Ухвала суду № 95332886, 04.03.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/757/21

Провадження №1-кс/359/276/2021

УХВАЛА

1 березня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Шеремет А.І.,

за участю прокурора Левадної К.А.,

за участю захисника Трикози В.В.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву захисника Трикози Василя Васильовича про відвід судді у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магадан, громадянина України, місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 , фактично проживавшого в кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку військової частини 3070 Національної гвардії України, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,

встановив:

Захисник Трикоза В.В. звернувся з вказаною заявою та посилається на те, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 15 лютого 2021 року було задоволено невизначене клопотання прокурора Левадної К.А. та обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, було відмовлено у задоволенні клопотання захисника Трикози В.В. про зміну запобіжного заходу, обраного його підзахисному, на домашній арешт. Однак у судовому засіданні, призначеному на 15 лютого 2021 року, всупереч ч.3 ст.315 КПК України прокурор Левадна К.А. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою, а не обрання обвинуваченому цього запобіжного заходу. Крім того, захисник Трикоза В.В. подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а не про зміну запобіжного заходу, раніше обраного його підзахисному. Дії судді Левченка А.В., що полягають у безпідставному обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та викладенні в ухвалі суду недостовірної інформації про зміст клопотання сторони захисту, викликають сумнів в неупередженості головуючого, що фактично зайняв позицію сторони обвинувачення. Тому захисник Трикоза В.В. просить відвести суддю Левченка А.В. від подальшої участі у розгляді кримінального провадження.

У судовому засіданні захисник Трикоза В.В. підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.

Прокурор Левадна К.А. заперечує проти задоволення заяви та посилається на те, що процесуальні недоліки, допущені головуючим в ухвалі суду, можуть бути підставою для апеляційного оскарження судового рішення, а не для відводу судді Левченка А.В. Тому прокурор Левадна К.А. просить суд відмовити у задоволенні заяви.

Процесуальні відносини регулюються параграфом 6 «Відводи» глави 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» розділу І «Загальні положення» КПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів в його неупередженості.

Згідно з ч.5 ст.80 КПК України відвід слідчого судді повинен бути вмотивованим.

Встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 15 лютого 2021 року (а.с.88-91) було відмовлено у задоволенні клопотання захисника Трикози В.В. про зміну запобіжного заходу, обраного його підзахисному, на домашній арешт. Однак в матеріалах кримінального провадження міститься клопотання захисника Трикози В.В. про застосування його підзахисному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Ці обставини свідчать про те, що в судовому рішенні була допущена описка, яка може бути виправлена в порядку, передбаченому ч.1 ст.379 КПК України.

Крім того, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 15 лютого 2021 року (а.с.88-91) було задоволено клопотання прокурора Левадної К.А. та обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дійсно, у судовому засіданні, призначеному на 15 лютого 2021 року, прокурор Левадна К.А. подала клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Однак перевірка законності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції при апеляційному перегляду судового рішення, а не суду першої інстанції при розгляді заяви про відвід судді.

Аналіз наведених обставин свідчить про те, що сумніви захисника Трикози В.В. в неупередженості головуючого є необґрунтованими. Підстави для відводу судді Левченка А.В. від участі у розгляді кримінального провадження відсутні. Тому у задоволенні поданої заяви захиснику Трикозі В.В. належить відмовити.

Керуючись ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372, ч.2 ст.376 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви захисника Трикози Василя Васильовича про відвід судді відмовити.

Повний текст ухвали суду складений 4 березня 2021 року.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець