Рішення № 95334220, 02.03.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/542/21

№ провадження 2-а/646/27/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Теслікової І.І.

секретаря Бєлівцової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДП18 № 479691 від 17.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про правопорушення передбачене ч.8 ст.121 КУпАП, що складено інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Водоп`яновим Костянтином Олександровичем, та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн на позивача. В обґрунтування позовних вимог зазначає, позивач не здійснював дане правопорушення, відповідач виніс постанову взагалі без розгляду справи, відповідачем порушена процедура притягнення до відповідальності, яка полягає у тому, що не складався протокол про адміністративне правопорушення, постанова відповідача не містить відомостей щодо джерел виявлення правопорушення (про те, що саме позивач допустив керування транспортним засобом тощо), відсутня належним чином оформлена постанова та докази на підтвердження відомостей, що містяться у постанові, відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 8ст.121КУпАП, відповідач перевищив повноваження відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», відповідач не надав можливості позивачу скористатися юридичною допомогою адвоката до розгляду справи, відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Ухвалою від 01.02.2021 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Водоп`янова Костянтина Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою від 10.02.2021 року замінено первісного відповідача - інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Водоп`янова Костянтина Олександровича належним відповідачем – Департаментом патрульної поліції.

23.02.2021 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позову.

02.03.2020 року представником позивача надано клопотання про визнання доказів наданих відповідачем недопустимими.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечував проти клопотання позивача про визнання доказів недопустимими у зв`язку з його необґрунтованістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно постанови серії ДП18 №479691 від 17.01.2021 року складеної інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Водоп`яновим Костянтином Олександровичем, Іонін Євген Олександрович, 17.01.2021 року о 10 год. 10 хв. керував транспортним засобом, щодо якого встановлені обмеження Митним кодексом України, транспортний засіб перебуває на території України з порушенням строків перебування в режимі тимчасове ввезене терміном до 1 року, згідно бази ІПНП транспортний засіб ввезено 28.07.2019 року гр. ОСОБА_2 та передано керування ОСОБА_1 , який не переміщував транспортний засіб у митний режим тимчасово ввезення, чим порушив вимоги ст. 380 Митного кодексу України та ст. 31 ЗУ «Про дорожній рух». На ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 8500, 00 грн згідно санкції ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Згідно з ч.8 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не помішувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно витягу, наданого представником відповідача, автомобіль, з номерним знаком НОМЕР_1 , зареєстрований в республіці Литва та вбачається, що даний транспортний засіб був ввезений на митну територію України ОСОБА_3 28 липня 2019 році в митному режимі «тимчасове ввезення», через пункт пропуску Гоптівка- Нехотєєвка.

Частиною першою статті 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Статтею 222Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина восьма статті 121).

Таким чином, до компетенції органів Національної поліції належить розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, і накладати адміністративні стягнення.

За положеннями статті 280Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують І обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також засувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, зазначені документи підтверджують встановлені поліцейським під час розгляду адміністративної справи обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не помішувала в митний режим транзиту.

Згідно ч.2ст.258Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до ч.5ст.258Кодексу України про адміністративні правопорушення оспорювання особою допущеного порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не покладає на уповноважену особу обов`язку зі складення протоколу про таке правопорушення.

Пунктом 10 ч.1ст.35Закону України «Про Національну поліцію» передбачено ,що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту, а також у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху України. Таким чином слід зазначити, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейським правомірно.

Твердження позивача, що поліцейським не було роз`яснено йому права не відповідає дійсності, оскільки в оскаржуваній постанові є особистий підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав за ст.268КУпАП та строк оскарження за ст.289 КУпАП.

Крім того, статтею 318 Митного кодексу України визначено, що для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовується єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС).

Відповідно до Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України, затвердженого наказом ДМС України від 04.11.10 № 1341, ЄАІС створюється з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі. Основними завданнями ЄАІС Держмитслужби є:

-забезпечення інформаційної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та недержавними установами — суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн.

Згідно з статтею 7 Директив 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних», Держави-члени передбачають, що персональні дані можуть оброблятися тільки за умови, що: (а) суб`єкт даних недвозначно дав свою згоду; (Ь) чи обробка необхідна для виконання контракту, стороною якого є суб`єкт даних, чи для вживання заходів на прохання суб`єкта даних до підписання контракту; (с) чи обробка необхідна для дотримання правового зобов`язання, яким зв`язаний контролер; (d) чи обробка необхідна для захисту життєво важливих інтересів суб`єкта даних; (е) чи обробка необхідна для виконання завдання, здійснюваного в суспільних інтересах, чи при виконанні офіційних повноважень, якими наділений контролер або третя сторона, якій надаються дані; (f) чи обробка необхідна в цілях законних інтересів, переслідуваних контролером чи третьою стороною або сторонами, для яких надаються дані, крім випадків, коли над такими інтересами переважають інтереси основних прав і свобод суб`єкта даних, що вимагають захисту згідно з пунктом 1 статті 1.

Приписами підпункту «б» пунктом 5.2 Рекомендації № И(87)15Комітету Міністрів державам-членам, що регулює використання персональних даних у секторі поліції (Схвалено Комітетом Міністрів 17 вересня 1987 на 410-й зустрічі заступників Міністрів) визначено, що передача даних іншим державним органам дозволяється в окремих випадках, якщо ці дані необхідні одержувачу для виконання ним його правомірного завдання, при цьому передбачається, що ціль збирання чи обробки, яка здійснюватиметься одержувачем, не є несумісною з первинною обробкою, а правові зобов`язання передаючого органу, не суперечать цьому.

Стаття 25 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом.

Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності:

-формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;

-користується базами (байками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади;

-здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу;

-здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади

України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями.

Поліція може створювати власні бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, . відносин документообігу, а також міжвідомчі інформаційно-аналітичні системи, необхідні для виконання покладених на неї повноважень.

Поліція зобов`язана письмово інформувати митні органи про виявлення нецільового використання та/або передачі транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту, а також про виявлення розкомплектування таких транспортних засобів.

Стаття 27 цього ж Закону надає поліцейському безпосередній оперативний доступ до інформації ; та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Інформаційна взаємодія між митними органами та Національною поліцією України здійснюється відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України та Міністра фінансів України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України від 13 травня 2020 року № 386/208, зареєстрованим у Мін`юсті 15 травня 2020 року за № 446/34729.

На підставі вищевикладеного, твердження позивача про неправомірність працівником поліції отримання відомостей, які знаходяться в базах даних державних органів влади і які стосуються обставин ввезення, митного оформлення та перебування на території України транспортних засобів, враховуючи детально описані повноваження працівників поліції не знайшли свого підтвердження.

Крім того, твердження щодо перевищення працівниками патрульної поліції службових повноважень, не знайшли свого підтвердження, оскільки подібні факти можуть бути визначені тільки вироком суду, що слідує з положень статті 62 Конституції України, а саме: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відеозаписи здійсненні службовими відеореєстраторами ХА 0226, ZM 0047 є безперервними та. містять відомості щодо руху транспортного засобу BMW 525D, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача.

У постанові Верховного Суду від 15.11.2018 року Верховний Суд в рамках справи № 524/5536/17 Суд сформулював правовий висновок про те, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в обов`язковому порядку повинно бути зазначено технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а, що у постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, співробітники поліції, суб`єкти владних повноважень, зобов`язані застосовувати вказані правові позиції у своїй діяльності щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, суд не знайшов підстав для визнання доказів недопустимими, оскільки оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис та на відеозаписі зафіксовано обставини розгляду справи, винесення оскаржуваної постанови, факт вчинення правопорушення. Крім того, відеозапис містить дані щодо часу та дати вказаних обставин та наданий до суду відповідно до вимог КАС України.

Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустими доказами.

Суд, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, досліджені докази, дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. Адже відповідачем було доведено належними та допустимим доказами порушення позивачем.

Відповідно до ст.252Кодексу України про адміністративні правопорушення інспектор поліції оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

При цьому, слід зазначити, що за приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій, зокрема, для отримання особою правової допомоги, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено.

Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає підстави для висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст.77, 243-246,250, 286 КАС України, ст.ст.251,288КУпАП суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.І. Теслікова