Рішення № 95335867, 25.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1464/21

В справі № 760/ 12998/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Шпори М.М.

представника позивача - Шкляєва К.В.

відповідача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 87 228, 76 гр.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року був задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» 87 228, 76 гр. боргу та 1 762, 00 гр. судового збору.

26 серпня 2020 року відповідач звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року скасовано, справу призначено до судового розгляду.

При зверненні до суду позивач посилався на те, що 05 квітня 2017 року з відповідачем був укладений Кредитний договір №58-608-851-2-17-Г.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 та 1.3 відповідачу був наданий кредит на споживчі цілі шляхом видачі з каси банку готівкою в розмірі 57 200, 00 гр., строком з 05 квітня 2017 року до 02 квітня 2021 року включно зі сплатою 10,00 % річних за користування кредитом, а відповідач зобов`язався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит, сплатити проценти, комісійні винагороди та виконати всі інші зобов`язання згідно з договором.

05 квітня 2017 року грошові кошти в розмірі 57 200, 00 гр. за умовами договору були видані відповідачу, що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_1 .

Пунктами 1.4, 1.5 Кредитного договору визначено, що повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами.

Графік платежів, який наведений у Додатку №1 до Кредитного договору, є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 3.2.3 Кредитного договору відповідач зобов`язалася сплачувати щомісячні платежі /ануїтентні платежі та відповідні комісійні винагороди/ за Договором та на передбачених умовах.

Відповідно до п. 4.2 Договору погашення кредитної заборгованості та сплату процентів відповідач здійснює ануїтентними платежами. Сплата ануїтентних платежів здійснюється відповідачем щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтентного платежу /крім першого та останнього/ та суму щомісячної комісійної винагороди складає 2 888, 49 гр.

Починаючи з вересня 2017 року, в порушення умов п.п. 1.1, 3.2.3, 4.2, 4.5 Договору, відповідачем не сплачуються вчасно та в повному обсязі платежі за кредитом.

Станом на 05 квітня 2018 року заборгованість за кредитом становить 54 261, 97 гр.

З 30 листопада 2017 року відповідачу була встановлена процентна ставка в розмірі 0,1 % річних.

В порушення умов договору відповідачем не сплачено відсотки за користування кредитом за період з 05 квітня 2018 року 04 квітня 2018 року включно в розмірі 1 506, 79 гр.

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору за обслуговування кредитної заборгованості відповідач сплачує комісійну винагороду в розмірі 2,5 %від суми кредиту.

В порушення умов договору, відповідачем не сплачена комісійна винагорода за період з 05 квітня 2017 року по 04 квітня 2018 року включно у розмірі 5 720, 00 гр.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтентних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 45 % від суми кредиту.

Сума штрафу, відповідно до п. 6.3 Кредитного договору, становить 25 740, 00 гр.

Загальна сума заборгованості станом на 05 квітня 2018 року становить 87 228, 76 гр.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково.

Зазначає, нею були здійсненні платежі на рахунок банку: 12 жовтня 2020 року - 7 300, 00 гр., 25 листопада 2020 року - 7 000, 00 гр., 28 грудня 2020 року - 3 000, 00 гр., 27 січня 2021 року - 3 000, 00 гр., 23 лютого 2021 року - 3 000, 00 гр., 23 лютого 2021 року - 3 000, 00 гр.

Виходячи з цього, визнає позов у частині тіла кредиту та процентів.

Щодо стягнення штрафу зазначила, що така сума є надмірною, її матеріальний стан не дає їй можливості сплатити таку суму.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 05 квітня 2017 року між сторонами був укладений Кредитний договір №58-608-851-2-17-Г, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 57 200, 00 гр., а остання зобов`язалася на умовах, передбачених Договором, повернути кредит, сплатити проценти у розмірі 10,00 %річних за користування кредитом, комісійні винагороди та виконати всі інші зобов`язання згідно з Договором.

Кредит надавався на строк з 05 квітня 2017 року до 02 квітня 2021 року.

Відповідно до п.п. 1.4, 3.2.3 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтентними платежами, передбаченими Договором.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 та 4.5 Договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем /метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»/.

Погашення кредитної заборгованості та сплату процентів за Договором відповідач здійснює ануїтентними платежами. Сплата ануїтентних платежів здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

За обслуговування кредитної заборгованості сплачується комісійна винагорода в розмірі 2,5 % від суми кредиту. Комісійна винагорода здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтентного платежу /крім першого та останнього/ та суму щомісячної комісійної винагороди, складає 2 888, 49 гр.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтентних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів позичальник сплачує банку штраф у розмірі 45 % від суми кредиту.

/ а.с. 5 - 7 /

З розрахунку позивача вбачається, що станом на 04 квітня 2018 року заборгованість становила 87 228, 76 гр., та складалась з:

- 54 261, 97 гр. - заборгованість за кредитом;

- 1 506, 79 гр. - заборгованість за відсотками;

- 5 720, 00 гр. - заборгованість зі сплати комісії;

- 25 740, 00 гр. - штраф, відповідно до п. 6.3 Кредитного договору.

/ а.с. 6 - 8 /

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, з точки зору ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

З наданої відповідачем виписки з рахунку вбачається, що нею в рахунок погашення заборгованості сплачено: 12 жовтня 2020 року - 7 300, 00 гр., 25 листопада 2020 року - 7 000, 00 гр., 28 грудня 2020 року - 3 000, 00 гр., 27 січня 2021 року - 3 000, 00 гр., 23 лютого 2021 року - 3 000, 00 гр., 23 лютого 2021 року - 3 000, 00 гр., а всього 26 300, 00 гр.

/ а.с. 111, 148 - 150 /

Виходячи з цього, розмір заборгованості відповідача на даний час складає 27 961, 97 гр.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені умовами договору або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 ЦК УКраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, котре боржник зобов`язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, яка обчислюється в процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 1.4, 1.5 Кредитного договору визначено, що повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами.

З урахуванням викладеного вище, порушення відповідачем зобов`язань за умовами договору, суд приходить до висновку про стягнення заборгованості по тілу в розмірі 27 961, 97 гр. за вирахуванням сплачених сум, а також процентів.

Щодо суми процентів суд виходить з того, що в грудні 2017 року позивачем направлена відповідачу вимога про повернення суми заборгованості в зв`язку з порушенням умов договору.

/ а.с. 26 /

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

За змістом положень статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

З урахуванням цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача процентів у розмірі 1 488, 55 гр., які були нараховані станом на день направлення вимоги до боржника.

Згідно з ч. 3 ст.551 ЦК України розмір штрафу, як різновиду неустойки, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

З даної норми закону випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

В рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення.

Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання, та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, що її матеріальний стан у зв`язку з карантинними обмеженнями погіршився, не дає їй можливості погасити кредит одноразово, однак на даний час вона вишукає такі можливості та погасила 26 300, 00 гр. заборгованості, тобто майже половину тіла кредиту.

Вважає штраф за умовами договору надмірним навантаженням на її сім`ю.

З урахуванням цих обставин та викладеного вище суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафу та стягнення з відповідача на користь позивача 5 000, 00 гр.штрафу.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору за обслуговування кредитної заборгованості відповідач сплачує комісійну винагороду в розмірі 2,5 %від суми кредиту.

Передбачивши сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, а компенсація сукупних послуг банку за рахунок позичальника, є такою, що не відповідає Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 234/169/15-ц. яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Таким чином, умови договору щодо сплати комісії є нікчемними, у відповідача-позичальника не виникло обов`язку сплачувати комісію, а тому підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні.

Таким чином, з урахуванням часткового погашення боргу, з відповідача підлягає стягненню сума основної заборгованості у розмірі 27 961, 97 гр., 1 488, 55 гр. процентів та 5 000, 00 гр. штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 695, 89 гр., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 549, 611, 612, 625- 629, 1048 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_2 / на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» / 61002 м. Харків вул. Алчевських, 30, ЄДРПОУ 09804119 / 27 961, 97 гр. заборгованості, 1 488, 55 гр. процентів та 5 000, 00 гр. штрафу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_2 / на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» / 61002 м. Харків вул. Алчевських, 30, ЄДРПОУ 09804119 / 695, 89 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 березня 2021 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва