Ухвала суду № 95333388, 02.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/28584/20

Провадження № 2/760/1443/21

УХВАЛА

02 березня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю:

секретаря судового засідання Соломахи А. П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

02 березня 2021 року в судовому засідання представником Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» повторно заявлено відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М., зі змісту якого вбачається, що існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності зазначеного судді, оскільки на думку відповідача, суддя відкрила провадження по справі № 760/28584/20 з порушенням вимог, встановлених нормами цивільного процесуального кодексу України. Крім того, відповідач посилається як на підставу для відводу, на ухвалу судді від 03 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М. у справі № 760/28584/20, посилаючись на те, що вона є немотивованою, та не була видана в день її постановлення відповідачу. Також відповідач зазначає, що суддя виявляє зацікавленість у розгляді справи та перебуває у неприязних стосунках з представником відповідача, оскільки вона звернулася з заявою про втручання в діяльність судді з його боку до Генеральної прокуратури України та Вищої ради правосуддя, він, у свою чергу, звернувся до Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України та до правоохоронних органів про вчинення головуючим суддею злочинів. За таких обставин, на його думку, головуючий суддя не може бути неупередженим та об`єктивним при розгляді даної справи.

Відповідач в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України та просив відвести головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Представники позивача проти заявленого відводу заперечили та вказали на те, що підстави для відводу головуючого судді відсутні.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем(чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстави стверджувати, що суддя Ішуніна Л. М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід головуючому судді Ішуніній Л. М. у справі № 760/28584/20, суд приймає також до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Так, частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/16124/15-ц (14-184цс20) від 13 січня 2021).

Отже, незгода представника відповідача з ухвалою про відкриття провадження у цій справі та ухвалою про відмову в задоволенні заяви про відвід від 03 лютого 2021 року, не є підставою для відводу, а заперечення на них можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду (стаття 353 ЦПК України).

Крім того не є підставою для відводу й звернення представника відповідача з заявами до правоохоронних органів щодо вчинення суддею кримінальних правопорушень, а також до Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України, Президента України, з огляду на наступне.

Згідно з пунктами першим та другим рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи.

Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Отже, оскільки зміст заяви про відвід не містить жодної обґрунтованої підстави для відводу судді Ішуніної Л. М., та немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею, та зміст заявленого відводу фактично зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями щодо відкриття провадження у цій справі та ухвалою про відмову в задоволенні заяви про відвід від 03 лютого 2021 року, що не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для відводу судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М. в розгляді цивільної справи № 760/28584/20 за позовом за позовом ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна