Ухвала суду № 95340006, 03.03.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 216/43/19

Провадження № 1-кп/177/20/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2021

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040230002108 від 13.11.2018 щодо ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участі:

прокурора Гулика Д.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката Голівера П.В.,

В С Т А Н О В И В:

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурором Гулик Д.А. заявлене клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, які були підставою для застосування та продовження цього запобіжного заходу, а саме ризиків: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Голівер П.В., не заперечували щодо задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2018 до ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався під час судового розгляду, востаннє ухвалою Криворізького районного суду від 13.01.2021, зі строком дії до 11.03.2021 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На існування вказаних ризиків вказує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя особи, а саме, за ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років, раніше притягався до відповідальності за кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи, не працює, джерел доходів для існування не має, не одружений, утриманців не має, що вказує на відсутність сталих соціальних зв`язків та свідчить про можливість останнього переховуватися від суду, а також вчинити нові злочини.

Отже, при вирішенні питання про доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинувачених, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що обставини, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися та продовжують існувати, як і не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід, тому вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні №12018040230002108 від 13.11.2018, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02.05.2021, 16 год. 15 хв., включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: