Ухвала суду № 95339841, 05.03.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 0413/1041/2012

2-с/212/20/21

У Х В А Л А

05 березня 2021 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Власенко М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

в с т а н о в и в :

20.02.2012 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" заборгованість у розмірі 4027,99 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 107, 30 грн.

Звернувшись до суду із заявою про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та його скасування, боржником вказано, що копії судового наказу та копії заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами не отримано. 08.08.2015 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Про існування заборгованості боржнику стало відомо після дзвінка представника банку, який повідомив, що на рахунки ОСОБА_6 накладено арешт постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в зв`язку зі стягненням заборгованості на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на підставі наказу від 20.02.2012 у справі № 0413/1041/2012 виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину виданого 12.01.2002, квартира за адресою АДРЕСА_1 належить в рівних частках ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Таким чином, Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» повинно було звертатись з заявою до суду про видачу наказу та стягнення боргу з усіх власників квартири, а не лише з ОСОБА_2 . В матеріалах судової справи взагалі відсутні докази хто є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за якою рахується заборгованість за комунальні послуги. Отже заявник не надав належних та допустимих доказів надання житлово-комунальних послуг зазначених у його заяві та наявності заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Крім цього, судовий наказ було направлено « ОСОБА_2 », а згідно відмітки про вручення, наказ отримала « ОСОБА_9 » в той час як моє прізвище до шлюбу « ОСОБА_4 ».Цим самим підтверджується що судовий наказ ОСОБА_2 не отримувала та взагалі нічого не знала про існування заборгованості, так як судовий наказ представниками Укрпошти був вручений невідомій особі.

Крім того, починаючи з 2006 року, ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується актом про фактичне проживання. Вказане підтверджує той факт, що ОСОБА_2 не проживала за адресою АДРЕСА_1 та не отримувала копію судового наказу № 0413/1041/2012 від 20.02.2012.

Вирішуючи питання щодо норм законодавства, які підлягають застосуванню під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, ухваленого судом до набрання чинності нової редакції ЦПК України від 15.12.2017 року, суд виходить з вимог ст.3 ЦПК України (в редакції на момент розгляду даної заяви), згідно якої, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, застосуванню підлягають норми закону, що діють на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення за виключенням норм, які встановлюють нові обов`язки, скасовують чи звужують права сторін по справі.

Відповідно до ч.3 ст.104 ЦПК України (в редакції станом на дату видачі судового наказу), копія судового наказу разом з додатками надсилаються

фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а

боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за

адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному

державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч.6 ст.100 ЦПК України(в редакції станом на дату видачі судового наказу), у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу

підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Відповідно до ч.3 ст.104 ЦПК України(в редакції станом на дату видачі судового наказу), днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України (в редакції станом на дату подання заяви про скасування наказу), боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.171 ЦПК України(в редакції станом на дату подання заяви про скасування наказу), заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Як встановлено судом, відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 1087 від 07.12.2017 року (зі змінами), Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 року (зі змінами), судова справа № 0413/1041/2012, 2-н/0413/349/2012 знищена, що зафіксовано в Акті про вилучення та знищення документів і справ, що не підлягають зберіганню від 02.1 1.2020 року.

Як вбачається з наявного в архівній справі № 0413/1041/2012, 2-н/0413/349/2012 оригіналу повідомлення про вручення поштового відправлення, яке збережено разом із текстом судового наказу, боржнику ОСОБА_2 27.02.2012 року направлено копію наказу за адресою місця її реєстрації відповідно до вимог чинної на той час редакції ч.3 ст.104 ЦПК України, а саме на адресу: АДРЕСА_1 .

Згідно цього ж поштового повідомлення, боржником отримано зазначене відправлення 21.03.2012 року, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні. При цьому, розбіжність у написанні двох літер прізвища боржника під час перекладу на російську мову, а саме: « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_9 » не спростовує отримання боржником копії судового наказу, відповідно вимог чинної на той час редакції ч.3 ст.104 ЦПК України.

Згідно свідоцтва про шлюб від 08.08.2015 року боржник ОСОБА_2 уклала шлюб, змінивши прізвище на « ОСОБА_6 ».

Таким чином, суд відхиляє твердження боржника та його представника на поважні причини пропуску строку подання заяви про скасування судового наказу через неотримання боржником його копії, зазначаючи також наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно частини першою статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень, у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, а заяву повернути відповідно до вимог ч.2 ст.171 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.170-172, 260 Цивільного процесуального Кодексу України, суддя -

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2012 року у справі № № 0413/1041/2012, 2-н/0413/349/2012 – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано без проголошення 05.03.2021 року.

Суддя М. Д. Власенко