Ухвала суду № 95334103, 04.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/133/21

Провадження № 1-кс/638/572/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Щепіхіної В.В.,

за участю секретаря судових засідань Шевченко І.В.,

прокурора Самусенко А. В.

слідчого Проценко В.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників Іщенко Ю.В., Гулієва І.М.

у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Проценко В.С. про продовження строку тримання під вартою, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Самусенко А.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220480000046 від 07.01.2021 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах строку досудового розслідування №12021220480000046 від 07.01.2021, а саме до 07 квітня 2021 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України та вказує на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Підставою продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Захисники підозрюваного заперечували проти заявленого клопотання та зазначили, що слідчим не доведені ризики, визначені в клопотанні, також викликає сумнів кваліфікація дій їх підзахисного, зауважили, що підозрюваний раніше не судимий, просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Підозрюваний підтримав думку захисників та зазначив, що будь-якого умислу на навмисне вбивство в нього не було, а у конфлікті, який виник, він захищав себе та свою малолітню дитину. Також зазначив, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту він виконував всі покладені на нього у зв`язку з цим обов`язки, тому вважає за можливим знову застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого підчас досудового розслідування неповинен перевищувати, зокрема дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Судом встановлено, що слідчим СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2021 року за №12021220480000046 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

07.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України та затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.01.2021 до підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.02.2021 скасовано ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.01.2021. До підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 07.03.2021 року.

Постановою керівника Харківської місцевої прокуратури №1 від 02.02.2021 року продовжено термін досудового розслідування по кримінальному провадженню №12021220480000046 від 07.01.2021 року до 07 квітня 2021року.

В клопотанні слідчого зазначається, що органом досудового розслідування враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такого правопорушення.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні понять, які розкриваються у рішеннях Європейського Суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: протоколах допитів свідків від 07.01.2021; протоколі пред`явлення особи для впізнання свідку від 07.01.2021; протоколі огляду місця події від 06.01.2021 за адресою м. Харків, майдан Свободи.

Крім того, підозрюваний в судовому засіданні підтвердив та не заперечував, що був учасником конфлікту 06.01.2021 року та використовував ніж, який потім викинув у смітник.

Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року)

Виходячи з фактичних обставин ОСОБА_1 підозрюється у закінченому замаху на умисне вбивство, що на думку суду свідчить про наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема життя та здоров`я громадян, що відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.

Слідчим суддею враховується, що ризики, передбачені пунктами 1, 2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України а також ризики незаконного впливу на свідка, потерпілого встановлені під час застосування запобіжного заходу продовжують існувати,

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Судом враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох дітей, один з яких є малолітній, 2013 року народження, проте зазначені обставини не зменшують існування ризиків, оскільки вказані обставини існували і на час вчинення кримінального правопорушення, і не стали стримуючим фактором, який міг унеможливити дії підозрюваного в даній ситуації, а відтак ці обставини не виключають можливості вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КК України.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На думку суду, слідчим доведено наявність ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, що полягають у можливості ухилення від суду, знищення або спотворення речей, що мають значення для встановлення обставин; можливість впливати на свідків, потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та які були підставою на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що ризики, передбачені п.п.1,2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, дані про особу підозрюваного, суд вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання вказаним ризикам, тому клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин, вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених діючим КПК Укрїни, а саме - 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 197, 199, 372, 395, 182 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі Харківський слідчий ізолятор до 07 квітня 2021 року в межах строку досудового розслідування.

Визначити суму застави у розмірі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UА208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу – запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні № 12020220480003565 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Харківський Слідчий Ізолятор" (м. Харків вул. Полтавський Шлях, 99). Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи "Харківський Слідчий Ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Проценко В. С. та прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Самусенко А. В. та суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити підозрюваному та направити Державній установі "Харківський Слідчий Ізолятор" для відома і виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Щепіхіна