Рішення № 95335430, 03.03.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/29/21

провадження № 2/694/136/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.03.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», (ЄДРПОУ 14361575, вул. Пушкінська 42/4, м.Київ, 01024, р/р НОМЕР_1 , МФО 300614) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , засоби зв`язку НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд: стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7462 гривні 86 копійок за комплексним договором № 3/1161545 від 20.03.2018 та судові витрати у розмірі 2102.00 гривні судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.03.2018 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (попередня назва - ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») (далі - Позивач або Банк) та ОСОБА_2 (надалі Позичальник, Спадкодавець або ОСОБА_2 ) був укладений Комплексний договір №3/1161545 (надалі - Договір). Відповідно до вищезазначеного Договору, Позивач надав Позичальнику кредит у сумі 18828 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень) 00 копійок. Позивач надав, а Позичальник отримав кредит в розмірі 18828,00 гривень. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. 22.11.2018 року Позивач звернувся до Звенигородської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців ОСОБА_2 . Станом на 26.02.2018 рік загальна сума заборгованість складала 13667 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень) 61 копійок. 21.01.2019 року отримано заяву від ОСОБА_3 , яка являлась опікуном Відповідача. 04.04.2019 року Банк листом повідомив ОСОБА_3 стосовно кредитної заборгованості та надав реквізити для сплати заборгованості. 14.11.2019 року ОСОБА_3 було внесено останній платіж на суму 1000, 00 грн. Станом на 14.11.2019 року сума заборгованості становить 7462,86 грн. 10.06.2020 року та повторно 27.07.2020 року направлено вимогу.

Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не вчиняються дії спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за Договором, позивач з метою захисту права й охоронюваних інтересів Банку, змушені звернутись до суду з даною заявою.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.01.2021 року відкрито провадження с праві та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 18.01.2021 року було винесено ухвалу про витребування доказів.

26.01.2021 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, що підтверджується поштовим повідомленням, а також відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Отже, відповідач був вчасно повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавав, відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надіслав.

02.02.2021 року та 09.02.20021 року на адресу суду надійшли заяви від представника АТ «Креді Агріколь Банк» Т.А.Денисенко про розгляд справи без йчасті представника позивача. Заявлені позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити. Не заперечують проти заочного рішення суду.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини справи.

20.03.2018 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (попередня назва - ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») та ОСОБА_2 був укладений Комплексний договір №3/1161545 .

Відповідно до комплексного договору №3/1161545 , АТ «Креді Агріколь Банк» надав, а ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 18828 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень) 00 копійок, що підтверджується меморіальним ордером № 21955171-1 від 20.03.2018 року та № 21955171-3 від 20.03.2018 року. Кредит надано на строк 36 місяців – з 20.03.2018р. по 19.03.2021р.

Відповідно до п. 1.3.1. комплексного договору №3/1161545 за користування кредитом Позичальник сплачує процентну винагороду у розмірі 11% річних та комісійну винагороду 2,3% у місяць.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23.08.2018 року.

22.11.2018 року АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Звенигородської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців ОСОБА_2 .

Станом на 26.02.2018 рік загальна сума заборгованість складала 13667 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень) 61 копійок.

Відповідно до заповіту зареєстрованого в реєстрі № 4501 складеного 07.11.2016 року спадкоємцем порлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21.01.2019 року позивачем отримано заяву від ОСОБА_3 , яка вказує ,що являється опікуном ОСОБА_1 відповідно до розпорядження голови Звенигородської державної адміністрації В.М.Довбуша про призначення піклування над дитиною-сиротою №191.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_4 вбачається. Що ОСОБА_3 призначена піклувальником над дитиною-сиротою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 10.06.2020 та 27.07.2020 банком зупинено нарахування пені та відсотків за кредитним договором у зв`язку зі смертю позичальника і загальна сума боргу становить 7462,86грн.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.04.2019р. ОСОБА_1 отримав у спадщину від ОСОБА_2 7/25 частин будинка по АДРЕСА_1

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.

Між сторонами виникли відносини, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належниг чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі! та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга статті 1281 ЦК України).

Вказана вимога позивачем була направлена до Звенигородської нотаріальної контори , що підтверджено матеріалами спадкової справи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.

Спадкування , тобто перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Право на захист є складовою суб`єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.

Як зазначено в ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти і спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відтак, Відповідачі є спадкоємцями першої черги за законом.

Відповідно до ч,2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Згідно з ч.3 ст.1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Відповідно дост.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов`язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред`явлених до нього вимог кредитора.

Позичальник свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Таким чином, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з платіжним дорученням №942564 від 18.12.2020 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2101,00 гривня.

Відтак вказана сума також підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 551, 611, 616, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ЄДРПОУ 14361575, pax. № НОМЕР_1 в AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО 300614) борг в сумі 7462 (сім тисяч чотириста шістдесят дві гривні) 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ЄДРПОУ 14361575, pax. № НОМЕР_1 в AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО 300614) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резулютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 18.02.2021.

Суддя Д.І. Сакун