Рішення № 95339860, 05.03.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9344/20

2/212/1234/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого – судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Деменко А.С., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа виконавчий комітет Покровської районної у місті Ради м. Кривого Рогу, -

встановив:

21 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтовування позову вказав, що будинок АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.01.2015, виданим державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Бикановим Р.І. У вищевказаному будинку зареєстровані він та його донька ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_2 з березня 2009 року не проживає в спірному будинку. Всі комунальні послуги позивач сплачує та несе додаткові витрати на оплату комунальних послуг, тому вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення. В подальшому надав суду заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляд справи суду не надала.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти позову не має будь-яких заперечень.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що він знає позивача його доньку, останній раз бачив відповідача понад два роки тому, йому відомо, що відповідач пішла з дому мешкати до хлопця.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що вона знає позивача, він мешкав із дружиною, у нього є чотири дитини, які всі живуть окремо від позивача. Дружина залишила позивача 5 років тому, донька – відповідач не мешкає за адресою позивача понад три роки. Чи підтримує відповідач зв`язок із позивачем їй не відомо.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що знає позивача, відповідачку, позивач мешкає один, його донька – відповідач з батьком не мешкає, останній раз бачив її понад рік. Речей відповідача у будинку позивача не має.

Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням згоди позивача на заочний розгляд справи, суд розглядає справу в порядку статті 280 ЦПК України за наявними в ній доказами (заочний розгляд).

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.01.2015 року, виданого державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Бикановим Р.І., зареєстрованого у реєстрі за №1-105, 27.01.2015. (а.с.6,7).

Як вбачається з довідки квартального комітету №24 Покровського району м. Кривого Рогу №869 від 17.02.2020 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відсутність відповідача у спірному житлі підтверджується актом, наявним в матеріалах справи, складеним сусідами позивача та затвердженим головою квартального комітету №24 Покровського району м. Кривого Рогу 14.12.2020, згідно якому відповідач ОСОБА_2 , 2000 року народження з 03 березня 2019 року не проживає у будинку АДРЕСА_1 (а.с.12-13).

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, згідно з вимогами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Ч. 2 статті 405 ЦК України передбачено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, враховуючи факт належності спірної квартири позивачеві на праві особистої приватної власності, не проживання відповідача більше одного року у житловому приміщенні, який є підтвердженим, суд приходить до висновку, що є підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування цим житлом, та право позивача, в силу ст. 150 ЖК України, як порушене, підлягає захисту в судовому порядку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

На підставі ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 346, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа виконавчий комітет Покровської районної у місті Ради м. Кривого Рогу задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: виконавчий комітет Покровської районної в місті Ради м. Кривий Ріг, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, буд.2, ЄДРПОУ 04052531

Рішення складено та підписано 05 березня 2021 року.

Суддя: О. Н. Борис