Ухвала суду № 95334228, 03.03.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 4-с/646/22/2021

Справа № 646/213/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Демченко С.В.,

секретар судового засідання – Хілінський М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко Анни Олегівни, стягувач - Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,

У С Т А Н О В И В:

Адвокат Мироненко І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору №1 від 14 серпня 2020 року про надання правової допомоги, звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О., в якій просила зобов`язати старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О. виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про арешт та заборону відчуження всього нерухомого та рухомого майна боржника ОСОБА_1 , визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О., а саме: у ВП №34651909 - постанову від 26 жовтня 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63778457 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 11605,60 грн.; у ВП №63778685 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн.; у ВП №34650482 – постанову від 20 листопада 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63783651 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 170 грн.; у ВП №63783150 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн.

В обґрунтування скарги зазначила, що у Міжрайонному ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало на виконані зведене виконавче провадження №34651909, яке було відкрите на підставі виконавчого листа Червонозаводського районного суду м. Харкова № 2-2552/11 від 20 вересня 2012 року, боржником в якому є ОСОБА_1 24 березня 2013 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі заступника керуючого по управлінню активами Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ахадова В.Т. та ОСОБА_1 як позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №КЛ 0906/08, відповідно до умов якої ОСОБА_1 зобов`язалась повернути Банку у строк до 24 березня 2013 року суму заборгованості у розмірі 36000 грн., після чого Банк здійснить прощення боргу у розмірі 143211 грн. 89 коп. 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 виконала умови угоди та сплатила суму основного боргу у розмірі 36000 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., тобто станом на 24 березня 2013 року ОСОБА_1 повістю погасила борг за виконавчими провадженнями №34651909 та №34650482. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 погасила заборгованість перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № КЛ 0906/08 від 06 червня 2008 року, яка підлягала стягненню з останньої за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2011 року у справі №2-2551/11, державним виконавцем 21 січня 2016 року в рамках зведеного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка, на думку заявника, є безпідставною та незаконною. У подальшому заявнику стало відомо, що державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень №34650482 та №34651909. Окрім того, у виконавчому провадженні №34651909 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яку виведено в окреме провадження №63778457 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яку також виведено в окреме виконавче провадження №63778685. У виконавчому провадженні №34650482 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яку виведено в окреме виконавче провадження №63783651 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яку виведено в окреме виконавче провадження №63783150. Зазначені постанови заявник вважає незаконними з огляду на те, що рішення суду по справі №2-2551/11 від 11 листопада 2011 року, на підставі якого було відкрито зведене виконавче провадження, виконано боржником у добровільному порядку та не було результатом примусових дій державного виконавця. Крім того, державним виконавцем до фактичного виконання боржником рішення суду не було вжито жодних дій, передбачених положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19 січня 2021 року скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні та витребувано з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Харків) матеріали виконавчих проваджень № 34651909, №63778457, № 63778685, № 34650482, №63783150, №63783651.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник заявника – адвокат Мироненко І.С. у судове засідання не з`явилася, подала до канцелярії суду заяву, в якій просила проводити судове засідання без її участі та участі заявника.

Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О. у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Положеннями ст.447 ЦПК України передбачено право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час дії Закону України «Про виконавче провадження», підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.

Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1 , крім зобов`язання державного виконавця виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про арешт та заборону відчуження майна, заявник також просить визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

При дослідженні матеріалів скарги суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги щодо визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а саме: визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О., а саме: у ВП №34651909 - постанову від 26 жовтня 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63778457 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 11605,60 грн.; у ВП №63778685 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн.; у ВП №34650482 – постанову від 20 листопада 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63783651 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 170 грн.; у ВП №63783150 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн., не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд повідомляє скаржника, що розгляд справи в частині оскарження постанов державного виконавця щодо витрат виконавчого провадження віднесено до юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду.

За таких обставин, з урахуванням того, що суд помилково прийняв скаргу в частині вищевказаних заявлених вимог до розгляду та відкрив провадження, суд вважає за необхідне провадження за скаргою в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 255, 257, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко Анни Олегівни, стягувач - Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в частині заявлених вимог про визнання незаконними та скасування постанов старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О., а саме: у ВП №34651909 - постанову від 26 жовтня 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63778457 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 11605,60 грн.; у ВП №63778685 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн.; у ВП №34650482 – постанову від 20 листопада 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63783651 – постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 170 грн.; у ВП №63783150 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн., - закрити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 03 березня 2021 року.

Суддя С.В. Демченко