Рішення № 9533442, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/6029.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УкрМістАнтикор» до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»

про розірвання договору та стягнення 210 382,98 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Тарасов І.М. (довіреність від 10.03.2010р.);

          від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 29 березня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрМістАнтикор»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(надалі –відповідач, Банк) про розірвання договору та стягнення заборгованості в розмірі 210 382,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснював платежі та не виконав розрахункові документи позивача, чим порушує умови договору №2822/В від 04.03.2005р.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю, посилаючись при цьому на постанову правління НБУ №97 від 28.02.2009 року. Участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 15.02.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 16.03.2010р. Судове засідання призначене на 16.03.2010р. у зв’язку з перебуванням судді у відпустці перенесено на 29.03.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          04 березня 2005 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено договір банківського рахунку № 2822/В (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір), за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26007301002822 у гривні, в іноземній валюті: доларах США і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ і умовами Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору розрахунково-касове обслуговування Клієнта у національній та іноземній валюті здійснюються Банком у межах операційного часу, встановленого Банком.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору розрахунки за рахунком здійснюються в межах залишків коштів на рахунку на підставі розрахункових документів, наданих Клієнтом у Банк і оформлених згідно із вимогами НБУ.

Обмеження прав Клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на рахунку, не допускається (п. 2.4 Договору).

Як стверджує позивач, 25.09.2009р. на його розрахунковий рахунок поступили кошти в сумі 2 064 951,17 грн.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що протягом жовтня 2009р. позивач надав Банку до виконання платіжні доручення: №1178 від 05.10.2010р. в сумі 100 000,00 грн., №1181 від 06.10.2009р. на суму 100 000,00 грн., №1189 від 08.10.2009р. на суму 50 000,00 грн., №1190 від 19.10.2009р. на суму 30 000,00 грн., №1191 від 19.10.2009р. на суму 30 000,00 грн., №1192 від 19.10.2009р. на суму 30 000,00 грн., №1193 від 19.10.2009р. на суму 30 000,00 грн., №1194 від 19.10.2009р. на суму 30 000,00 грн., №1195 від 20.10.2009р. на суму 5 000,00 грн. та №1196 від 20.10.2009р. на сумі 5 000,00 грн., загальна сума яких становить 410 000,00 грн. (копії в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, Банк за даними платіжними дорученнями своєчасне здійснення платежів для господарської діяльності підприємства не виконав.

Як свідчить довідка позивача (копія в матеріалах справи), станом на 25.11.2009р. на поточному рахунку позивача обліковуються грошові кошти в сумі 210 064,85 грн.

Внаслідок невиконання Банком умов Договору позивач звернувся до відповідача з заявами №72 від 15.10.2009р., №74 від 19.10.2009р., №79 від 22.10.2009р. з вимогами виконання останнім взятих на себе зобов’язань (копії в матеріалах справи). На вказані вимоги відповідач ніяким чином не відреагував, а виконання платіжних доручень Банком було проігноровано.

28.12.2009р. позивачем подана відповідачу пропозиція (вих. №120) розірвання Договору (копія в матеріалах справи), в якій зазначалося розпорядження Клієнта щодо перерахування залишку коштів на його поточному рахунку №26007301002822 в сумі 210 382,98 грн. на інший його рахунок №26009010449801 відкритий в ПАТ «Альфа-Банк».

На вказану вимогу відповідач листом №2802/57 від 12.01.2010р. повідомив позивача, що дійсно на поточному рахунок Клієнта є залишок коштів, а надані позивачем розрахункові документи не сплачені в строк з вини банку, але рахунок не може бути закритий, і перерахування сум буде здійснюватися в залежності від надходжень на кореспондентський рахунок банку і в черговості обліку вказаних платежів на відповідному позабалансовому рахунку банку, до того ж вказав, що постановою Правління НБУ №97 від 28.02.2009 року у АКБ «Трансбанк»з 02 березня 2009 року призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік. та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 11 місяців з 02.03.2009 року до 03.02.2010 року.

Згідно банківської виписки станом на 30.11.2009р. на рахунку позивача знаходяться грошові кошти в розмірі 210 382,98 грн. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003р. за №1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов’язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за №377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпоряджень позивача про перерахування коштів з поточного рахунку, які на ньому знаходяться в розмірі 210 382,98 грн. на інший рахунок та не виконав вимогу позивача про закриття поточного рахунку.

Враховуючи факт відмови відповідача в закритті рахунку, а також той факт, що залишок грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 210 382,98 грн. (станом на 30.11.2009р.) не був перерахований позивачу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми залишку, який підлягає стягненню, а саме в сумі –210 382,98 грн.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ №97 від 28.02.2009 року у АКБ «Трансбанк»з 02 березня 2009 року призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 11 місяців з 02.03.2009 року до 03.02.2010 року.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні постанова правління НБУ № 97 від 28.02.2009 року не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення залишку коштів в розмірі 210382,98 грн. - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи, що позивачем до суду подана достатня кількість доказів, які підтверджують факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором, а також враховуючи відмову Банку у закритті рахунку, вимоги позивача про розірвання Договору є обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 2 424,83 грн. (2 188,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір банківського вкладу №2822/В від 04.03.2005р. укладеного між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрМістАнтикор».

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(ідентифікаційний код: 16293211, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок, 9, к/р 32007171901 в Управлінні НБУ по Києву та Київській області, МФО 300089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрМістАнтикор» (ідентифікаційний код: 32775132, адреса: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, р/р 26009010449801 в ПАТ «Альфа-Банк»в м. Києві, МФО 300346) грошові кошти в розмірі 210 382,98 грн. (двісті десять тисяч триста вісімдесят дві гривні 98 копійок) та судові витрати в розмірі 2 424,83 грн. (дві тисячі чотириста двадцять чотири гривні 83 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 12.04.2010р.