Постанова № 95333865, 25.02.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/20406/20

Номер провадження 3/521/476/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Крижановський О.В., за участю секретаря Дженкова В.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеської митниці Держмитслужби, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «АВГУСТ-БУДПРОЕКТ» (01054, Україна, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська буд. 32, ЄДРПОУ 35790085), місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.04.2014 Деснянським РВ ГУДМС України в м.Києві, ІПН: НОМЕР_2 , місце проживання: м. Київ, , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №859/50000/20 від 21.08.2020 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

З протоколу про порушення митних правил № 859/50000/20 від 21.08.2020 року вбачається, що 07.07.2020 року Одеського митницею Держмитслужби було прийнято до оформлення МД «ЕК10АА» №UA500110/2020/007647 на товар: «пиломатеріали хвойних порід з сосни звичайної Pinus silvestrus L. Пиломатеріали обрізні, розміром:16х1100 мм -1646 м3, 16х86х1200 мм – 5601 м3, 85х85х2900 мм – 33767 м3, 85х85х3900 мм- 35166 м3, 35х85х2900мм – 210089 м3, 35х85х3900 мм – 108332 м3, разом: 394601 м3», вартістю 63 642, 55, 40 Дол США (згідно курсу НБУ 1 726 425, 09 грн.)

Відповідно до вказаної МД відправником вантажу є ТОВ «АВГУСТ- БУДПРОЕКТ» - 13.11.2020 декларантом ТОВ «БУДПАРТНЕР ЛТД» (01054, Україна, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська буд. 32, ЄДРПОУ 35790085), , отримувачем – фірма «SUMEC INTERNATIONAL TECHNOLOGY CO/LTD»(Китай). Декларантом є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Разом із зазначеною МД подані наступні документи: контракт №CNC-3 від 11.06.2020 , додаткова угода №2 до контракту №CNC-3 від 11.06.2020 , інвойс №2 від 06.07.2020 року, сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серія КВ №673531 від 01.07.2020, серія КВ № 673768, серія КВ № 673770, серія КВ № 673772, серія КВ № 673773, серія № 673774, серія КВ 673775, серія КВ № 673778, серія КВ № 673780, серія КВ № 673782, серія КВ № 673783, серія КВ № 673784, серія КВ № 673785 від 07.07.2020 року та інші документи.

Вказаний вантаж прибув до зони діяльності ВМО №4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби в контейнерах MRKU3116831 MSKU0737293 MRKU5140971 MRKU4177889 MRKU3156860 MRKU5083341 MRSU3301787 MSKU8795332 PONU7618845 НОМЕР_3

Згідно митної декларації в контейнерах знаходиться пиломатеріал розміром 35х85х2900 мм., загальною кількістю – 210, 0989 м3, встановлено, що в контейнерах знаходиться пиломатеріал розміром більш ніж заявлено у митній декларації, середній розрахунковий розмір пиломатеріалів на основі середньоарифметичного розрахунку становить 38х89х2951 мм. Загальною кількість за результатами митного огляду – 243,022 м3, тобто на 32, 933 м3 більш ніж заявлено у МД.

Згідно митної декларації в контейнерах знаходиться пиломатеріал розміром 35х85х3900 мм., загальною кількістю – 108, 332 м3., встановлено, що в контейнерах знаходиться пиломатеріалі розміром більш ніж заявлено у митній декларації, середній розрахунковий розмір пиломатеріалів на основі середньоарифметичного розрахунку становить 36,3х87,6х3946 мм. Загальною кількістю – 117, 086 м.3, тобто на 8,764 м3 більш ніж заявлено у МД.

Згідно митної декларації в контейнерах знаходиться пиломатеріал

розміром 85x85x3900 мм., загальною кількістю - 35,166 м3., встановлено, що в контейнерах знаходиться пиломатеріал розміром більш ніж заявлено у митній декларації, середній розрахунковий розмір пиломатеріалів на основі

середньоарифметичного розрахунку становить 87,78x87,47x3980 мм. Загальною кількістю - 38,126 м3, тобто на 2,96 м3 більш ніж заявлено у МД.

Згідно митної декларації в контейнерах знаходиться пиломатеріал

розміром 85x85x2900 мм., загальною кількістю - 33,767 м3., встановлено, що в

контейнерах знаходиться пиломатеріал розміром більше ніж заявлено у митній

декларації, середній розрахунковий розмір пиломатеріалів на основі

середньоарифметичного розрахунку становить 87,78x87,47x2980 мм. загальною

кількістю - 36,791 м3, тобто на 3,024 м3 більше ніж заявлено у МД.

Середній розрахунковий розмір пиломатеріалів 16x85x1100 мм-1,646 м3,

16x85x1200 мм-5,601 м3 відповідає заявленому у МД.

Таким чином, фактична кількість вантажу у контейнерах більше ніж

заявлено у МД UA500010/2019/007647 на 47,681 м3.

Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ "АВГУСТ-БУДПРОЕКТ" ОСОБА_1 вчинено дії,спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, шляхом надання до Одеської митниці Держмитслужби документу необхідного для переміщення товарів через митний кордон України, що містить неправдиві відомості щодо наявності, найменування та кількості товару.

На підставі вищевказаних обставин посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил №859/50000/20, за ознаками порушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до листа ТОВ «Експоцентр - Одеса» від 03.09.2020 № 0993-inf вартість вилученого товару становить 128 738,70 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Барабаш Г.Л. участі не приймали, про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені у встановленому законом порядку. До суду надали письмові заперечення із додатками, відповідно до якого просили провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень

Представник митниці у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за кваліфікуючими ознаками переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача та покупця товарів, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 483 МК України відповідальність наступає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Виходячи з вищевказаних положень діючого законодавства, вбачається, що:

- об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, є – охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю;

- об`єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо відправника та/або одержувача;

- суб`єктом правопорушення є громадяни-декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

- суб`єктивна сторона за ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», із послідуючими змінами від 30.05.2008 року №8, для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Судом встановлено, що 07.07.2020р. декларант ФОП ОСОБА_2 заявив до митного оформлення за митною декларацією UA500110/2020/007647 від експортера ТОВ «АВГУСТ-БУДПРОЕКТ» товар «пиломатеріали хвойних порід з сосни звичайної Pinus silvestrus L.» кількістю 394,601 м3 за розмірами: 16х85х1100мм – 1,646м3, 16х85х1200мм – 5,601м3, 85х85х2900мм – 33,767м3, 85х85х3900мм – 35,166м3, 35х85х2900мм – 210,089м3, 35х85х3900мм –108,332м3. Отримувач SUMEC INTERNATIONAL TECHNOLOGY CO., LTD (Китай).

07.07.2020р. в електронній програмі «qdpro» інспектор митного поста ВМО № 4 м/п «Чорноморський» ОСОБА_3 , зареєстрував підставу проведення огляду: 911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки 202-1 «Проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даних, зазначеним у митній декларації (роздруківка з програми додається).

Із заперечень вбачається, що контейнери вибірково було відкрито, оглянуто та звірено із даними у митних деклараціях. Акт огляду інспекторами не оформлявся, контейнери затримали та митне оформлення зупинили без будь-яких підстав.

Так, 13.07.2020р. в електронній програмі «qdpro» інспектор пункту пропуску «Чорноморський рибний порт» ВМО № 4 м/п «Чорноморський» ОСОБА_4 зазначив про необхідність пред`явлення товарів, заявлених у МД UA500110/2020/007647, для митного огляду у зону митного контролю без зазначення форми контролю.

Фактично огляд здійснювався тільки з 08.08.2020р. до 15.08.2020р. з повним вивантаженням товару із контейнерів на підставі форми контролю 203-1 «Проведення повного митного огляду з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації». Акт огляду представникам ТОВ «АВГУСТ-БУДПРОЕКТ» та декларанту ФОП ОСОБА_2 не надавався.

Під час проведення огляду та відбору пиломатеріалів для знаття обмірів митним органом було порушено Методичні рекомендації по відбору проб та зразків лісо- та пиломатеріалів, ДСП та ДВП, затверджених Наказом ЦМУЛДЕР Держмитслужби від 16.08.2011р. № 147 (далі – Методичні рекомендації). В даному випадку огляд товарів із 100% вивантаженням здійснювався саме як процедура митного контролю для ідентифікації товарів.

Також, митним органом не зазначено, що кількість палеток відповідає кількості заявлених пакувальних місць в пакувальних листах (кількість штук пиломатеріалів дорівнює заявленій кількості штук в пакувальних листах).

Також, враховуючи специфіку та технічні особливості обладнання, на якому виготовляються пиломатеріали, при їх нарізанні допускається похибка по товщині/ширині та довжині дошки.

Пиломатеріали експортуються до портів Китаю на умовах СІР. Пиломатеріали (дошка обрізна із сосни) транспортується в контейнерах на судні, в контейнерах є спеціальні вентиляційні отвори, за час перевезення товар втрачає вологу та відповідно зменшуються розміри, що позначається на об`ємах (куб.метрах). Витрати по усушці товару покладаються на Продавця. Покупець приймає товар вже в порту призначення за розмірами, якими він доставлений з урахуванням усушки. У випадку невідповідності розмірів Покупець може відмовитись від оплати товару.

Умови оплати – акредитив (банк покупця здійснює платіж продавцю проти подання ним обумовлених документів та додаткових умов). В даному випадку, банк Покупця не здійснює оплату доки Покупець не надасть підтвердження відповідності товару за якістю та розмірами. В зв`язку з чим, сторони відразу передбачають в умовах контрактів вимоги щодо номінальних та фактичних розмірів товарів. Внаслідок чого продавець виготовляє (або закуповує) пиломатеріали із більшими розмірами за фактичні на урахування усушки та пиляння.

Такі різниці обумовлені як умовами контрактів, так і вимогами ДСТУ (ГОСТ) щодо виготовлення пиломатеріалів.

Таким чином, розмір кожної дошка не може бути ідентичним розміру іншої (враховуючи, що це не готовий виріб) та має допустимі та граничні відхилення, встановлені державними стандартами із врахуванням похибки при пилянні пилорамою чи станком та природнім усиханням.

Згідно з ДСТУ ISO 738:2018 (ISO 738:2015, IDT) допустимі відхилення на усушку становлять для товщини і ширини ? 100 мм: + 3 мм/- 1 мм.

Так, судовим експертом встановлено, що всі пиломатеріали (розміри та обсяги), що знаходяться в контейнерах TCNU4420244, BEAU5125939, TLLU5367762 МД UA 500040/2020/208503, відповідають умовам контракту та всім вимогам чинного законодавства України. 14.10.2020р. товар в контейнерах TCNU4420244, BEAU5125939, TLLU5367762 був задекларований та експортований.

Також, із матеріалів справи вбачається, що контейнери із пиломатеріалами були затримані 07.07.2020р., а при складенні протоколу про порушення митних правил та вилученні на 47,681 м3 пиломатеріалів 21.08.2020р. – їх розміри зменшились за рахунок усихання та стали в розмір із заліковими по контракту.

Так, судом встановлено, що протокол складений щодо особи, яка не була декларантом – відносно директора ТОВ «АВГУСТ-БУДПРОЕКТ» ОСОБА_1 , хоча декларантом митної декларації UA500110/2020/007647 виступив ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У даному випадку слід зазначити, що у практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Крім того, У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 п. 6 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 року підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

При цьому підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Також відповідно до роз`яснень, наведених у зазначеній вище постанові, порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Тобто, склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи документів, що містять неправдиві відомості.

Суд також бере до уваги, що, як зазначено в протоколі про порушення митних правил та не заперечувалося стороною захисту, весь товар переміщувався в контейнерах MRKU3116831 MRKU2742234 MSKU0737293 MRKU5140971 MRKU4177889

MRKU3156860 MRKU5083341 MRSU3301787 MSKU8705332 НОМЕР_4 , тобто не вбачається ознак приховування будь-яких речей, а, отже, і умислу на порушення митних правил, яке інкримінується Держмитслужбою України.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналізуючи зазначені норми, виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що беззаперечних та достатніх доказів на підтвердження того, що видані директором ТОВ "АВГУСТ-БУДПРОЕКТ" ОСОБА_1 документи є підробленими чи містять неправдиві відомості, суду не надано, що позбавляє суд можливості встановити наявності у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ст. 483 МК України.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що директором ТОВ "АВГУСТ-БУДПРОЕКТ" ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до митного орану документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товарів, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, провадження по справі відносно нього підлягає закриттю.

Згідно ст. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митними органами відповідно до протоколу, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 268, 460, 472, 527, 528, 529 МК України, ч.1 п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №859/5000/20 від 21.08.2020 повернути ОСОБА_1 або уповноваженій особі в установленому законом порядку.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Крижановський О.В.