Ухвала суду № 95337561, 04.03.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1430/21 Провадження № 1-кс/0274/344/21

УХВАЛА

Іменем України

04.03.2021 м.Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Лободи В.Л.,

прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Паламарчука І.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Панасюк Г.Л., погоджене прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Паламарчуком І.О., у кримінальному провадженні №12020065050000205 від 21.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3. ст.185 Кримінального кодексу України, про застосування до підозрюваного, який назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, уродженця села Мамалига, Новоселицького району, Чернівецької області, без постійного місця проживання, на утриманні якого непрацездатні та неповнолітні особи не перебувають, раніше судимого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного, який назвався ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 13 год. 00 хв. по 15 год. 30 хв. 20.12.2020, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, підійшла до домоволодіння АДРЕСА_1 та шляхом відчинення хвіртки, проникла на огороджену територію, де помітила ОСОБА_2 . Далі, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , під приводом поїсти, зайшла разом із ОСОБА_2 до літньої кухні, де зачинивши її в даному приміщенні, підійшла до житлового будинку АДРЕСА_1 та через залишені незамкнені на замикаючий пристрій вхідні двері зайшла в середину. Перебуваючи в кімнаті, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , помітила на серванті планшет марки «Samsung» модель «GalaxyTabKT 961 Pro» та у неї виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю власника майна, а також усвідомлюючи, що його дії не будуть помічені іншими особами, таємно, повторно викрала планшет марки «Samsung» модель «GalaxyTabKT 961 Pro» вартістю 2770 грн. 15 коп., споряджений сім картою мобільного оператора «Лайфселл» вартістю 100 грн., чим заподіяла потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2870 грн.15коп.

В подальшому особа, яка назвалась ОСОБА_1 , викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Крім цього, в період часу з 14 год. 00 хв. 15.01.2021 по 19.01.2021, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, підійшла до домоволодіння АДРЕСА_2 та шляхом відчинення хвіртки проникла на огороджену територію, де через залишені незамкнені на замикаючий пристрій вхідні двері зайшла в середину будинку АДРЕСА_2 . Перебуваючи на першому поверсі будинку, поруч із сходинковим майданчиком, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , помітила дитячий велосипед марки «Formula» модель «Flower» із тросовим протиугінним замком на ньому та у неї виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю власника майна, а також усвідомлюючи, що його дії не будуть помічені іншими особами, таємно, повторно викрала дитячий велосипед марки «Formula» модель «Flower» вартістю 2345грн. 55 коп. із тросовим протиугінним замком на ньому вартістю 80 грн., чим заподіяла потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 2425 грн. 55 коп.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, належного ОСОБА_3 , вчиненого повторно, поєднаному з проникненням у житло, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України (крадіжка).

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, належного ОСОБА_4 , вчиненого повторно, поєднаному з проникненням у житло, особа, яка назвалась ОСОБА_1 , вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України (крадіжка).

У відповідності до вимог ст.ст. 276-279 КПК України 26.02.2021 особі, яка назвалась ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що особа, яка назвалася ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років; вчинила вищевказаний злочин в момент того, як відповідно до вироку Бердичівського міськрайонного суду, має відбувати покарання у вигляді громадських робіт за вчинення проступків, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.357 КК України; неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності по Україні, що свідчить про те, що особа, яка назвалась ОСОБА_1 схильна до протиправної діяльності, постійно пересувається по всій території України та вчиняє злочини у різних регіонах; ступінь соціальних зв`язків за останнім відомим місцем проживання не є таким, який би утримував його в м. Бердичеві, так як підозрюваний, не одружений, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, не працює, у зв`язку з чим у останнього відсутні джерела доходів для існування; без постійного місця проживання; веде антигромадський спосіб життя, а відтак, існують обґрунтовані ризики того, що підозрюваний - особа, яка назвалась ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин, перешкоджати провадженню іншим чином - не прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний, який назвався ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав; у вирішенні клопотання покладався на розуд суду.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Таким чином, наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталися події кримінальних правопорушень, а підозрюваний причетний до цих подій та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.12.2020, протоколом огляду місця події від 20.12.2020, протоколом допиту потерпілого від 22.12.2020, протоколом допиту свідка від 22.12.2020, постановою про перекваліфікацію кримінального провадження від 22.12.2020, пртоколом допиту свідка від 06.01.2020, протоколами пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 08.01.2021 та від 09.01.2021, протоколом огляду місця події від 09.01.2021, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.01.2021, протоколом огляду місця події від 18.01.2021, протоколом допиту потерпілого від 16.01.2021, протоколом огляду місця події від 15.01.2021, протоколом допиту свідка від 26.01.2021.

Встановлено також, що вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16.11.2020 ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Що ж до наявності обгрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то в клопотанні зазначено про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом неявки до слідчого, прокурора, суду.

Обговорюючи питання наявності зазначених у клопотанні ризиків, зокрема, щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, перешкоджання провадженню іншим шляхом, а саме неприбуття за викликом до слідчого, прокурора, суду, то такі, як вважає слідчий суддя, є цілком ймовірним.

Так, особа, яка назвалась ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі; не працює, що свідчить про відсутність законного джерела доходів; постійного місця проживання не має; підозрюваний неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності; вироком суду визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України, а відтак, останній може як переховуватись від органів досудового розслідування, так і перешкоджати провадженню іншим шляхом, а саме неприбуттям за викликом до слідчого, прокурора, суду, що, в свою чергу, свідчить про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п. 1.4 ч.1 ст.177 КПК України.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного, який назвався ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. те, що підозрюваний не працює, постійного місця проживання не має, кримінально-протиправну поведінку підозрюваного, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, не є особою похилого віку, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, притягувався до кримінальної відповідальності, інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, слідчий суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400,00 грн.

Керуючись статтями 176 – 179, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 208, 309 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Панасюк Г.Л. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного, який назвався ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26.04.2021.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту повідомлення про підозру - 26.02.2021 о 18 год 20 хв.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 45400,00 грн (реквізити для сплати застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26278626, банк отримувача – ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA678201720355249002000000277, призначення платежу – вказати, хто і за що платить, справа № 274/1430/21 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області), при сплаті якої строком на 2 місяці покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

– прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

– не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

– повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Строк дії ухвали до 26.04.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 05.03.2021.

Слідчий суддя Т.Б.Большакова