
Дата документу 05.03.2021 Справа № 554/1957/21
Провадження №1-кс/554/4483/21
У Х В А Л А
Іменем України
05 березня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави – Гольник Л.В.,
при секретарі – Плаксюк І.Ю..,
за участю прокурора – Ковінька Д.В.,
слідчого – Титаренка Ю.В.,
захисника – Губи О.М.,
перекладача – Воробйової О.С.
підозрюваного – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області майор поліції Титаренка Ю.В., погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури Ковіньком Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021170000000097, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лісабон Португалія, громадянин Португалії, одружений, приватний підприємець, маючий посвідку на постійне місце проживання на території України ІН 84024, видану 22.10.2014 із зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого на утриманні малолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,-
в с т а н о в и в:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком на 60 днів, без застосування застави.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, прохали застосувати запобіжний захід строком на 60 діб та не визначати судом заставу. Вказували на таки ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів у кримінальному провадженні.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні просили не застосовувати найсуворіший запобіжний захід, оскільки дорожньо-транспортна подія сталася в темний час доби, пішохід переходив у не встановленому місці, груба необережність останнього знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з вказаною подією. Підозрюваний характеризується виключно позитивно, має стійкі соціальні зв`язки в України, має родину, працює. Підозрюваний надзвичайно шкодує, що таке трапилося, має намір допомогти родині загиблого пом`якшити його провину. Підозрюваний пояснив, що покинув місце ДТП, оскільки не побачив тіла загиблого та в подальшому самостійно звернувся до працівників поліції, хоча міг покинути території України, оскільки до настання ДТП прямував до аеропорту. Просили застосувати до підозрюваного домашній арешт у нічний час.
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170000000097 від 02.03.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України.
02.03.2021 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Міtsubishi Pajeroo Wagon д.н. НОМЕР_1 рухався по автошляху «Київ-Харків» зі сторони м.Полтав в напрямку м. Києва в м.Пирятин, проїжджаючи на 156 км вказаного автошляху, рухаючись по крайній лівій (третій) смузі у напрямку свого руху, проявив неуважність, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді появи пішохода на проїзній частині, який переходив проїзну частину з права на ліво по напрямку його руху, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наступившими наслідками стали порушення водієм ОСОБА_2 ОСОБА_5 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Крім того, 02.03.2021 року приблизно о 18 годині водій автомобіля марки Міtsubishi Pajeroo Wagon д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_4 , на 156 км автошляху Київ-Харків у м.Пирятин Лубенського району, будучи причетним до скоєння даної дорожньо-транспортної події, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, достовірно знаючи, що пішохід ОСОБА_4 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, розуміючи, що поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та усвідомлюючи те, що залишає без допомоги особу, яка внаслідок отриманих травм позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, маючи реальну можливість надати потерпілому допомогу, не виконав свого обов`язку, покладеного на нього законом і загальновизнаними нормами моралі, не переконався, чи потребує потерпілий допомоги, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу та з метою уникнути відповідальності за скоєне, на автомобілі причетному до ДТП з місця пригоди поїхав, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_4 , який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану. При цьому водій ОСОБА_2 ОСОБА_5 сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та був зобов`язаний і мав змогу надати потерпілому допомогу, що у результаті спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 .
03.03.2021 о 04 год. 10 хв. ОСОБА_2 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК, а саме безпосередньо після вчинення злочину за сукупністю ознак на одязі, місці події, які вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин.
04.03.2021 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена 04.03.2021 року органами досудового розслідування ОСОБА_2 ОСОБА_5 підозра за . 2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990р., п. 32, Series A, N 182).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця пригоди від 02.03.2021; протоколом обшуку від 03.03.2021; протоколом огляду трупа від 02.03.2021, в ході якого зафіксовано видимі тілесні ушкодження, місце розташування трупа на місці пригоди та іншими доказами у своїй сукупності.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.
Проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що знайшов своє підтвердження ризик, визначений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України , а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02), якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор та слідчий у судовому засіданні не довели об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Тому, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення клопотання.
Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, наявність стійних соціальних зв`язків в Україні, наявність ризику, визначеного ч.1 ст.177 КПК України, який є доведеним стороною обвинувачення, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
З урахуванням наведеного, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 176, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369-372, 379, 395 КПК України, слідчий суддя, –
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, до 02 травня 2021 року.
Домашній арешт застосувати з використанням засобів електронного контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язки :
-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово;
-прибувати за кожною окремою вимогою до суду, слідчого та прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної.
Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Л.В.Гольник
Судове рішення № 95338286, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 05.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/1957/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: