Вирок № 95336922, 03.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/440/2021

Справа № 428/1715/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Пройди Л.В.,

захисника Толокольнікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136370000044 від 16.02.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-31.08.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком 1 місяць 15 днів;

-10.12.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31.08.2010 року, остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

-24.07.2012 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.12.2010 року, остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Прибув 14.09.2012 до Нікітовської ВК Донецької області №87, дані про звільнення відсутні,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Близько 07:50 16.02.2021 року, ОСОБА_1 , перебуваючи в невстановленому дізнанням місці, маючи умисел на незаконне придбання психотропної речовини, без мети збуту, для власного вживаня, діючи умисно, за допомогою мобільного телефону в безкоштовному багатоплатформовому месенджері для смартфонів та інших пристроїв, що дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями і медіафайлами різних форматів «Telegram» (далі месенджер «Telegram») через мережу інтернет, на телеграм-каналі "Daddy Dummles" замовив у невстановлених під час досудового розслідування осіб, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP у виді так званої "закладки", за грошові кошти у сумі 170 гривень, які він перерахував на невстановлений під час дізнання, рахунок за допомогою електронного гаманця «easy-pay», після чого в телефонному месенджері «Telegram» отримав повідомлення із зображенням так званої "закладки" та зазначенням її географічних даних.

Цієї ж дати, близько 10:30 год. ОСОБА_1 , прийшов за місцем знаходження вищевказаної так званої "закладки", а саме до бетонної балки, розташованої в першому підїзді на девятому поверсі буд. АДРЕСА_3 , де знайшов безбарвний полімерний пакет із застібкою типу «ZIP-LOCK», обмотаний прозорою полімерною стрічкою, з психотропною речовиною всередині. Вказаний згорток ОСОБА_1 поклав до лівої кишені своїх штанів для подальшого особистого вживання без мети збуту, після чого вирушив на вихід з під`їзду.

Під час руху з вищевказаного будинку, ОСОБА_1 на першому поверсі був зупинений працівниками поліції БПОП ГУНП в Луганській області. Під час бесіди ОСОБА_1 повідомив співробітникам поліції, що має при собі наркотичну речовину, у зв`язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Під час огляду місця події, який проводився 16.02.2021 в період часу з 11 години 59 хвилини до 12 години 06 хвилин, за адресою: АДРЕСА_3 , на сходинковому майданчику між першим та другим поверхом у ОСОБА_1 , в присутності понятих, працівниками поліції було виявлено та вилучено один безбарвний полімерний пакет із застібкою типу «ZIP-LOCK», обмотаний прозорою полімерною стрічкою з порошкоподібною речовиною всередині.

Згідно висновку експерта, речовина, надана на експертизу, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої становить 0,1850 грама.

26.02.2021 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Пройдою Л.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Толокольнікова С.В., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального проступку та зобов`язався: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 3 ( три) роки, із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Пройда Л.В. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Толокольніков С.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України – як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 26 лютого 2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Пройдою Л.В. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речові докази, зокрема, мобільний телефон Xiaomi моделі Redmi, був засобом вчинення злочину. За таких обставин, в частині вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 лютого 2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Пройдою Л.В. та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Толокольнікова С.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136370000044 від 16.02.2021 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЄ-19/113-21/2244-43 ПРПП, що згідно довідки складає 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 15 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази: один прозорий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, поміщений до сейф-пакету № 7065317, який переданий на зберігання до камери Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області – знищити.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: мобільний телефон Xiaomi моделі Redmi, який переданий на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова