокол і письмові пояснення, які містяться у справі, невідомо.

Таким чином, огляд особи на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП і вважається недійсним в силу цієї ж статті КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Санкція статті 122-4 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб

Санкція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень.

Суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

У відповідності до ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок), (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.

Суддя О.В. Чорна